Так квадрат буде зручніше розглядувати.Но у Варята происходит (в новой эпохе) особая нелюбовь к квадрату, не связанная с тем, что он велосипедист.
Сложно не согласиться, и в то же время не сложно согласиться.Хоча, здається, пора уже зняти окуляри...
І повернутися до реального життя. Замість різних утопічних і дегенеративних ідей.
Новий погляд на класику. Яку своїм босяцьким виглядом вони зовсім не зіпсували... На класиці потрібно вчитися, її потрібно удосконалювати, її потрібно інтерпретувати і з цим багажем створювати щось нове. А не положити на все це свій великий товстий чорний квадрат, як це зробив Малевич. А от у вуличному блюзі така спрощеність і лаконічність якраз доречна. І навіть труси соліста, які весь час норовлять вилізти назовні, не виглядають як щось пошле і уродське, а сприймаються як частина його мистецького образу з повним зануренням в сам процес виконання.По-моему, ты слишком идеализируешь классику. Надо проще относиться. Не стоит создавать какую-то особую ауру вокруг классики, сдуть которую считается прямо преступлениемНа класиці потрібно вчитися, її потрібно удосконалювати, її потрібно інтерпретувати і з цим багажем створювати щось нове.
Талантливые там люди. Всё по пирамиде Маслоу. використовували у своєму вуличному виступі в приведеному мною ролику.
Важная фраза-маркер.Я просто за відсутність крайнощівв мистецтві.
Кто-то ходит по краю, кто-то в толпе.Я просто за відсутність крайнощів в мистецтві.
Ви любите крайнощі? Ризиковий хлопецьВажная фраза-маркер.Я просто за відсутність крайнощівв мистецтві.
. Але ризик буває різним (це я вже про життя, а не про мистецтво). Як приклад: ведете ви автомобіль. Спереду плететься якась фура і пихкає вам в лице своїм дизельним вихлопом. Логічно її обігнати і їхати собі далі... На горизонті по зустрічці рухається легковик. Далеко-далеко... Спокійно можна обігнати і спокійно заїхати в свій ряд. Видимість хороша, ви йдете на обгін... Ризик є? Звісно є. Ризик є завжди - може камінь на дорозі трапитись, може дитина на дорогу вибігти, може шарова опора вилетіти, бо вона вже давненько постукує... Але то є оправданий ризик. Більш-менш оправданий. По крайній мірі - прорахований. З можливістю ще якось виправити ситуацію, якщо щось пішло не так... Інший варіант: діючі особи ті самі. Але легковик не на горизонті. Він вже під самим носом. Вписатись з обгоном просто вже не вийде. Ви зустрічному сигналите фарами "підсунься, таваріщ на обочину! Бо я тут, такий модний пацик, зібрався обганяти, мені нема коли чекати чи ногу на тормоз перекладувати!" Зустрічний підсунеться, звісно. Він же ж не дурак-камікадзе, щоб іти в лобовуху. Підсунеться... Якщо встигне. І якщо побачить... Може він запальничку з підлоги піднімав, поки ви йому фарами моргали... Такий ризик є не оправданим. Це крайність. Безвідповідальність. І просто дурість. От така дурість на межі фолу і в мистецтві не потрібна. І вона не оправдовується ніякими "особливими баченнями". Це просто дурість. В якій є просто море епатажу. Але зовсім немає творчого процесу. Вся енергія творчості пішла на епатаж. 
Петух из навоза, которого слепили селюки стал поводом для установления рамок и ограничений.Краще вже такі рамки, ніж півник з гавна в якості мистецького витвору.
Та ні. Півник з гамна став останньою краплею.Петух из навоза, которого слепили селюки стал поводом для установления рамок и ограничений.
. . Те, що є справді достойним уваги, не нагадує ні гавно, ні квадрат малевича. Оригінальність і геніальність зовсім в іншому.... Малевич вказав митцям зовсім невірний шлях у мистецтві. Який годиться хіба що імпотентам 
.Психолог Бенджамін Чарльтон з Університету Сассекса в Брайтоні, що в Англії, зібрав дані, які, здається, підтверджують гіпотезу Дарвина. У своєму експерименті він виявив, що у різні періоди менструального циклу жінки воліли слухати різних композиторів. У період найбільшої фертильності, наприклад, вони віддавали перевагу тим композиторам, які створюють більш складну музику.
музикант, здатний створювати складну і гарну музику, демонструє свій кращий інтелект, спритність та витривалість. Отже, вибір талановитого музиканта як сексуального партнера має неабиякий еволюційний сенс.
Посилання на оригінал:Вчений логічно припустив, що складність музики, яку створює композитор, можна вважати показником його творчості та здатності засвоювати складну поведінку – риси, які можуть впливати на вибір жінками сексуального партнера.
Преподаватели были весьма разные. Хотя и довольно строгие-занудные личности среди них тоже встречались. И потроллить таких было весьма занятно, хотя и с последствиями) На первом курсе преподаватель по рисунку взял и поставил всей группе не зачет, обиделся. Его дико раздражало, когда "драпировку" называли тряпочкой. Естественно, никто не упускал возможности побесить сердешного 
Наверное, очень зависит от самого человека. В интернете тяжело передать эмоции, по этому не всегда двое людей воспримут одно и то же сообщение одинаково. Но я думаю, что если кто-то хотел бы вот именно обидеть - он бы не стал писать и помогать. Это все же потраченное личное время.Не имею намерения обгадить кого-то, но на мой строгий язык многие обижаются. Не знаю, что с этим делать.
Представляю себе Варята всего израненного об острые углы квадрата Малевича, и вот капает последняя капля...Півник з гамна став останньою краплею.
британские учоные уже давно не интересныЦікава стаття BBC.
А я учился тоже в училище (училище звучит как матюкВот в училище было уже интереснее. Группа собралась хорошая, дружная. Все старались помогать друг-другу, чем могли. И даже подмухлевывать с рисованием, если у кого-то что-то не получалось ну совсем
) на слесаря-ремонтника (ну разные там станки и оборудование на заводе).Вот-вот! И это тоже.Но все же, была там какая-то особая атмосфера, что ли) Не хватает этого сейчас.
Я вообще уже чувствую, что после чтения этой темы она у меня будет всю жизнь всплывать в мозгу при любом упоминании "Чёрного квадрата"Варят, я тебе хочу сказать, что квадрат Малевича уникальный. Больше таких квадратов не будет.
И нечего так убиваться из-за квадрата.
. Ну чого зразу такЯ вообще уже чувствую, что после чтения этой темы она у меня будет всю жизнь всплывать в мозгу при любом упоминании "Чёрного квадрата"
. Є й хороші чорні квадрати. Наприклад оцей (не реклама). Тільки він до примітиву Малевича ніякого стосунку не має. Окрім назви...Таких не буде. Він унікальний своєю тупістю. Тупіше вже не придумаєш. Хоча й зараз не перевелися чемпіони, які так і норовлять в Малевича забрати перший приз. Купу прикладів знайдеш навіть по ходу цієї теми.Варят, я тебе хочу сказать, что квадрат Малевича уникальный. Больше таких квадратов не будет.
Та мені не шкода (якби то було правдоюСмею полагать, что после антирекламной кампании Varyat'а стоимость картины увеличилась на пару десятков тысяч.
). Якщо воно може продаватися і хтось з того ге заробить ще й копійку (бо Малевичу в труні воно вже точно не потрібно). Питання було зовсім не в самому Малевичі чи його квадраті. А в тому, що не можна в мистецькому пошуку поему про любов перетворювати у таку от примітивну порнографію. Порнуха також має право на життя і також продається, але де в ній хоч слово про мистецтво?
Замість насолоджуватися композиційною гармонією, тональними переходами, грою світла й тіні і роздумувати "як він то намалював?", "як йому вдалося так шикарно поєднати сюжет і композицію?", "звідки він черпав натхнення?". Яке к бісу натхнення у чорного квадрата? Малевич писав, що він свого квадрата малював пару місяців. Пару місяців!! Такий примітив!! Щось я таки, мабуть, не розумію в мистецтві. Такому примітивному мистецтві... Бо з іншим мистецтвом в мене таких думок не виникає. Ми нічого не доводимо. Просто балакаємА я завжди вважав, що мою здатність щось занудно доводити перевершити важко...
. Так, ні про що... Як діти в садіку, яким вихователька дала завдання квадрата на листку намалювати. І розфарбувати його одним кольором.Якби Малевичу вдалося зобразити гострі кути у квадрата, я би того квадрата собі повісив на стіну і не вгаваючи торохтів про його геніальністьПредставляю себе Варята всего израненного об острые углы квадрата Малевича, и вот капает последняя капля...
. А так що ж, нічого нового... Просто банальна геометрія... Мені от цікаво - Малевич того квадрата від руки малював, чи таки користувався кутником і лінійкою? Якщо від руки, то він собі сильно ускладнив задачу. Бо люди вже давно придумали всілякі лекала і фігурні лінійки, можна було за десять хвилин намалювати замість тратити пару місяців з життя на таку геніальну в своїй елементарності фігню. Користуючись нагодою, передаю привіт і нашим сучасникам, які замість прискіпливіше займатися академічним рисунком, ваяють таку ж елементарну фігню і гордо іменують її модерновим супрематизмом. "Нет, ребята, всё не так, всё не так, ребята" (с) Супрематизм це трохи більше, ніж просто банального квадрата на дошці на уроці геометрії намалювати... Все, звісно, ІМХО. З точки зору глядача, який хоче отримувати насолоду від споглядання завершеної творчої роботи, а не задаватися питанням "а нафіга він то намалював, якщо це і так ясно? Капітан Очевидність той маестро, чи то лише його ескіз до майбутньої роботи?"Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 259 гостей
