Міліцейський заповідник: де ховаються старі кадри
Бувалі міліціонери знайшли безвідмовний спосіб залишитися в чині без проходження переатестації
Колишня Державна служба охорони, а нині Поліція охорони перетворюється на справжній заповідник старих кадрів. Сюди біжать старі міліцейські чини, яким «не світить» переатестація і посада в Національній поліції. Про це свідчить досвід роботи членів атестаційних комісій з числа громадських активістів.
За їхньою інформацією, з початку переатестації в Національну поліцію в Києві та області почався справжній вихід старих міліціонерів різних чинів зі своїх відомств і підрозділів в Поліцію охорони.
Чому саме туди? Тому що її співробітники не проходять переатестацію разом з усіма, хоча є підрозділом Національної поліції і на них поширюються всі обов'язки поліцейських.
Понад те, керівництво Поліції охорони озвучило перспективний план розвитку цієї служби, згідно з яким реформа вказаного підрозділу почнеться приблизно років через три. А до цього всі, хто бажає займатися охороною в чині поліцейського, залишаться недоторканними.
Чималу роль у створенні особливих «тепличних» умов для старих кадрів відіграє глава Поліції охорони Сергій Будник.
Для того, щоб сховати міліціонерів, які опинилися під загрозою звільнення, в Поліції охорони є дуже зручний аргумент – безліч нововідкритих вакансій.
Справа в тому, що постановою Кабміну за Поліцією охорони віднедавна закріпили обов'язок охороняти порти, нафтогазові комплекси та інші стратегічні об'єкти, перелік яких склали в уряді.
Відповідно, потрібні додаткові кадри. І якщо вони «з колишніх» – тим краще. Такими людьми завжди зручніше керувати, знаючи, що в будь-який момент можна пригадати старі грішки. А слухняні й добре керовані люди в охороні всіх стратегічно важливих об'єктів країни – це золота мрія багатьох політиків і бізнесменів.
До речі, останніх найчастіше також охороняють люди з Поліції охорони – цим не раз хвалився глава служби Сергій Будник. В одному з інтерв'ю він зізнався, що його підлеглі охороняють 380 віп-персон, серед яких депутати, політики, але в основному – бізнесмени.
Це важлива стаття доходів госпрозрахункового відомства: на зарплату співробітникам і технічне оснащення Поліція охорони заробляє сама. І судячи з усього, непогано: тільки на оплату мобільного зв'язку та необхідних витратних матеріалів цей підрозділ Нацполіції запланував витратити в поточному році понад 47 млн гривень, про що свідчить план річних закупівель відомства.
Правда, на зарплатах рядових співробітників це не дуже позначається: середня ставка – 3,5 тис. гривень. Бонусом йдуть різні доплати, але найголовніша вигода – не потрібно проходити переатестацію. Та й про люстрацію тут толком ніхто не чув. А за три роки – поки почнеться анонсована реформа Поліції охорони – багато чого може статися.
Та й досвід самого глави Поліції охорони Сергія Будника показує, що все буде добре, особливо, якщо в потрібний момент вловити тренд, що намітився.
Знайти прикриття 
51-річний генерал поліції третього рангу, начальник Департаменту поліції охорони Сергій Будник вже чверть століття служить у системі МВС. За цей час він пройшов всі етапи міліцейської роботи – від старшого оперуповноваженого до заступника голови Департаменту ДАІ і начальника Центру безпеки руху.
На цій посаді він і зустрів Революцію Гідності й за Законом про очищення влади мав би бути звільненим без права працювати на держслужбі.
Будник уникнув і люстрації, і переатестації, і необхідності декларувати нажите непосильною працею – декларації про доходи генерала у відкритому доступі немає.
Його нинішня посада підпадає під люстраційну перевірку (ст. 3 п. 3). І якби вона проводилася, то Будник би її не пройшов, оскільки був керівником самостійного структурного підрозділу МВС – Центру безпеки руху та в період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року не звільнився за власним бажанням (ст. 3 п. 2) .
Заслужений юрист України і кандидат юридичних наук Сергій Будник добре розумів, чим йому все це загрожує, і гарячково шукав вихід з положення.
На парламентських виборах у 2014 році він виставляє свою кандидатуру на посаду нардепа по мажоритарному округу № 95 – це Ірпінь і частина Києво-Святошинського району.
Але про популярність Будника говорять результати голосування: з 158,5 тис. виборців за нього віддали голоси лише 2832 людини – трохи більше 3%. Спроба залишитися недосяжним для закону і отримати депутатську недоторканність провалилася.
Таким же результатом закінчилася спроба Будника пересидіти неспокійний для старих міліцейських кадрів час в ДАІ. Адже в перспективі маячила необхідність проходити переатестацію в Національну поліцію.
Свої шанси на її успішне проходження генерал оцінив тверезо і несподівано з даішника перекваліфікувався в спеціаліста державної служби охорони, а нині Поліції охорони, ставши її головою.
Таким чином, він уникнув і люстрації, і переатестації, і необхідності декларувати нажите непосильною працею – декларації про доходи генерала Будника у відкритому доступі немає. Ймовірна причина такої скритності, можливо, криється в недалекому минулому генерала.
Багатий досвід 
У лютому 2012 року по лінії ДАІ вибухнув скандал: після багаторазових спроб запустити програму відеофіксації порушень на дорогах з'ясувалося, що закуплене ще в 2009 році обладнання не працює, програмного забезпечення до нього немає і ніхто не навчав співробітників ДАІ, як з ним обходитися.
На цій афері держава втратила 2 млн гривень – на ті часи 250 тис. доларів. Головним обвинувачуваним у відкритій за цим фактом кримінальній справі став екс-глава ДАІ Михайло Коломієць.
Він повністю визнав свою провину, суд засудив його до трьох років в'язниці,
але одразу ж своїм рішенням звільнив за амністією. За свідченням журналістів «Дорожнього контролю», таке рішення обійшлося Коломійцю дуже недешево.
Маючи в своєму розпорядженні 50 тис. доларів, можна було просити про призначення в керівництво регіональних ДАІ. А маючи 100 і більше тисяч, можна було вести розмови про призначення в Київ.
До чого тут Будник? А до того, що в 2009-му, коли керівництво ДАІ провертало хитру схему із закупівлею обладнання, заступником засудженого згодом Коломійця був саме Будник.
І саме він курирував напрямок безпеки дорожнього руху та впровадження автоматизованих систем відеоспостереження на дорогах. Недарма згодом він очолив структуру, повна назва якої звучить як Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС України.
По-перше, складно уявити, що заступник взагалі поняття не мав про плани свого начальника.
По-друге, зараз в ході переатестації рядові співробітники ДАІ підтверджують сформовану за довгі роки чітку систему фінансової ієрархії в своєму відомстві.
Рядовий інспектор зобов'язаний був щодня здавати певну суму своєму безпосередньому начальнику, той – своєму керівництву і так по ланцюжку до самого Києва.
Маючи в своєму розпорядженні 50 тис. доларів, можна було просити про призначення в керівництво регіональних ДАІ. А маючи 100 і більше тисяч, можна було вести розмови про призначення в Київ.
У підсумку за рік в системі МВС чорним налом проходили десятки мільйонів доларів. І знову-таки, не дуже віриться, що серед усієї цієї вакханалії лише заступник начальника Департаменту ДАІ МВС Сергій Будник залишався кришталево чистою людиною. Інакше, чому така секретність навколо декларації про доходи з боку державного чиновника?
Втім, багато питань до генерала виникає не тільки щодо його минулих посад, але й з приводу нинішньої роботи на посаді глави Поліції охорони.
Робота на перспективу
Напередодні нового 2016 року підлеглі Сергія Будника з житомирської Поліції охорони спокійно спостерігали за тим, як 400 невідомих осіб, котрі прорвалися на об'єкт, що ними охороняється, грабують склад готової продукції та корпусу Житомирської кондитерської фабрики.
За сприяння в захопленні кондитерської фабрики і подальше невтручання в конфлікт Буднику обіцяно нову посаду в системі МВС.
Фактично, все дійство відбувалося з мовчазної згоди та під патронатом Поліції охорони Житомира на чолі з її керівником Ігорем Товкачем.
Тоді ніхто з МВС не думав, що ця спроба рейдерського захоплення підприємства отримає широкий розголос, а до керівництва Департаменту Поліції охорони і особисто Сергія Будника виникне низка незручних запитань.
Наприклад, про те, чому його підлеглий Товкач підписав договір на охорону фіктивної фірми, яка під прикриттям Поліції охорони фактично захопила і розграбувала Житомирську кондитерську фабрику.
Чому сам Будник вважає за краще не втручатися в цю справу, не пояснюючи власної позиції щодо правомірності дій своїх підлеглих. І чому він ховається від будь-яких питань по темі конфлікту в Житомирі за спинами своїх заступників.
Втім, відповідь на це є. З неофіційних джерел UA1 стало відомо, що за сприяння в захопленні кондитерської фабрики і подальше невтручання в конфлікт Буднику обіцяно нову посаду в системі МВС.
Чергове просування генералу обіцяв нардеп від Народного фронту Сергій Пашинський, який зараз намагається отримати контроль над Житомирською кондитерською фабрикою.
З огляду на те, що міністр МВС Арсен Аваков – однопартієць Пашинського, особливих труднощів з просуванням Будника не виникне. Таким чином, генерал отримує перспективну посаду, а рейдер Пашинський – ще одну лояльну людину в силовому відомстві.
Це водночас і наочний приклад того, наскільки вигідні старі міліцейські кадри «новим» політикам, і відповідь на запитання, для чого бувалих міліціонерів так дбайливо захищають від переатестації, ховаючи їх у структурі Поліції охорони.
Джерело
http://ua1.com.ua/publications/miliceys ... 16536.html
Кримінальна справа, це політична розправа, і якщо вони думають що зможуть так легко зламати цю жінку, то вони дуже-і-дуже помиляються!
Наша задача - сделать так, чтобы они не чувствовали себя чужими внутри украинского политического проекта. 
