Ну що ж, дякую всім тим, хто приїхав! З вами було суперово!
Сподіваюсь бачити як мінімум ту ж компанію на наступних осінних і зимових світанках
Дощу не було, по дорозі до ПДН щось моросило в повітрі і бризкалася вода з калюж з-під переднього колеса, а зустрічний вітер на Теліги майже зупиняв велосипед
В самому ПДН я очікувала зустріти купу калюж і болото по коліна, але нічого того - суперський твердий пісочок, все легко проїжджається! Хмари низько нависали над горизонтом і Троєщини не було видно, і здавалося, що ПДН тягнеться без кінця і краю, і скільки не їхати - на горизонті буде тільки сіре небо і мокра трава, і нема Києва, офісів, роботи, можна нікуди не поспішати і залишатися тут постійно...
Відмова від матрасу на старому місці дозволила подовжити маршрут грунтовою петелькою до Погребів, щоправда там чи то за рахунок більшої розкатаності дороги чи то через те, що інший грунт, більш слизько.
Отуто на галімих мобільних фотках можна спробувати розгледіти ТЕЦ. В принципі можна було поїхати і ще далі, але час піджимав, та й назад хотілося вертатися не тою ж дорогою, а шукати іншу грунтовочку, яка не факт, що була - але була!
