Ну що ж, тримайте і моє відєніє 22 вересня

.

Відразу хочу подякувати штурманам

: Жені (Ewgenium) за роль головного і Дімі МАХНО за роль помічника.
Порцію вдячності від учасників я отримала кілометрів через 35 після старту
Ранок "порадував" дощем. Хтось не поїхав, хтось крався з дому так

оскільки рідня не розуміла такого безумства. У електричці мали вологі зади і надію на день без опадів

.
Загалом нас у вагоні зібралося немало: троє велороутів і наших 11 велоорганізмів:
= Ul@senko
= JunkieIsMe
= Armen
= Ewgenium
= Dimax
= СТАС
= konst
= Romasja
= Geronimo
= solver
= MAXHO
Доїхали швидко і весело. У Малині вирішили розділитися:
- велороути поїхали своїм маршрутом;
- Geronimo, konst, Romasja, solver) поїхали за треком Юри;
- зі мною залишилися JunkieIsMe, Armen, Ewgenium, Dimax, СТАС, MAXHO.
Рушили. Вітерець на шляху до Недашків не дуже приємний був, але доїхали нон-стоп.
Цікаво було, що там чекає після асфальту... Біля трактору у Недашках зустріли велороутів, які саме влаштували там фотосесію

.
Після цього наші шляхи розходилися у різні боки, тому ми попрощалися до електрички і рушили.
З`їхавши з асфальту, заміряли фон: 9 мкр. Менше, ніж у Києві

.
Грунтівку трохи зіпсувала вантажівка, яка там нещодавно проїхала після дощу, але їхати можна...
Можна було. Доки трек не вперся в ліс. Сосновий. Грибний. Ні не так -
ГРИБНИЙ І дуже вологий...

Доріжки не знайшли, пішли напрямки. Женя, який йшов перший, намок найбільше

.
На галявинці зупинилися, аби надати провіднику вологозахист

Десь у цей же час пролунала думка, що орг малює треки у пейнті

...
Сосни скінчилися - почався ліс. Хащі. Струмки/болота

Потім поле з травою (це вже за щастя було)

Хвилин за 5 вийшли на чудову грунтівку

. 2 хвилини на перекус

і в дорогу. Нарешті можна ЇХАТИ

.
Назустріч з лісу вийшли два грибники... Цей промисел процвітає у тих краях

С.Малинка так і не знайшли, схоже, це все, що від нього залишилося

Фон у межах норми:

Дісталися с.Слобода. Дорогу нам перегородила велика калюжа

Обійти не вийшло, форсували її зліва

Будинки у селі переважно зруйновані, знайшли лише сліди цивілізації

і одну хатинку

Як не дивно, хатка не фонить

На відміну від повітря/землі/велосипеду, що стояв на доріжці поряд

Це вперше фон був вище норми.
Подальша дорога, якщо вірити картам, мала бути прямо на с.Великі Кліщі. Пряма і досить велика.
Вона і справді була непогана, але за це ми мали розплатитися форсуванням зрошувального каналу.
контакти у польоті

Вода дуже холодна. Комарі. Рятувалися сміхом

(але то було і насправді весело). Фон підвищений

Сухі шкарпетки після такого развлєчєньїца - то неземна насолода
Далі їхали чудовою грунтівкою

яка в с.Великі Кліщі перейшла у асфальт. Старенький, але досить пристойний.
Краще зноситися, аніж заіржавіти.