... Ранок розпочався з криків кішки - їй, бачте, березня забажалося

.
Аби вона знала, ЯК мені хочеться весни 
.
Надворі туман, але калюжі - як дзеркало. Ні опадів, ні вітру. Бігом збиратися!!!
На старті, коли півгрупи зібралося, зарядив дощ

. Але не на тих натрапив

, вже ж приїхали, тож сподіваємося на прогноз і вирушаємо.
Після Коцюбинського я вирішила поїхати таки не по треку, а по більш піщаній доріжці, де за такої погоди мали бути більш комфортне покриття.
Ну, власне, все сталося як завжи

. Бобрам до наших планів діла не було, тож довелося форсувати річки, які виникли завдяки зубатим тваринам

В Романівці до нас приєднався chk-chk. До цього часу дощ вже скінчився

.
В лісі їхалося комфортно. Там, де пісок - взагалі добре, де грунти - трохи з калюжами, але переважно все об'їздиться

Хоча, траплялися і винятки

В Хмільній я з трійком учасників за звичкою поїхала лісом (на Мар'янівку), тож замість сільського асфальту проїхалися пісочком/грунтом

.
На щастя, доріжок в лісі багато, на трек вийшли без проблем. Зателефонували Павлу, домовилися про місце зустрічі.
Натяки на перекус перестали бути натяками і зазвучали більш вимогливо, довелося здатися

. Міні-матрас на місці возз'єднання груп

Далі мальований відрізок треку (13 км). Додати нічого

: болото, калюжі, а на десерт - поле

В Діброво-Ленінському не довелося їхати по треку, зате знайшли чудовий об'їзд через поле і ліс

.
Щоправда, половина групи рушила асфальтом, але ті, хто лишився на грунтах, не пошкодували

.
А найбільше не пошкодувала я: мала важливий дзвінок, на який треба було відповісти, що змусило метрів на 100 відстати від групи.
Дякувати людині, яка телефонувала, що вона це зробила саме тієї миті, а не на секунду пізніше...
Інакше величезний кабан, який вибіг на просіку, пройшовся би по мені і моєму келісу...
Одним словом, так близько свиней-мужчин я ще не бачила. Страху набралася повні підгузник

.
Але розійшлися миром. Кабан - через ліс, а ми - полями, рушили додому.
В Романівці розділилися на три групи
по інтересам в залежності від місця проживання і роз'їхалися
черевики і віндстопер перед пралкою відмивала півгодини

Я з Павлом і Миколою таки доїхали по треку до місця збору. До речі, там геть не брудно було

, зате паличок для перемикача вистачало
За фото
велике СПАСИБІ Павлу

.
Також
дуже дякую тим, хто замикав групу і не дав процесам усушки-утряски жодного шансу - Павлу і Олексію

.
І
всім учасникам за чудовий велосипедний день. Не дивлячись на бруд, опади, прохолоду. Ви молодці!
PS: на повороте на Гарматную какой-то перец на "джiпє" подрезал Наташу (без последствий) и еще сигналил при этом. Я его на Гарматной догнал, остановил, побеседовал. Произошло, как обычно происходит в таких ситуациях: когда "перец" сидит за рулем - он крутой чел, а как только вышел с машины - "я не сигналив, i не пiдрізав. То не я був. Ось пасажири в машині підтвердять.", в общем, спрятался "в кусты". Такэ...
подлюка рєдіска

. Добре, що всі цілі

.
PS/2: а мы таки, в отстутствие орга "оторвались по полной" и заматрасили на славу после покатушки (аж на целых 10 минут!): Сергей нас угостил горячим чаем, погрелись, пообщались.
після фінішу - то вже не матрас, то чесно зароблене чаювання

.
я не знала, что бывает ТАКОЕ....
то лише розминка, маршрут переважно піщаний, тож болота мало.
Та і справжні грязі ще попереду

. Долина Ірпіня ждьот

.
ФОТО для подивитися:
http://www.flickr.com/photos/97653034@N ... 012399833/
ФОТО для скачати:
http://www.ex.ua/619185754790
ТРЕК фактично пройдений:
http://www.gpsies.com/map.do?fileId=rmenbbandcprmqui
Краще зноситися, аніж заіржавіти.