А от і пройдений трек (почищений від туди-сюди і тупняків):
http://biketrack.in.ua/kupalskij-malin.html
Від початку маршрут обіцяв бути веселим:
- тут тобі і 142 км з мальованими відрізками (чистими вийшло 152 км)
- і зустрічний і зустрічно-бічний вітер 5 м/с (з поривами до 12)
, а маршрут переважно польовий
- і вірогідність пісків у фінішній частині
.
Втім коли нас це зупиняло?
Я собі ще додала родзинку: поставила нове сідло
: нє, нуачо, тестити сідло на малих дистанціях малоінформативно
Зібралися, випили капучінки, поїхали.
15.7-16 км - кукурудза добряче підросла за тиждень (вже не поїздиш так легко - хапає за руки), ще і дерево впало
17.9 км - Горбовичі прекрасні!
27.5 км - Неграші
34.7 км - хіба можна проїхати повз смітничок?
44.7 км - поля біля Людвинівки вже дозрівають
А небо нагадує про те, що неподалік Бузова
56.1 км - біля Юрова розпускаються плантації соняха
68.4 км - зустрічаємо дядька, який розповідає, що тут важний бункєр, але так і бути, пропустить нас (хоча і нізя).
Втім ми тут не вперше, і в курсі про розформовану військову частину і руїни - не вдалося чоловіку побути таємничим брутальним охоронцем
.
Шкода, що не було часу, можна було розвести його на екскурсію у бункер... Але і за підказані зрізки дякуємо. Поїхали, адже за лісом - поле
а за полем - знімальне містечко
74.2-75.5 км - декорації вже трохи занепали, але все ще виглядають цікаво
На околиці, між селом і Одесою, стоїть віслючок. Певно замість сигналізації, бо при людях верещить, як дурний
=> Хто їхатиме після нас, варто рухатися чітко по треку, адже на сусідній вулиці охоронець скавулить пісню про приватну територію і шо нізя_тут_бути (втім якщо включити дурня - можна все подивитися і по доброму попрощатися).
76.3 км - магазин зачинили прямо перед носом. Ну і ладно, знайдемо інший. На виїзді з села зустрічаємо лайт групу. Засмучуємо їх тим, що охоронець вже не дрємлєт, а магаз закритий, і крутимо далі разом.
84.3 км - пам"ятник загиблим при падінні Руслана перемістили з-під ЛЕП, зробили парканчик, лавки (обіцяні
інформація і
тема першої поїздки до цього місця)
86.2 км - в гідрачах і флягах вже видно дно, а дядько
із синдромом Маделунга на заправці сповіщає, що в Буяні магазину немає
.
Ділимося водою, хто ще має чим. Шукатимемо лавку у Хомівці або Кримку.
87-94.8 км - восени проїздили, був файний грейдерок. Зараз сухіше, але їдеться.
87.4 км - провтичений поворот, і Женя розкладається подвійним сальто
. Виглядало страшно
. Добре, що без наслідків...
А от після
94.8 км на арену виходить Хомівка - дітище Пісківки, старша сестриця Макалевичів
...
Нє, ну загалом спішитися довелося лише двічі (на 10-15 метрів), втім 2.5 км до села добре потріпали групу
.
У Хомівці магазину не знайшли, крутимо дамбою п"яти озер у Кримок. Починаю розуміти, що або магазин, або зараз когось битимуть
(в ногах вже більше 100 км), тож відпускаю Сергія і Женю на пошук магазину, а сама збираю групу і крутимо за холодною колою і мінералкою...
103.7-106.9 км - каскад озер рибгоспу - тиша і спокій
106.9-108.8 км - Тетерів нині теж спокійний, не те що навесні
В пошуках своїх старих фоток малинських кар"єрів натикаюся на
давнішню тему, де опачкі! Ті само дороги, якими я проклала маршрут і цього разу.
Але відмітки на треку змусили задуматися, чи варто ТАК їхати вдруге
, тож змінюю маршрут, починаючи з 113 км. І не марно! Інакше пісків було б відчутно більше. А так
124.1-127.3 км - нє, ну я ж не волшебніца. Трохи пилу і піску, на щастя частково приборкані дощами, нам все таки дісталися. За що були винагороджені чудовим грейдером (починаючи з 127.4 км).
Кемпінг Затишок цілком виправдовує свою назву - чудово обладнане місце для відпочинку - навіс, місце під вогнище і намети, а внизу - р.Тетерів
Через р.Возня відмічено два містки, поріг, стежинки - ну як тут проїхати мимо? Перший місток (130 км) ок
Переїздимо, і сінглами їдемо до другої точки... Ага, ось вам і міст, і поріг
.
Нє, ну в житті
всяко бувало, але до такого мене мама не готувала
=> загалом річка ніачом, петлю робити не варто, краще їхати прямо на точку т1 (див.трек).
134.2 км - хутір Транспорт. Жилою виглядає 1 хата з трьох. У дворі бігав хлопчик років трьох
134.9 км - звідси перед новим роком приїздять пахучі зелені красуні
Лайт групі дуже подобається маршрут!
Ну все. Тепер кар"єр за кар"єром - затоплені, з чарівливою синню вод
і діючі, з грюкотом, камінцями і автівками
Інші люди не завжди роблять нормальні фотки
(це мало бути спільне белфі на фоні кар"єра)
141.8 км - якщо придивитися, видно апчик
А за ним - мрія! КАЛЮЖА! Це найкраще, про що можна мріяти перед фінішем купі перегрітих і брудних тіл
Упс... До нас ця вода була чиста і прозора
...
143.1 км - тут вже розкладаюся я. За 2 км до фінішу. Все ціле, лише на дупі шикарний синець
.
Ну а далі все, як завжди: атака на пристанційні магазини, завантаження в електричку (цього разу були нові вагони, зручні і чисті) і дві години теревенів.
Альона, Костя хочеться почитати про ваші пригоди від першої особи
Краще зноситися, аніж заіржавіти.