Прокинулась о 5 ранку, під завивання кішки (з неб, бачте, березень трапився
).Наслідки суботнього завалу болять, але жити можна. Вчорашня втома після риболовлі вивітрилася. Треба їхати!
Ранок (як, власне, і день) видався прохолодним, але це навіть добре: свіже повітря + відсутність комах робить ліс ідеальним супутником велосипедиста.
Трохи урізноманітнили трек, і, як виявилося, не даремно - відрізок помийок на околиці Петрівців проїхали грунтовими автобанами у полях
.Вояків довелося обходити, вони про те просили
До гирла Ірпіня доїхали об 11:30, перекусили, поспілкувалися, пофотографувалися.
Повертатися вирішили лісом, оскільки в долині Ірпіня дихати геть нічим
. Після Гути-Межигірської рушили на Мощун. Кілька кілометрів по справжнім ПІСКАМ (вздовж ЛЕП) - і от вже нагорода: камінна дорога на Мощун.
Після пісків таке покриття просто пролітається
.Мощун об'їхали, Горенку теж, вискочили вже в Пущі. Там відпустили inukshuk додому, а він за те порадив нам доріжку вздовж озер.
Виявляється, over 3 роки катання не є гарантією знань в області грунтівок Пущі
. Дорога на 5+, без піску і людей. І ми їхали по ній вперше .Я теж не лишилася у боргу, показала доріжку, паралельну стежці здоров'я, але з відчутно кращим покриттям.
Одним словом, поїздка вдалася на всі 200%. Чудова компанія, нежарка погода, різноманітний маршрут - це те, заради чого варто прокинутися раніше.
Всім дуже вдячна за прекрасний вело-день
.ТРЕК: http://www.gpsies.com/map.do?fileId=hrlfdwartrtjavmw .
П.С. І пісенька - для настрою і підходяща за змістом
Spoiler
Show
[/spoiler]