07.06.2014 (R) Древній Любеч. Молодий Славутич (06.06-09.06)

[Kabhaal]

Если на вечер 7-го утроит могу взять
Кстати, я один 7-го еду?

Взяла ключ для шприх, тул + вижимка, насос, аптечку.
Майте совість, відпишіться, хто візьме змазку для ланцюга

[Ul@senko]

Если на вечер 7-го утроит могу взять

.
Так, електричкою їдеш сам. Мій +1 планує їхати своїм ходом (асфальтом).

[Kabhaal]

.
Так, електричкою їдеш сам. Мій +1 планує їхати своїм ходом (асфальтом).

Из Киева в Чернигов? А потом... мда, в натуре "Такого Мурзіка - ... розробиш.(C)"

[Ul@senko]

Трохи не так (електричкою за Бровари + шосе). Там виходить десь 100-110 км.
Матрас .

[Оля-ля :)]

Взяла: Мультитул, камера, бортировки
- все собрано.
Зачем смазка?

[Ul@senko]

Шоб смазувать.
Ротори, наприклад .

[Kabhaal]

Одним движением руки МТБ превращается в фикс без тормозов...

Шоб смазувать.
Ротори, наприклад .

[Nikolai]

Смазка для цепи есть у меня.

[Ul@senko]

Якщо встигнеш - візьми, будь-ласка.

[Ul@senko]

Всім дякую. Це було чудово .
240 км щастя, щедро здобрених гедзями, комариками, мошкарою, дивною природою, травою у людський зріст, спекою, дощиком, смачною їжею, жаркою банькою і веселою компанією .
Часом було нелегко, але всі витримали (хоча спроби зіскочити і були , але не увінчалися успіхом ).
Зараз розбуджу навігатор і викладу треки.
Чекаємо на знімки від нашого Фотографа .
П.С. дорогою додому зустріла муЗЧинку, який мив свого 4колісного коня... Тож на мийку заїздити не довелося .

[Kabhaal]

Это было божественно...

Откатал только Славутич, но какой это был кайф! Дороги почти без машин, зато с нормальным асфальтом и дружелюбными местными шоссерами, грунты без песков, березовые и хвойные леса вперемешку - с таким воздухом что надышаться невозможно, да чего только стоило стадо на 248 коров и 2 бычка!

Компания замечательная, еда вкусная и много, баня с березовым квасом... Я отдохнул лучше чем за неделю на море, Аня за такую покатушку я те должен шо земля колхозу

Всем спасибо за компанию, буду рад увидеться снова!

Трек:
http://www.gpsies.com/map.do?fileId=eboiscjpcawbbhqz

[Ul@senko]

"Живі" треки:
Любеч

Славутич

[Ul@senko]

В Чернігів прибули з невеликим запізненням.

Але швиденько подолали 8 км, і вже незабаром вечеряли.
Вранці вчетвером рушили на Любеч



Рослинність буяє

[spoilerдля порівняння ця ж доріжка восени 2013][/spoiler]
Спекотно. Магазин був зачинений, тож майже 20 км їхали, рятуючись холодним полуничним компотом, яким нас щедро пригощав хазяїн .
У Жукотках купуємо воду і латаємо перший прокол у Олі (скельце).
Незабаром її подвиг повторює Коля (латка відклеїлася).

Причому обидва проколи - на асфальті. Багаточислену акацію наші колеса не зацікавили (за що їй окрема дяка).
Людей і машин практично немає, подекуди у селах. Тиша. Жарить сонце. Пурхають гедзі


Перед Розсудовом знаходимо чудовий рельєфний об'їзд відрізку, який восени доводилося частково проходити

Spoiler

Show

Доріжка до залишкій військових споруд заросла

[spoilerвона ж восени]
[/spoiler]
Грунтівка до с. Тулія заросла


[spoilerосінь][/spoiler]
с. Тулія

[spoilerосінь][/spoiler]
Шоссе Любеч-едішн

Spoiler

Show

В Любечі перекусили, поповнили запаси води. Спека трохи вщухла. Захмарилося, запахло дощем.
Замкова Гора

За півгодинки почало накрапати. Несильно, але вистачило, аби верхній (вологий) шар піску добряче заліпляв покришки.
Особливо складно було Андрію (на напівсліках), але він вистояв. Ти просто герой .
Дощ стих, ми змили бруд з велосипедів, поспілкувалися з "місцевими" (не лише ми приїхали відпочити у цей чудовий край) - і знову задощило.
У Мекшунівці знайшли прихисток на веранді місцевої "поліклініки", куди згодом заскочили ще четверо велосипедистів (чи то зі Славутича, чи то з окружніх сіл).
З жовто-блакитними, зеленими стрічками і наліпками "Велодень Славутич" .
Тут виникли спроби пом'якшити маршрут, і повернутися через Славутич асфальтом.
Але спроба сепаратизму була задавлена, і маршрут був повністю пройдений (у т.ч. фінішний грунтовий відрізок).
У Чернігові нас вже зустрічав Олег. Незабаром приїхав і Олексій. Вечеряли, спостерігаючи захід сонця

[Ul@senko]

Другого дня спали до 8 ранку. Поснідавши, рушили на Славутич.
Четвірка - грунтами, а Коля з Олегом - асфальтом. Трансмісія Колі не витримала тісного контакту з мокрим піском, про що голосно заявляла тріскотом .
Погода прекрасна

Звернувши з траси, шукаємо з`їзд на грунтяшки. По треку - огорожа. Їдемо далі.
І тут нас доганяють шосери і просять допомоги (опустити сідло)

Шосери - жінки досить таки пенсійного віку з місцевого клубу "Триатлет" .
Із задоволенням поспілкувалися з ними, розказали про свій маршрут, вони поділилися своїми - і роз`їхалися.
Вони - до кордону з Білоруссю

а ми - на трек


Польові дороги прекрасні




І от вже Славутич







На велодоріжці - ні пішоходів, ні ларьків, ні авто

Спокійне ЧИСТЕ місто (хоча напередодні тут був День Міста), повністю оточене лісом.
Підкріпилися у місцевій піцерії піцою і бульйоном

ще трохи покружляли містом - і рушили додому

На повороті попрощалися з шосейним дуетом і рушили шукати грунтяшки

За Ведильцями помітили вивіску "Село партизанської слави"

Зацікавилися. Виявилося, околишні села дуже постраждали під час війни. У одних лише Ведильцях було вбито 800 місцевих жителів...

І знову грутняшки


лелека

цвітуйочки


і от вже Чернігів

Де нас чекали перекус, баня і смачна вечеря.
Прокинутися о 4 ранку було непросто, але треба


Отже, як на мене, поїздка вдалася. Якщо все буде добре - восени знову хочу поїхати.
Компанія зібралася прекрасна: весела, добре підготовлена. Буду рада з вами ще проїхати не одну сотню кілометрів .
П.С. Андрійку, а рукава я собі таки купила. Такі ж ...
І залишилася тобі винна цілу катлєту . Треба повернути борг!

[Ul@senko]

ФОТО для перегляду: http://lelka2009.io.ua/album677199
ФОТО для скачування: http://www.ex.ua/850269764400

[Мурзик]

нарешті знайшов справну шайтан-машину і можу всім подякувати що не били і за кампмнію Асфальт до Славутича просто диво ,мабуть імпортний або робили його не руками!