перший день походу я пропустив в силу певних обставин, але вирішив приєднатись до групи на 2й і 3й дні
Заздалегідь домовились про місце і час зустрічі. Залишилось тільки дочекатись потрібного дня і - вйо до пригод!
Саме так і сталось. А точніше, пригоди почались з самого ранку
Мій поїзд з Івано-Франківська до ст.Журавно (8км від точки зустрічі) був о 09:11. Будильник (2і штуки!) я завбачливо поставив на 07:00, щоб спокійно поснідати, приготувати бутерброди, наповнити фляги, ще раз все перевірити і спокійно докрутити до вокзалу.
***зміна декорацій***
День возз'єднання з групою:
Прокидаюсь від надокучливого дзвінка телефону. Перша думка: "Кому не спиться в таку рань в неділю?!" Наступна: "Чого це о 07:00 вже так світло?.. " Дивлюсь на годинник і моментально
тверезію прокидаюсь - 08:50!!! 21хв до поїзда!
Умудряюсь щось закинути в себе, інгредієнти для бутербродів з космічною швидкістю перекочовують з холодильника в рюкзак, наливаю ізотонік в фляги, рюкзак на плечі і - ракетою на вокзал. Несусь, як навіжений, бо шанс встигнути на поїзд все ще є. Вже на підльоті до вокзалу розумію, що провтикав вело-аптечку: ні камери, ні латок, ні мультитула з вижимкою...
Часу повертатись, зрозуміло, немає. Перший такий "проїзд" за кілька років активного катання
В поїзд заскочив за 30 сек до відправлення. Народу купа, довелось стояти в обнімку з велосипедом 2+ години. Але хіба це проблема, якщо попереду тебе чекає зустріч з друзями і два дні походу?
Від ст.Журавно покрутив 8+ км до місця зустрічі з групою. План був такий, що я, маючи 1год часу в запасі, поїду розвідати стежку до криївки УПА, після чого повернусь на місце зустрічі.
Стежка до криївки з самого початку здалась мені трохи стрьомною, бо сильно заросла травою і бур'яном. Але я їздив і не по такому, тому акуратно посунув вперед. Тільки от проїхав я всього метрів 300, після чого педальки раптово заклинили і почувся хрускіт з характерним звуком "зажовування" перекидки заднім колесом...
30 секунд "міцного" монологу і я розумію, що вже приїхав - півник зламаний, але це ще не все. Алюмінієва половина лапки перекидки також зламалась (правда, карбонова половина мужньо витримала наругу)
Зняв ланцюг. Загубив замочок. Потратив добрих 20хв, щоб знайти обидві половинки замочка в густющій траві. Таки знайшов замочок. Примотав покалічену перекидку до рами і потопав на місце зустрічі з групою
Ще трохи почекав на групу, яка затримувалась. За той час вперто прикидав, як би то зробити сінгл, щоб таки поїхати з усіма. Але виходило, що ланцюг буде надто сильно провисати і на постійному розковбасі норовитиме перескочити на сусідню зірку. Тому вирішив, що розумніше буде відмовитись від походу і повернутись додому поїздом
Зустріч з групою була емоційною і позитивною
, хлопці дуже хотіли мене зремонтувати
, але з того нічого не вийшло... Трохи потеревенили, пофоткались, і роз'їхались в протилежних напрямках: група - далі по маршруту, а я - пішки 8 км до ЖД станції Журавно
Додому добрався нормально, тільки от настрій був нікудишній. Радувало лише те, що наступного дня група мала приїхати в ІФ, де ми мали знову зустрітись, подивитись місто і повечеряти разом. Саме так і сталось, правда, місто ми майже не побачили за браком часу. Зате, голодним з Івано-Франківська точно ніхто не поїхав (завдяки гостинності бістро "Десятка")
Дуже радий був всіх бачити!!!
Шкода тільки, що так коротко.
Пусть перед тем как ехать, будет иметь четкое представление, ГДЕ ОН БУДЕТ СПАТЬ.
Восторг! Такая видимость, что небо как будто посыпано солью.
Но детективам в составе 4 человек 
удалось восстановить картину пропажи по кусочкам и человек, изначально поленившийся заглянуть в свой баул, был изобличен. 
[/spoiler]
[/spoiler]
вкусно 
в каждый из дней похода. 
