".... водіїв пора починати виховувати!" (с).
Виховання - дуже тонкий процес, на власних дітях переконався.
Вирішив поділитись власним епізодом виховання водіїв (пятниця, 24 липня, увечері, після роботи):
Їду я, значить, від Тряма на Троєщину, прибарахлився 

, після мосту через Десенку добряче
мене притерла Волга (яка там після Газ 24 ?), ледь педалями дверцю не подряпав
(і це на худенькому шосері 

 ), якраз отакий по МТБ-му керму міг врізати так що пішов би у бордюр 

Блін, стаю на педалі, а водій завернув перед шляхопроводом трамвайним щось купити.
Зупинився біля відкритого віконця, а водій якраз гроші рахує - для продавця, 
(водій, до речі, десь мій ровесник, мабуть "просто" 

 непомітив), от я й до нього по дружньому:
"Друг, будеш підрізати - дзеркала повідбивають! Ти ж мене, бл..., 
(міжнародне слово, яке у нас розуміють і корови, і собаки), ледь не збив."
От так, без сварки, сказав собі у віконце, "та й поїхав, та й пої..." (с).
  Вже на підході до Райдужного він мене обігнав, я їхав у 1-у ряду (метр від бровки),
а він у 3-му, такий трохи зосереджений. Тут якраз попереду (перехрестя з Перова-Маяковського)
червоне, міняю ряд (загодя подаючи знаки водіям  

 - якби я не подавав, давно б уже не їздив,
а лежав на цвинтарі 

 ), і проїжджаючи між 3-м і 4-м рядами повз опущене скло у водія,
так душевно-душевно кажу йому: "Будь акуратним"  

 , "та й поїхав, та й пої..." (с).
  Мені здається, що той водій, дійсно, буде їздити акуратніше.  
