Дело в том (на самом деле) в искусстве у вас "врачей" (от слова врать) ничего такого не получится.Але лікарське товариство їм дало фонендоскопом по дурній голові і відправило назад в свою парафію.
Ещё раз говорю: не смешивай всё в кучу.
Дело в том (на самом деле) в искусстве у вас "врачей" (от слова врать) ничего такого не получится.Але лікарське товариство їм дало фонендоскопом по дурній голові і відправило назад в свою парафію.
Неадекватні також. Тому став музичну паузув этой теме адекватные люди уже давно отписались
, вже надоїло займатися балаканиною про велике квадратне ніщо.Фонендоскопом хочеш?Дело в том (на самом деле) в искусстве у вас "врачей" (от слова врать) ничего такого не получится.Але лікарське товариство їм дало фонендоскопом по дурній голові і відправило назад в свою парафію.
Ти ж технар. Чого тоді лізеш у мистецтво? Інженерія ближче до мистецтва, ніж медицина?.
.
. Бо на лопаті і на дошці для прасування йому це запросто вдається 
. Також любитель народ подивувати. Модерніст, мабуть .
Якщо я в нормальній класичній формі виконання ще не все передивився та переслухав... Там ще слухати-не переслухати і дивитися-не передивитися. Навіщо мені оці спрощені дитячі малюночки а-ля примітивний квадрат або друга крайність типу заумного "кіна не для всіх", в якому навіть сам автор не допетрав, а що ж він хотів сказати 
.
А вот это тоже верно сказано)Чтобы держаться в конструктивных рамках, нужно много психологических ресурсов.
Вряд ли дело в этом) Скорее - чисто везение. Кому-то повезло, кому-то нет. Но дружный и слаженный коллектив - это чертовски здорово.Вот-вот! И это тоже.Но все же, была там какая-то особая атмосфера, что ли) Не хватает этого сейчас.
Ну, времена меняются.
Не будемо зараз цитувати відомого австрійського психіатра - його роботи і так всі знаютьА бедный Варят все никак не может оставить Малевича в покое) Тут явно какая-то скрытая симпатия к творчеству. А то уж слишком подозрительно.
. Але в мене трохи інакше захворювання... 
Ось тобі і великі цінителі творчості епатажного художника...Таки змінюються... Оці он товариші ще зовсім недавно були самим справжнісіньким модерном, на них старше покоління дивилося як на навіжених... А зараз що? Вони уже самі - старпери... Уже класика мого дитинства... Ні, мабуть, все-таки класика юності, в 1988 році, коли вони створили групу, мені було вже дев'ятнадцять.Вот-вот! И это тоже.Но все же, была там какая-то особая атмосфера, что ли) Не хватает этого сейчас.
Ну, времена меняются.
Пані, мабуть, як і я - не любить слів у музиці слухати?Сама я, честно говоря, не люблю русскую и украинскую музыку. Не знаю, чем это объяснить.
Помню, ездила в Солотвино. Там соленое озеро когда-то было. Так вот там по вечерам народ собирался и пел народные песни. Слышно было очень далеко. Но это было по-своему классно 
. Одна з улюблених груп моєї малечі. Непогана група... Добре, що вона в своєму підлітковому віці хоч якісь більш-менш пристойні групи слухає. Хоча вони мені вже відверто набридли - ну не можу я кожен день слухати одну музику 
. Потихеньку пересаджую на своїх ідолів - інструменталка, клавішники, гітаристи. То їй тільки піде на користь - вже пару років музикалки по класу гітари за плечима, нехай звикає хороші речі слухати. А не всілякі квадрати_малевича "муси-пуси, пуси-муси", "без тебя, без тебя!" . 
"Некий злонамеренный", наприклад.Малевич, взагалі-то, і інші, більш пристойні картини писав. Але оцим квадратом взяв і сам себе підставив... Тепер усі його знають виключно як автора квадрата Малевича, а на іншу його творчість просто забили. От хто зараз, не заглядаючи в інтернет і без підказок клубу, назове по-пам'яті якісь інші його роботи?
Абсолютно верное направление мыслей, только если бы это я думал, то:і нафіга мені ота вся ваша хитро вивернута з випіздроном модерна?
П'ять балів! Навіть домашку перевіряти не буду, в інтернеті точно не списував"Некий злонамеренный", наприклад.Малевич, взагалі-то, і інші, більш пристойні картини писав. Але оцим квадратом взяв і сам себе підставив... Тепер усі його знають виключно як автора квадрата Малевича, а на іншу його творчість просто забили. От хто зараз, не заглядаючи в інтернет і без підказок клубу, назове по-пам'яті якісь інші його роботи?
. "Некто злонамеренный" - точна назва.Вітик, нехарашо. Бо якщо ти папуас і не розумієш, як працює машина, то ти не те, що нову машину не зробиш, ти взагалі ніяку машину не зробиш. Треба спочатку хоча би ноти вивчити і Бетховена навчитись пристойно грати, а потім пробувати експериментувати зі звучанням. Скажу навіть більше - коли я малечі вибирав гітару, щоб займалася в музикалці (а вибирав же ж хорошу, а не просто дошку зі струнами, мені ж потім ту гітару всі вечори слухатиИ ведь хорошо, что полно людей, которые создают новое, а не так как некоторые: занимаются, упражняются, когда уже пора начинать создавать новое (уловили смысл?).
) - продавець брав екземпляри, які мені подобалися і на кожній видавав такі фуги і сонати, що я аж охренів . Я зрозумів, що дальше не піду, що я саме в нього буду купляти інструмент! Тому що він професіонал і з ним приємно працювати. Він розбирається в тому що він продає. Бо зобразити квадрат_малевича (в смислі тупо провести пальцем по струнах) - любий дурак зможе. Але це не покаже характер звучання класичної гітари. На ній потрібно грати, а не брянчати. А для того потрібно освоїти базові навики. Без них - ніякого авангардизму!рассписал в целую поэму?а не так как некоторые: занимаются, упражняются, когда уже пора начинать создавать новое (уловили смысл?).
Ну авангард бул не просто напрвлением в искусстве, Это была яркая ЭПОХА. Люди жили именно АВАНГАРДОМ.і нафіга мені ота вся ваша хитро вивернута з випіздроном модерна?
Вітик, ти непослідовний. То ти зазиваєш усіх створювати щось своє, щось нове, а коли я викладую відео з дівчинкою, яка експериментує на електрогітарі з класичною музикою, пробуючи зробити щось своє, нове - ти оце нове і своє гидливо називаєш "сімейним альбомом" і бажанням публічно продемонструвати свій онанізм. Де логіка? Поясни трішки. Бо я такі твої трансформації свідомості з однієї крайності в іншу крайність якось не зовсім розумію.Тем более, что в моих словах больше смысла: я призываю позанимавшись вдоволь уже созданным, начать создавать своё, новое.
Большинство застряют как в трясине. Хотите быть всю свою "творческую" :"": жизнь копировальными аппаратами - да пожалуйста.
Я завжди тримався цієї думки і не збираюсь нею поступатися - спочатку вивчи ноти чи навчися пензля в руках тримати, зобрази мені академічний малюнок чи четверту симфонію Бетховена - а потім можеш хоч гавном картини малювати чи використовувати гітару в якості ударного інструмента чи пробувати інші експерименти. Все. Альтернатив немає. Нічого прикриватися модернізмом, якщо грати/малювати не вмієш.
І що, воно йому сильно допомогло? Не стати узагальненим посмішищем в образотворчому мистецтві... Це зовсім не моя думка. Поцікавтеся в професійних мистецтвознавців, що вони думають з цього приводу. В кулуарах, звичайно, а не на офіціоз...Вопрос в лоб: каких художников изучал Казимир Малевич в эпоху увлечения французским импрессионизмом?
Ты манипулятор и деформатор действительности.Вітик, ти непослідовний. То ти зазиваєш усіх створювати щось своє, щось нове, а коли я викладую відео з дівчинкою, яка експериментує на електрогітарі з класичною музикою, пробуючи зробити щось своє, .
Інтересненько-інтересненько. Ти думаєш, Вівальді сам оце все переложив для електрогітари? Чи може для класичної гітари? Чи хоча би для щипкових інструментів?Ты девочка ничего не создавала а УПРАЖНЯЛАСЬ.
Ти вмієш грати чужу музику? Який інструмент? Не прикалуюсь, просто цікаво. Бо я таки трохи ходив в музичну... І мене там били лінійкою по пальцях, коли я не правильно грав чужу музику. Не боляче били, але факт. Щоб дійшло. Таки доходило... Але свою музику я писати все-одно не почав. Мені якось вистачає імпровізацій класичної. Більшість музикантів саме так і грають - на імпровізаціях, вносячи трішки свого. Лише трішки. Щоб змінити все - потрібен хороший талант. Одного бажання не вистачить. Якщо є тільки бажання, але нема таланту - вийде така ж тупість, як квадрат малевича, а зовсім не щось нове, достойне уваги. Повторити завжди простіше - ніж створити щось нове. І не просто нове, а толкове і цікаве нове. А якщо робити шопопало - то краще вже торчати на одному місці і клонувати старе. Нічого не створиш. Але хоча б нічого не зіпсуєш.Я утверждаю, что хватит ТОРЧАТЬ на(в) одном месте, показывая как я умею играть чужую музыку, написанную сотню, другую лет назад !!!
Це принципово для того щоб вести філософські бесіди про мистецтво? Пригадую свого учителя історії в школі: якщо він хотів когось присадити - завжди питав дати різних незначних подій. Я не настільки цікавився Малевичем (власне, він мені дуже мало цікавий як художник), щоб вникати у всі моменти його біографії і знати всіх його учителів. Але я знаю ці його роботи, хороші роботи, нафіга було псувати все враження про себе отим примітивним квадратом - не розумію.От прямого ответа ушёл. Слив засчитан.
Повністю згоден. На все є свій час і місце. Тоді був час революцій, час пориву, час пролетарського злету, час плаката. Оце плакатне мистецтво і створило супрематизм. А не сам Казимир Малевич, як чомусь всі вважають. Супрематизм створила епоха. Час уже пройшов, але місце для авангардизму лишилося. Правда, місця для нього стало менше. Бо плакату з його пафосними темами уже не довіряють. Давно не довіряють. Хоча супрематичні зображення часом досить доречні. І їх нічим другим не вийде замінити. Не хочеться виглядати пошлим і цинічним, та все ж... Наприклад, шторка у ванній кімнаті в мене завжди має супрематичний малюнок. Незалежно від епохиНу авангард бул не просто напрвлением в искусстве, Это была яркая ЭПОХА. Люди жили именно АВАНГАРДОМ.
. Стільки я тих шторок не купляв - завжди супрематизм. І хоча я великий поціновувач реалізму, але зовсім не уявляю собі в цьому місці якісь пошлі квіточки чи навіть розкішний пейзаж. Воно там зовсім недоречно. Власне, у мене вся ванна зроблена в супрематичному стилі, уся плитка викладена у вигляді таких досить хитромудрих фігур. Дизайн малював на пару з дружиною. Якісь пейзажики-портретики-натюрморти навіть не обговорювалися. Але в жилій кімнаті я супрематичну картину ніколи не повішу на стінку. В кімнаті у мене зовсім не такий філософський настрій, як в дУші . Це різні приміщеня, різний настрій, різна філософія, різне сприйняття реальності. Єдине, що їх єднає - це Wi-Fi роутер, який добиває сигнал і туди і туди . Знаете, вот так вот мимоходом создается абсолютно другое впечатлениеЯ не настільки цікавився Малевичем .
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 263 гостей
