Не дивлячись на безсонну ніч у потягу надзвичайно красиві види Дністра з іншого більш пологого берегу надихали їхати в перший день більш бадьоро та з ентузіазмом. Спека трошки була, якщо б не вітер (зустрічний
![Crazy :crazy:](./images/smilies/crazy.gif)
), то відчувалась би по повній, але з температурним режимом все Ок
На другий день буле вже спекотно та позначалася втомленість після першого дня, тому більш повільно в своєму темпі були подолані 117 км з набором 2к+, на купання у р. Прут вже не заїзжав, вирішив прокатитись до університету та подивитись Чернівці (вже 2-й раз по цьому місту "галопом", значить прийду і в третій).
Вкотре дивує велика доброзичливість та щирість місцевих мешканців: жіночка 70+ років, якої ледве не зламали паркан, залазячи до усипальниці: вона замість сваритися провела міні-екскурс в історію могил, трохи розповіла що до чого та хто ці люди були (те що чула від своєї мами) та дозволила знов покинути тим же шляхом свій двір
![Smile :)](./images/smilies/smile.gif)
"обходити довго, лізте вже так
![Smile :)](./images/smilies/smile.gif)
".
Дід, який ніс коромисло з двома відрами з криниці з самого низу (набір близько 50 м може менше, не пом'ятаю) побачивши захеканих на підйомі роверистів пропонує усім напитися студеною колодязною водою, тим часом розповідає, що кожен день по декілька разів приходиться так носити воду, на верху її нема.
Там же Марь'ян фоткає чиїсь ковані дуже красиві ворота з калиткою, які суттєво відрізняються від дерев'яного перекошеного паркану, вибігає жіночка: "ідить, я Вам щось покажу !" та показує величезного порося, фоткається з ним верхом та виносить нам цілу тарілку тільки що приготованих оладок, ми спишемо, закидуємся по 2 штуки остальні не беремо, нема коли та й нікуди.
Ок, щось я розговорився, буду краще відео збирати
![Smile :)](./images/smilies/smile.gif)