У мене скромніше, лише 129 км матрасу у ДУЖЕ приємній компанії. Було дуже класно і весело, не дивлячись на всі пригоди.
...На місці старту зібралося нас шестеро (
Ul@senko, Мурзик, Miker, rozumnyk, Flanker, AxelP).
Погода була досить прийнятна, спека почала діставати вже в обід.
Живенько так рушили, але ще на Кільцевій нас чекав перший ахтунг - прокол у
Мурзика.
Так і не знайшовши причину проколу
, змінили камеру, заклеїли дірку і рушили далі.
На Столичному шосе сьогодні тренувалися шосери
, і по-одному, і парами, і групу немаленьку зустріли (в районі Козина), де ми передчасно звернули з шосе. Повернулися, проїхали ще 2 км - і вже вірно повернули на Українку.
Дорога трохи зіпсувалася, і неприємності у вигляді "зміїного укусу" після пійманої ями вже отримав
Flanker. Камера відновленню не підлягала
.
2 проколи на маршруті - то в нас нечасто буває, тому, вирішивши, що неприємності вичерпано, ми у доброму гуморі в`їхали в Українку
.
Чудове місто, позитивне, чистеньке, ще й на березі Дніпра
.
Доки милувалися його красотами, проїхали пляж. Спохватилися вже у Трипіллі
.
Колективно вирішили купатися на зворотньому шляху, і поїхали далі - шукати воду і гірки.
Перед гірками зупинилися біля магазину, і, оскільки вже проїхали 60 км, сіли пообідати
.
Гірки дуже сподобалися
, але після другого підйому нас чекав ще один сюрприз: другий прокол у
Мурзика, з порізом покришки
.
Один плюс - сталося це біля грунтівки, яка вела на схил Дніпра.
Змінювати камеру довелося на ту, яку заклеїли після першого проколу. А дзуськи! Латка-самоклейка геть не тримала
.
Добре, що у
AxeIP виявилася підходяща камера, хоча і полатана, але не спускала
.
Доки
Мурзик в черговий раз бортував колесо
а
AxelP клеїв камери
інші милувалися красою Дніпровських круч
На свій страх і ризик, з однією заклеєною камерою на 3 велосипеди (2 шосери і 1 гібрид) вирішили їхати далі.
До Вітачева доїхали досить швидко, і кинулися на пошуки засобів для порятунку
rozumnyk`а, оскільки він єдиний, хто був у футболці, і доти вже набув нездорового червоного кольору. У місцевого автолюбителя за 10 грн. була придбана сорочка, яка, сподіваюсь, дозволить
rozumnyk`у завтра трохи зменшити страждання від опіків
.
Доїхавши до схилу Дніпра, ми сіли у тіні і хвилин 20 сиділи і насолоджувалися краєвидами. Задоволення доповнили бутербродами і вуглеводами.
Величезних зусиль коштувало нам піднятися і рушити додому.
...Оскільки
погоди стоялі хорошиє, від Вітачева до Халеп`я
вирішили зрізати грунтівкою (ті самі 2%
).
Цього разу все обійшлося без грязьових ванн, живописний грунтово-глиняний спуск і пилюка.
Добре, що не після дощу їхали, а то був би нам повний Трехтемирів
.
Потім було купання в Трипіллі - задоволення, яке словами не описати
.
Далі вже все без пригод обійшлося: кілька гірок, закупка води в Українці і рівнинна дорога додому
.
Оскільки бажання псувати враження від схилів поїздкою по Кільцевій не хотілося, вирішено було фінішувати на Видубичах і скористатися вигодою цивілізації (у народі "міська електричка").
Дякуючи "тямущим"охоронцям
на вході на платформу, ми поїхали у зворотньому напрямку, і хвилин 15 сиділи на ст. Дарниця.
Хоча і плюс в тому є - побачили казкової краси захід сонця
.
ЗАГАЛОМ:
Проколів - 3.
Падінь - 0.
Задоволення - 100%.
А також правильна велозасмага - коричневі руки, коліна і лице (за винятком окулярів і лямок від шолому), білі кисті.
Не знаю тепер, як показатися на люди без велоформи
.
ФОТО:
http://ulasenko.io.ua/album531833
Відеоролик зроблю завтра. Сьогодні вже спати хочеться
.
Краще зноситися, аніж заіржавіти.
как так получается) Спасибо за поездку 
. обгорели всетаки колени ниже комбеза и руки 2м слоем сверху 
кончились и как топливо, ещё до подъезда к Киеву, как съестной запас был оприходовано всё что вывез из дому на перекусе в Витачеве, теперь дома нету печенек. 
ещё слопал заначку печенек Ани.
