07.07. Матрас. Фотоальбом
ТУТ
Пройдено ~10 км
Напередодні увечері вирішуємо відкласти Драгобрат на наступний раз, оскільки перші два дні були досить непростими, і дітворі треба відпочити.
Консиліум дорослих сходиться на думці, що погуляти круг Квасів по мостам - не найгірший варіант, тож ставимо будильники на 8:20 і відсипаємося...
День для мене почався раненько і геть не найкраще: розумію, що харчове отруєння заволоділо моїм організмом трохи менше, ніж повністю
.
Швиденько закидаю в себе купу ліків, і, ледве переставляючи кінцівки від інтоксикації, повзаю за групою. ТАК погано мені ще не було ніколи
.
Але це не привід псувати дітям день, тож гуляємо мостами
біля річки
катаємося на гойдалці
роздивляємося різних тваринок
ну і звичайно ж милуємося краєвидами
Обідаємо у Квасах, знаходимо бус до Яремче і вирушаємо до нового місця проживання
Будинок знаходимо швидко, але умови проживання...
Георгій з сім"єю взагалі був "ощасливлений" вигодами надворі (туалет і душ) і брудними кухнею і посудом, і все це всього лише за 125 грн за ніч!
На щастя поряд було знайдено нормальну садибу, куди вони і переїхали.
Наш же будинок, за ту ж ціну, нормальний, та і передплату вже внесли, тож лишаємося.
Втім, сюрпризи полилися відразу:
- хазяйка вимагає відразу оплатити все. Ну ок, це не новина. Даємо гроші.
- здачу Сашко отримав лише після четвертого прохання.
- друга вимога - паспорт. Даю свій, але повертати його не поспішають. Вимагаю віддати, тітка обіцяє - вранці. Добре.
- на дитячих ліжках постілі немає. Рушників нема ні в кого. Обіцяють згодом.
- і ізюминка: пралку вмикати не можна, але і сама господиня не хоче цього робити, бо бачте свято, і працювати гріх! (Івана Купала)
а готувати весь день, щоб потім побухати з друзями у бесідці, яку обіцяють у вільному доступі гостям, і брати гроші - видно не гріх
Приголомшені збираємося гуляти у місто: подивитися водоспад і повечеряти
Наосліп заходимо до ресторанчику "Альпійський" - і от вона, компенсація за мега-сервіс в садибі "У Олега і Богдани": чудове обслуговування, смачна їжа, теплий прийом. Жаліємося на нічліжку, офіціант дає візитку. Через кількох осіб знаходимо інший варіант житла.
Власник приїздить на мотоциклі, аби звозити нас на оглядини. Олександр бере на себе цю місію - і вуаля!
На завтра маємо дивовижне місце всього лише за 80 грн з дорослого і 40 грн з дитини
.
По поверненню до "гостинної" садиби знаходимо на кухні стареньку постіль - для дитячих ліжок, і %барабанная дробь%...
По 1 кухонній серветці на сім"ю! Це типу рушники. Для рук і для тіла.
На наше прохання таки видати нормальні рушники господиня збурилася: "То скільки я маю вам їх дати? ШІСТЬ???"
Виходячи з її логіки, ми мали втиратися однією серветкою 20х20 см два дні. Утрьох. В душі і після вмивання...
Відверто кажучи, вперше стикаюся з такою дичиною. Всі в тихому шоці...
Від щирого серця застерігаю всіх гостей Яремче від цієї садиби. Не псуйте собі відпочинок
.
Краще зноситися, аніж заіржавіти.