почитай статейки ниже, может быть и пригодятся, в них есть ссылка на нормативку
ЯКЩО СУСІДИ ЗАЛИЛИ КВАРТИРУ
ЯКЩО СУСІДИ ЗАЛИЛИ КВАРТИРУ
"Урядовий кур'єр"
N 66, від 10 квітня 2010 р.
Людмила Коваль
Заступник начальника Державної житлово-комунальної інспекції Микола ЧОРНИЙ розглянув звернення С. РЕЦ з м. Херсона щодо залиття його квартири:
- Стосовно залиття квартири повідомляємо, що відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. N 76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до правил встановлено форму згаданого акта.
Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: - дата складання акта (число, місяць, рік);
- прізвища, ініціали та посади членів комісії;
- прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності;
- характер залиття та його причини;
- завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);
- висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин). - Згідно зі ст. 190 Житлового кодексу УРСР, підприємства, установи, організації, а також громадяни, які заподіяли шкоду житловим будинкам, житловим приміщенням, інженерному обладнанню, зобов'язані відшкодувати заподіяні збитки.
Спірні питання щодо відшкодування збитків, заподіяних житловим будинкам, житловим приміщенням, інженерному обладнанню, вирішуються в судовому порядку.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗАВДАНУ МАЙНОВУ ШКОДУ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗАВДАНУ МАЙНОВУ ШКОДУ
„Юридичний вісник України”
N 30 від 1 серпня 2006 р.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
27.03.2006 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва задовольнила апеляційну скаргу Л. А., Л. П. на рішення районного суду від 20.12.2005 р. у справі за позовом С. П. до Л. А., Л. П., третя особа — Комунальне підприємство, про відшкодування матеріальної шкоди.
Вимоги та заперечення сторін. Рішення суду першої інстанції
У серпні 2005 p. C. П. пред'явила позов до Л. А., Л. П., третя особа — Комунальне підприємство, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири.
Позивачка зазначала, що 30.06.2005 р. її квартиру з вини відповідачів було затоплено, чим завдано С. П. матеріальної шкоди на суму 3961 грн., яку просила стягнути з відповідачів.
Рішенням районного суду від 20.12.2005 р. позов задоволено.
У апеляційній скарзі відповідачі, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просили його скасувати.
Мотиви, за якими апеляційний суд дійшов свого висновку
Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що залиття квартири позивачки сталося з вини відповідачів, а сума завданих збитків відповідно до локального кошторису, складеного ТОВ, становить 3961 грн.
Проте, в повній мірі з таким висновком районного суду колегія суддів не погодилась, оскільки він ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах справи, без належної перевірки доказів, що є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового.
Відповідно до акту від 06.07.2005 p., складеного працівниками ЖЕКу, 30.05.2005 р. о 6 год. 37 хв. сталося залиття квартири N 209, що належить С. П., з вищерозташованої квартири N 217, власниками якої є Л. А. та Л. П. Залиття сталося в результаті прориву гнучкої підводки холодного водопостачання на кухні у квартирі N 217. Змішувач з гнучкою підводкою придбаний Л. А. та Л. П., не пройшов випробування, при експлуатації вийшов з ладу, тому залиття сталося з вини мешканців квартири N 217.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями ни бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі є власниками квартири N 217, вину в судовому засіданні щодо залиття квартири позивачки не заперечували, тому доводи апеляційної скарги про те, що відповідати за шкоду має організація, яка утримує будинок, є безпідставними. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що гнучка підводка була встановлена працівником ЖЕКу та пройшла випробування і вийшла з ладу з вини останніх.
Таким чином, відповідачі, які заподіяли шкоду майну позивачки, повинні відшкодувати її відповідно до ст. 1166 ЦК України.
Відповідно до локального кошторису, наданого С. П. сума необхідних витрат на проведення відновлювального ремонту становить 3961 грн.
Відповідно до кошторису, наданого відповідачами в судовому засіданні, сума витрат, необхідних для проведення ремонтних робіт становить 1423 грн.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Локальний кошторис, який представила позивачка на обґрунтування своїх вимог, колегія суддів не взяла до уваги, оскільки перелік робіт за даним кошторисом виходить за межі тих пошкоджень майна, які заподіяні останній внаслідок залиття. Так, відповідно до акту від 06.07.2005 р. в результаті залиття в квартирі позивачки було залито: стелю та стіни кімнати і коридору, а також стелю кухні.
Між тим до переліку робіт, за складеним ТОВ локальним кошторисом, входять такі роботи: знімання шпалер у кухні, відновлення туалету, розбирання покриття підлоги, перев'язування дверного полотна в коридорі, демонтаж схованої електропроводки та навантаження сміття, які за зазначеним вище актом не є наслідком залиття і не можуть вважатися такими, що необхідні для відновлення майна позивачки.
Натомість кошторис, складений ремонтно-будівельним управлінням, який надали відповідачі, є належним доказом, оскільки він відповідає переліку робіт, які необхідно виконати згідно з актом ЖЕКу.
Таким чином, задовольняючи позов частково, колегія суддів дійшла висновку, що на відшкодування шкоди стягненню з відповідачів у солідарному порядку підлягає сума в розмірі 1423 грн.
Наслідки розгляду апеляційної скарги
Апеляційну скаргу Л. А. та Л. П. задоволено.
Рішення районного суду від 20.12.2005 р. скасовано та ухвалено нове в наступній редакції.
Позов С. П. задоволено частково.
Стягнуто з Л. А. та Л. П. в солідарному порядку на користь С. П. 1423 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 51 грн. судового збору.