Як воно водиться в робочий день - справи накривають із самого ранку. Тому, виїзд відтягнувся ближче до 11-ї години. Наш із сином виїзд погода привітала святковою, сніжною крупкою.
![Зображення](http://velodom.com.ua/img/500/500/17902.jpeg)
Голосіївський ліс взимку не надто радий велотуристам. Доречі, на фотографії колеса шириною 2,25 та 1,4 дюйми
![Зображення](http://velodom.com.ua/img/500/500/17901.jpeg)
Схоже, не тільки ліс нерадий...
![Зображення](http://velodom.com.ua/img/500/500/17903.jpeg)
Навіть озеро і те не приймає відвідувачів.
![Зображення](http://velodom.com.ua/img/500/500/17904.jpeg)
На формальному привітанні контакт припинили - не лізти ж у вікно, коли двері зачинені
![Зображення](http://velodom.com.ua/img/500/500/17905.jpeg)
А тут природа розслабилась і дала помилуватись красою своїх візерунків
![Зображення](http://velodom.com.ua/img/500/500/17907.jpeg)
Під час поїздки, неодноразово згадував про Женю і уявляв кудою б він поїхав... В цьому місці, думаю, він би точно проїхався по льоду.
![Зображення](http://velodom.com.ua/img/500/500/17906.jpeg)
Ну а тут знесилені улюбленці Ані і Ко
![Зображення](http://velodom.com.ua/img/500/500/17908.jpeg)
Тріумфальна арка радо вітає сина і невимушено натякає схилити перед нею голову.
![Зображення](http://velodom.com.ua/img/500/500/17909.jpeg)
Як на мене, то щось схоже на мототрек
![Зображення](http://velodom.com.ua/img/500/500/17910.jpeg)
це його друга частина
![Зображення](http://velodom.com.ua/img/500/500/17911.jpeg)
А ось звідси мала йти пряма дорога до тютюнової фабрики. Поозиравшись навколо вирішили спробувати пройти через верх.
![Зображення](http://velodom.com.ua/img/500/500/17912.jpeg)
Схоже, що підіймались ми даунхільною трасою. Пішки.
![Зображення](http://velodom.com.ua/img/500/500/17913.jpeg)
Щоб несильно віддалятись від запланованого маршруту, спочатку їхали, а потім йшли паралельним курсом. Доки не вперлись у широку будівлю де за високим парканом стояв собачий беззупинний гавкіт. Протискаючись вузенькою стежкою, що досить щільно заросла чагарником, та переступаючи через неймовірну кількість кісток та черепів ВРХ і обходячи цілу купу ям, глибиною десь як колесо в діаметрі, ми таки вийшли на дорогу.
Але туди вийшли не тільки ми
Стільки собак в одному місці я бачив тільки на одноіменних виставках. Але там вони, зазвичай, із господарями і ти їм абсолютно байдужий. А тут десь 50 шт. біжить тобі назустріч і не схоже, що всі з них дуже за тобою сумували.
Тому, довелось взяти ще один, крім велосипеда, вагомий аргумент в руки
![#vik :vik:](./images/smilies/136.gif)
і так вдвох, контролючи периметр, пройти повільно метрів з 200-300 попри максимальну концетрацію собак, що дуже пильно охороняли вхід та в'їзд у собачий притулок. Ще метрів 200-300 кілька агентів нас супроводжували, щоб ми бодай не передумали вшиватися звідти якнайшвидше.
Коли ми відірвались, то з'явилось бажання ще пошвидше повернутись на трек, та рельєф трохи пручався.
![Зображення](http://velodom.com.ua/img/500/500/17915.jpeg)
Далі, крутими стежками спустились на людські городи і, перемахнувши через паркан із колючим дротом, повернулись на трек. У господаря, що якраз повертався додому, це виклакало деякі питання, але я вже був не в гуморі вести задушевні бесіди.
Дорога довела нас без пригод до фінішу. І ми таки побачили цього дня сонечко!
Коротке резюме. Грунти і піски були просто в ідеальному стані. Температура була в межах -3 - -1 градуси і практично безвітряна погода.
Сину заново треба підтягувати минулорічну фізичну форму. Якби не цей факт, то задоволення від поїздки мало б більш динамічні показники
https://www.strava.com/activities/13556 ... 43cd16a005
P.S. Дякую автору оригінального треку.