Ну що ж, тримайте і моє відєніє 22 вересня 

 .

Відразу хочу подякувати штурманам 

 : Жені (Ewgenium) за роль головного і Дімі МАХНО за роль помічника.
Порцію вдячності від учасників я отримала кілометрів через 35 після старту 
 
 
 
Ранок "порадував" дощем. Хтось не поїхав, хтось крався з дому так

оскільки рідня не розуміла такого безумства. У електричці мали вологі зади і надію на день без опадів 

 .
Загалом нас у вагоні зібралося немало: троє велороутів і наших 11 велоорганізмів:
= Ul@senko
= JunkieIsMe
= Armen
= Ewgenium
= Dimax
= СТАС
= konst
= Romasja
= Geronimo
= solver
= MAXHO
Доїхали швидко і весело. У Малині вирішили розділитися:
- велороути поїхали своїм маршрутом;
- Geronimo, konst, Romasja, solver) поїхали за треком Юри;
- зі мною залишилися JunkieIsMe, Armen, Ewgenium, Dimax, СТАС, MAXHO.
Рушили. Вітерець на шляху до Недашків не дуже приємний був, але доїхали нон-стоп.
Цікаво було, що там чекає після асфальту... Біля трактору у Недашках зустріли велороутів, які саме влаштували там фотосесію 

 .
Після цього наші шляхи розходилися у різні боки, тому ми попрощалися до електрички і рушили.
З`їхавши з асфальту, заміряли фон: 9 мкр. Менше, ніж у Києві 

 .
Грунтівку трохи зіпсувала вантажівка, яка там нещодавно проїхала після дощу, але їхати можна...
Можна було. Доки трек не вперся в ліс. Сосновий. Грибний. Ні не так - 
ГРИБНИЙ І дуже вологий...

Доріжки не знайшли, пішли напрямки. Женя, який йшов перший, намок найбільше 

 .
На галявинці зупинилися, аби надати провіднику вологозахист 
 
 

Десь у цей же час пролунала думка, що орг малює треки у пейнті 

 ...
Сосни скінчилися - почався ліс. Хащі. Струмки/болота

Потім поле з травою (це вже за щастя було)

Хвилин за 5 вийшли на чудову грунтівку 

 . 2 хвилини на перекус 

і в дорогу. Нарешті можна ЇХАТИ 

 .
Назустріч з лісу вийшли два грибники... Цей промисел процвітає у тих краях 
 
 

С.Малинка так і не знайшли, схоже, це все, що від нього залишилося
 

Фон у межах норми:

Дісталися с.Слобода. Дорогу нам перегородила велика калюжа

Обійти не вийшло, форсували її зліва

Будинки у селі переважно зруйновані, знайшли лише сліди цивілізації

і одну хатинку

Як не дивно, хатка не фонить

На відміну від повітря/землі/велосипеду, що стояв на доріжці поряд

Це вперше фон був вище норми. 
Подальша дорога, якщо вірити картам, мала бути прямо на с.Великі Кліщі. Пряма і досить велика. 
Вона і справді була непогана, але за це ми мали розплатитися форсуванням зрошувального каналу.
 контакти у польоті
контакти у польоті

Вода дуже холодна. Комарі. Рятувалися сміхом 

 (але то було і насправді весело). Фон підвищений

Сухі шкарпетки після такого развлєчєньїца - то неземна насолода 
 
 
Далі їхали чудовою грунтівкою 
 
 
 
 

яка в с.Великі Кліщі перейшла у асфальт. Старенький, але досить пристойний.
Краще зноситися, аніж заіржавіти.