Ухххххх, похід вдався на 500% 

 .

І, хоча серед нас був лише один досвідчений турист (Армен), інші трималися молодцями, і за перший день ми натоптали 34 км.
Місцевість Житомирщини прекрасна! 
 

До Турчинівки крокували "шосейкою" 
 

де і пообідали на сходах місцевого ПТУ, що навчає у приміщенні садиби Уварових

Місцевий пєчєньковий рекет

Дорога до Княжина

На підході до с. Глибочок, відбиваючись від комарів, зустріли вело-однодумців з Бердичева

Приємно було поспілкуватися 

 (
http://zig-zag.org.ua/index.php?option= ... Itemid=106)
У Княжині, ледве дочекавшись продавчині, закупилися водою і рушили далі. Знову шосейка 
 
 
 

і комарі... Людоньки, я в такому пеклі ще не бувала... За кожним тілом летів хвіст з тисяч кровосісєй 
 

Репеленти розпилювалися щопівгодини, плюс "віяло" з гілок. Інакше  

 ...
Але ми таки відбилися, за що були нагороджені раєм на землі 
 

Місце для табору знайшли швидко, захищене з усіх боків камінням і деревами 
 

Встановили палатки і полетіли змивати з себе товстий шар пилу, поту і репелентів 

 .
Глибина пристойна - з берегу, до дна не допірнули. Але все побачили - каміння, риб.

Помедитувавши на березі, рушили на Дениші

Дорогою зайшли ще на одне озерце

Тригірський монастир

Оскільки перспектива намокнути під дощем мало кого радувала, вирішили звернути на маршрутку раніше, втім, все ж відвідавши скельний масив

Далі маршрутка-Житомир-маршрутка-Київ.
Дякую всім за компанію, я прекрасно провела час 

 . 
Восени, коли кровосісі трохи утихомиряться, однозначно треба буде проїхати цим маршрутом 
  
  
 .
 
Краще зноситися, аніж заіржавіти.