. Не дивлячись на температуру за бортом 
, кропиву 
і гедзів 
.Розвідали лісову доріжку на Мощун
з велопарковковкою 
Пісок там є, але загалом їхати можна (особливо коли мошкара мотивує
)
Трохи проїхалися лісом від Мощуна, доріжки там хороші, але Денис трохи загрузав на такому піску.
А оскільки гедзі кусалися дууууже боляче, та і мошкара діставала, доки збирали всю групу, вирішили виїхати з лісу і поїхати до Гути-Межигірської вздовж Ірпіня (щоправда, кілька гедзів таки наздогнали нас і відобідали
)
Від подальших зазіхань на наші ноги і
врятував Денис 
, який взяв з собою ОФФ!
Spoiler
Show
Spoiler
Show
Хоча ще місяць тому все було досить пристойно
Талановитий Денис примудрився десь намотати з метр плівки з аудіо-касети (ДЕі ЯК??? 0_о). За ротором на втулку
Біля мосту через Ірпінь ми розділилися: стомления Деня поїхав асфальтом додому відпочивати, Адрій (AndryM) спробував з нами, але потім поїхав звичною для себе дорогою, а я з Андрієм (Andry-fox) поїхала розвідати грунтівку вздовж Ірпіня.
Грунтівкою воно буває мабуть лише восени і навесні, тому що зараз це коридор з кропиви і коноплі
Десь половину шляху проїхали по траві, потім шлях перегородили городи і стихійні будівлі аборигенів, тому трохи їхали по місту.
Від з/д мосту знову з`їхали на грунт, і фінішували на Кільцевій (поворот на Коцюбинське).
Загалом проїхали 79 км. Мало
, але часу вже не мали.ВСІ ФОТО: http://ulasenko.io.ua/album547170_0
Песочек то что нужно) 
