А от і пройдений трек
0-17 км - ліс, пташечки співають,
как прєкрасно жить.
18-20 км - ммм, яка доріжка, машини тут не їздять і гілки так ніжно шмагають по щокам.
21-27 км - дощі дощами, але пісочки шепочуть "дихай глибше..".
28-31 км - для того, хто придумав ямковий ремонт, має бути окремий котел у пеклі.
32-36 км - ковток грунтів перед кілометрами асфальту.. Коли високу траву облюбовують павучки і різні інші крилаті - відчуття незабутні
37-54.5 км - асфальт... Пристреліть мене хто-небудь!
54.5 км - Сухолуччя. Поповнили запаси води, попили квасу і зустріли знайомих шосерів
54.5 км - 56.8 км - асфальт. Терпи, зараз зріжемо.
57 - 61.5 км - зрізка. Ковток повітря у
асфальтній газовій камері
62 - 72 км - аССфальт. Підспівую плеєру - трохи легше, в очікуванні Пиляви
72 км - меморіал, перекус
73-75 км - місцями піщано, але ж ліс!
78 км - залишки паромної переправи, пристані і вєло-ніжки (засмага поки слабенька)
78.5 - 80.5 км - пісок, грунт, брусчатка - на будь-який смак!
80.5 - 94.5 км - Божечки, коли ж він скінчиться?..
аССфальт
94.5 - 98 км - грунт, ліс, трохи піску. Душа радіє.
99 - 116.5 км - мікс різного покриття, поповнення запасів у магазині (103.8 км).
116.5 - 123 км - зрізка запланованого асфальту грунтами. У крайній точці маємо возз"єднатися з четвіркою, що відстала, але якимось чином вже матрасила у Димері.
123 км - нікого немає. На дорозі помічаємо сліди покришок, крутимо, аби наздогнати хлопців.
128.7 км - телефонує Саша, виявляється, то не їх сліди, і вони далеченько позаду

. Ну ок, їдемо по треку, може пізніше зустрінемося.
І тисячі маків навкруги (у Влада має бути фоточка).
129 - 135 км - грунти, трав"яні доріжки, отримуємо задоволення.
136 км - польова дорога, поряд з метровою пшеницею.
140 - 148 км - синусоїда між щастям і пеклом: то рівні лісові доріжки, то піщаний адЪ (
в суху погоду краще їхати вздовж лісу).
149 - 155 км - прощаємося з Владом. Він вже вдома.
155 - 162 км - двічі кліпнули - і вже фініш.
Фото від Олександра і Руслана
ТУТ.
Краще зноситися, аніж заіржавіти.