02.05.2013 (R) Замковий кРай (2-6.05.2013)

[vitox]

В поїзді. Вільний комплект квитків залишився в Білорусі, тому нас залишилось 14. По можливості будемо відписуватись з маршруту.

[vitox]

Тараканів форт просто бомба! Довгі коридори, підвали, три яруси казематів - реально вражає. Поблукали, пофоткали, доторкнулись до історії. Через годину нас чекає ще замок.

[vitox]

Мегаматрас на острові посеред річки.
Ми його чесно заслужили після пішого 10-хвилинного підйому і пробирання по ріллі. Грунти нормальні : гравій, колії від тракторів і "пральна дошка". Зате на спусках просто пісня, з баулом летиш за 40 і на об'їзд ям просто немає часу. Пару кілометрів гладенького асфальту якось стали недоречними

[vitox]

Садок вишневий біля хати
Хрущі над вишнями гудуть...

Тепер ми знаємо, як вони ГУДУТЬ І з розгону атакують намет, а потім карабкаються по стінках.
Перший день відкатали чітко за планом: сніданок на валах Тараканового форту, екскурсія по Дубненському замку, грунти-гірки, поле-рілля, обід о 14:00, тверде покриття-гравій, траса Київ-Чоп. В Радивилові були рівно о 6-ій вечора. Про готель промовчимо, а ось місце на озері для автономників - курорт. Якби ще хрущі на голову не падали

[Адре Налин]

Віталій! Дуже гарна ваша ідея - відписуватися кожен пройдений день походу. В усякому разі, можна слідкувати, що група йде по маршруту і з нею все гаразд.
Свого роду, real-time щоденник. Декілька фраз цілком достатньо. Пишіть!

[vitox]

День другий розпочався нерадісно: із заходу небо затягнуло і пішов дощ. Ніби не сильний, але починався разів з 8, тому стартували із запізненням на дві години. Вже на виїзді з міста потрапили під чергову порцію води - надійна упаковка себе і баулів витримала.

Перша точка - пускові шахти балістичних ракет. Реально вражають і розмірами і купами сміття всере дині . Там же зустріли сім'ю автотуристів з Росії, поділились координатами замків.
В Броди заїхали лише біля першої дня. Руїни замку виявились за якимось забором промзони і шукати об'їзд не стали. Шматок суперового асфальту і знову трясучі грунти до самих Підгірців. Перетинаючи трасу на Чоп, знову зустрічаємо бус росіян: вони не сподівались на таку нашу спритність. 

Підйом в Підгірці... Хто був, той знає, хто ні - раджу спробувати. Краще з баулом Легкий дощ на ньому виявився дуже і дуже доречним. Голова не закипіла і більшість витягнули наверх в сідлі. І замок, і костел, справді гарні. Шкода, що все настільки занедбано. При такому паломництві туристів, а лише при нас приїхали 5-6 автобусів з поляками, можна було б сподіватись на більш відповідальне ставлення до пам'яток. Там же зустріли групу велотуристів із Запоріжжя. Їх, на жаль, в замок вже не впустили, так як вхід закривають о 16-ій.

Після такого ми вже і не сподівались встигути в Олесько, але два швидкісних грунтових спуски під 50 з лісу, а головне - дипломатичний підхід , зробили свою справу. Олеський замок був взятий блискавичним штурмом і так же швидко покинутий. На годиннику 6-та вечора, до Золочева ще кілометрів 30.

Викидаємо колоритне село гончарів Гавареччину і об'їздимо гору асфальтом. І не даремно. Побачивши здалеку поклади піску на стежках, якими ми мали набирати 150 метрів висоти, ніхто не протестував 
Далі знову по треку. Трохи нормальний асфальт, трохи гравій, нормальні грунти, не дуже нормальні грунти, вкатаний чорнозем, поле. Вже традиційно пройшлись навпростець по якихось зелених с/г культурах. У нас же трек!

Озеро під Золочевом велике та гарне, але бажання прийняти нормальний душ сильніше і орг направляється з цивільниками в пошуках готелю. Пошуки в сутінках затягнулись на 6 км і тому рішення залишитись на цей вечір в лавах протилежного табору народилось швидко. Нормальний готель, ситна вечеря, гарячий душ, а на озері тим часом почалась гроза... Справді, сідничний нерв дуже тонко відчуває наближення неприємностей

85 км, по висоті ще не дивились, але точно більше, ніж вчора. Все побачили, все встигнули, вражень маса. Взагалі, день видався багатий на зустрічі. Крім росіян і запоріжців в Олесько вдруге зустріли піших туристів, з якими їхали з Києва до Дубно. А головна топ-персона дня - бабулька в селі перед Підгірцями. Стали просто набрати води у дворі, а зустріли майстра спорту з велоспорту 1967 року з Борисполя. Її слова "шкода, що у нас тоді таких роверів не було" реально пройняли.

[vitox]

Вже в Бережанах помиті і задоволені готуємось вечеряти. Екватор поїздки позаду, знову погода не заважає і все йде майже за планом.
Замок в Золочеві відкривається пізно, тому після досить тривалої екскурсії виїхали з міста біля першої дня. Перший же грунтовий, тобто, глиняний підйом дерлись пішки - набір висоти 200 метрів. Далі ліс, поле, села і знову поля. Після вчорашньої грози грунти вже досить намокли і їдуться не так швидко. В одному місці просто спускались по мочарах, заїхавши до когось через город в подвір'я 

В Поморяни прибули вже біля четвертої з тонким шаром болота на ногах і велосипедах. Руїни замку, справді, вже руїни, хоча в деяких кімнатах збереглась навіть ліпнина на стінах. Спрогнозувавши стан грунтів, вирішуємо їхати асфальтом (а якщо чесно, не дуже хотілось дертись ще на дві круті гірки через ліс )
22 кілометри до Бережан пролетіли трохи більше як за годину, а якби ще не пару апхілів наприкінці, взагалі було б швидше. Грунти скоротили недаремно - низина біля річки затоплена водою, а дороги на гори в болотах. Душ, намети під стінами готелю з видом на величезний став - така автономка мені подобається 

Починаємо морально готуватись до завтрашнього найважчого дня...

[Игрушкин]

Третий день позади.) Хочется кушать постоянно.)ха! Горочек и прочих впечатлений хватает!) С погодой фартит как и с добротой организатора =)

[fanatt]



Підйом в Підгірці... Хто був, той знає, хто ні - раджу спробувати. Краще з баулом .

Якщо ти про серпантин асфальтний, його можна було грунтом зрізати. перед підйомом поворот направо, далі стежинка біля хат.. стежинка вздовж замку. .і Ви на горі..

[vitox]

День четвертий, як і обіцяно, виявився нелегким: 80 км, набір висоти - багато 

Вранці потрапили в Рай. Враження словами не передати, будуть фото. Адама і Єви не застали вдома, лише Змій спокушав їхати далі по треку. Спочатку так і зробили. До Чортового каменя добрались швидко, а далі почалось пекло!
Підйом вгору до траси навпростець через ліс був епічним. Подальша коротка розвідка дозволила здоровому глузду взяти гору: по пісках і коліях на третину колеса ми сьогодні не поїдемо.

І був асфальт, і були ями, і оминали ми їх. 
По селах дороги нормальні, не рівня київським, а вже обласні траси розбиті до жаху. Краєвиди навколо чудові, і зовсім не хотілось уявляти, що он на ту гору справа від дороги, а потім і на цю зліва потрібно було б дертись по піску. Обхід - дуже ефективний маневр для велосипедних військ 

Замок в Свіржі виявився зачиненим, лише сторож Василь пропускав по блату місцевих, певно, святкувати Паску. Нам цілком вистачило і оглядин замку зовні, і видів на озеро.

Виходимо на трек і відразу кілька затяжних підйомів підряд знову переконують, що вранці було прийняте правильне рішення. Група лосів вирвалась вперед, проскочила з'їзд на грунти і заслужила бонусний апхіл по лісах та акційний прокол. До мотелю летіли вже по жахливому гравію, згадуючи свої пригоди рівно рік тому на Буковині. 
Перша група вже біля 6-ї вечора в мотелі. На точці ночівлі з місцевою братвою укладено пакт про ненапад в обмін на сємки 



П.С. Четвертий день ми засвітла добираємось до готелів. Щось нам пороблено...

[vitox]

Якщо ти про серпантин асфальтний, його можна було грунтом зрізати. перед підйомом поворот направо, далі стежинка біля хат.. стежинка вздовж замку. .і Ви на горі..

Бачили ми там одну стежинку. Але запропонувати для 13 людей тягнути туди велосипеди і баули я не осмілився. Мало що важке в руках може виявитись у них в той момент

[vitox]

До Львова 1 км. Погода не підвела. Відкриваємо пляжний сезон на озері у Винниках.

[mcrey]

Видел вас как раз на подъеме в Подгорцах (рядом с застрявшей на повороте фурой). Был удивлен увидеть в таких далях знакомые лица Молодцы ребята, по такой дороге, еще и в дождь. Респект!

[skraglun]

приветствую! завтра проеду по вашей проторенной дорожке, надеюсь на позитивные впечатления!
p.s. благодарю за трек =)

[Игрушкин]

Видел вас как раз на подъеме в Подгорцах (рядом с застрявшей на повороте фурой). Был удивлен увидеть в таких далях знакомые лица Молодцы ребята, по такой дороге, еще и в дождь. Респект!

Было дело.) Дождь приятно охлаждал!)

[vitox]

Реальний трек дещо відрізняється від запланованого, але не суттєво. Я вже писав, що після дощів в деяких місцях грунти замінили на "тверде покриття". Практично всі РОІ відвідані.

[vitox]

Сьогодні відвідали руїни замку в Старому Селі, чудово поматрасили на Винниківському озері, піднялись на Замкову гору, а завершили культурну програму в Львівській цитаделі.
При підготовці маршруту знаходив лише фото руїн цієї фортеці, а на місці все виявилось вже зовсім не так. Піднімаємось по треку на Цитадельну гору і залітаємо на подвір'я форту. Розумію, щось тут не те: навколо кілька десятків"Мерсів", "Лексусів", навіть "Порше Панамера"... І ми - 11 трохи брудних і спітнілих людей на велосипедах. Охорона на воротах навіть не встигла якось зреагувати. Публіка на літньому майданчику з цікавістю нас розглядає...
Виявляється, форт відреставровано і вже кілька років тут діє 5-зірковий готель. Ми не змогли відмовитись від екскурсії Краєвид на старовинний центр Львова з оглядового майданчика на даху просто неперевершений. Навіть цікавіше, ніж дивитись з Високого Замку.
Тепер вже можна спокійно котитись до вокзалу. Все, 370 км маршруту позаду. Всі замки здались під натиском нашої велоорди. Підсумки і фотозвіти будуть згодом. Всім дякуємо за увагу і підтримку.

[Игрушкин]

Причудесно накрутили 375 км дорогами и тропками маршрута.)
Всем спасибо за компанию и замечательные впечатления!)

[Wiesmann]

апхилы и грунтовые дороги мне снятся ...благодарность за ВСЁ нашему организатору и стойкой группе. До встречи на дорогах..

[statasp]

Всем огромное спасибо! Хочу еще...
Маршрут и организация поездки все было на высочайшем уровне. Виталий ждем продолжения и новых незабываемых красот и впечатлений.
Также хочу поблагодарить всех участников поездки за отличное настроение на протяжении всего маршрута.
В этот раз у нас было многочисленное фото и видео сопровождение надеюсь скоро еще раз просмотреть те места, в которых мы побывали, а также увидеть фильмы с нашим участием.
Наш пройденный трек сегодня вечером будет здесь.
Всем до новых встреч и надеюсь что все же количество автономщиков в следующий раз у нас увеличится

[Lamina]

Спасибо всем за компанию!!! было весело и дружно)
Виталию и Марине за организацию, всё на высоте
фары в этот раз зря брали )

[Адре Налин]

Все, 370 км маршруту позаду. Всі замки здались під натиском нашої велоорди.

Дуже радий за вас! З поверненням!

Чи були на маршруті технічні велополомки? Якщо так, то якого характеру? Як виходили з ситуації? Що знадобилось в дорозі з рем.комплектів?

[vitox]

Всі досить ретельно підготувались до поїздки, тому проблем з технікою практично не було. Мали лише 3 проколи, трохи погнули зубці зірочок, кілька разів клинило ланцюги. Здається, щось було з амортом на підвісі і там же задня перекидка накрилась вже сьогодні в Києві. Може, ще щось вилізе за ці дні, побачимо.

[Игрушкин]

Тормозные колодки в пыль стирали лихие спуски.)
На этой покатушке таки очень хорошо нагрузил вилку FOX
до потёков масла по штанам в обильном количестве!)
Цепь и звёздочки хрустели. Грязь месилась. В общем теперь
вело_латы также требуют к себе определённого ухода

[Pythonich]

Тогда уж добавьте и песок в каретке после говен (кроме тягости при педалировании еще не знаю, во что выльется) )))
Трек, как и компания, шикарен Прекраснейшая природа, грунты, на которых редко встретишь авто и хочется вкручивать под 30ку. Затяжные апхилы, взбираясь на которые уже ничего не чувствовал кроме пульсирования сердца, гармонично компенсировались резвыми спусками свыше 70 км/ч . Погода радовала дождями, солнцем, тучками, ветрами …
А местный колорит…. от руин замков и обшарпанных отелей для разовых встреч (в котором мы сами чувствовали себя призраками) до уцелевших палацев и домашних пансионов с вкусной кормежкой….. )
К стати, промахи и «пролеты» ведущей группы мимо нужных поворотов, всегда добавляли дух авантюризма и адреналин в кровь
Собственно, каждый вечер, и было что обсудить, и хотелось завалиться спать от усталости …… вот он, «правильный» отдых , после которого хочется хотя бы просто полежать денек, дабы убрать крепотуру
Виталий, огромное тебе человеческое СПАСИБО!