Повідомлення dmytrof » 11.10.13 17:34
Білоруські прикордонники почали ставити якісь недоречні питання:
- Куда едете?
- В Заречное, - відповідали, хоча нащо їм то воно.
А потім:
- А карта у вас есть? Спрашивали у кого-то, как проехать? Дорогу знаете?
Ми одразу не знали, що їм відповідати. Аж потім стало зрозуміло, до чого це було:
- Здесь дорог нет! Ха-ха-ха... – усміхалися білоруси.
Український прикордонник довго не затримував і вказав проїхати далі до митників. До нас ніхто не виходив, тож Льоша викликав їх, постукавши у двері. Вийшов дядько, жуючи, спитав:
- Ви куди, хлопці?
- Додому!
- А як додому - то проїжджайте.
Україна зустріла ясною погодою, дощ залишився по той бік кордону. Веселий хлопчина у прикордонному селі Прикладники допоміг нам набрати води на вечерю і все посміхався, що нам ще крутити і крутити до того Зарічного. Ми теж були у гуморі, бо відчули себе на своїй території.
За селом асфальта не стало, почалася бруківка, навіть євробруківка, бо вказівники до Рівного і Зарічного дублювалися анлійською. Я пробив колесо, а Льоша вирішив почистити ланцюг. Після технічної перерви вирішили шукати місце для стоянки у затишному штучно насадженому хвойному лісі.
-
Вкладення
-

- 33.png (19.74Кіб)Переглянуто 1435 разів
-

- 34.png (18.09Кіб)Переглянуто 1435 разів