В кінці сімдесятих років минулого сторіччя серед виробників намітився застій. Велосипедний бум, який прокатився по США в той час не дав європейським виробникам впасти у зневіру, а також розкрив великі можливості для розвитку азіатських конкурентів. Всі сили були кинуті на вирішення питань по зниженню затрат виробництва, запуску масових ліній з полярними наслідками для європейських марок. Італійці тоді ще вважались попереду всього світу, однак такі марки як Atala, Bianchi та Olmo стали видавати на-гора повні лінійки моделей від приголомшливих шедеврів веломистецтва до справжнього мотлоху, підмочивши свою репутацію і уступивши конкурентам з Японії та Тайваня, які в топових лінійках хоча й не могли достигнути висот, достигнутих кращими фреймбілдерами з Апенінського півострова, були куди стабільніше по якості в масовому сегменті. Втім, навіть кращі іноді помиляються. Зміщення пір'їв від центральної лінії на 11 мм на з голочки новій рамі Colnago вам ні про що не каже?
Spoiler
Show
Старі Colnago, на котрих ганяли спортсмени у 80ті та 90ті ні-ні та й потрапляють на ринок. Один з них, який належав раніше до сім'ї Осадчих, тепер перед вами.
Упори в дропаутах втрачені. В таких випадках можна знайти довгий гвинтик відповідного діаметру, а пружинки взяти від кулькових ручок.
Spoiler
Show
Columbus Gilco design були різними. В даному випадку — восьмикутний профіль.
Перемикач Campagnolo Record 1052/NT встановлений у верхнє положення. Зірку з кількістю зубів більше 54 в цю раму встановити не можна.
Едді Меркс, тепер вже будучи для Кольнаго конкурентом, експериментував з Gilco і дійшов висновку, що вм'ятина посеред труби не забезпечує потрібної жорсткості. І тоді Columbus народили монстра. Овалізовані труби змінної товщини з подвійним батінгом під вивіскою Columbus MAX мали монструозну торсіонну жорсткість. Труби самі по собі були легкими, оскільки товщина стінок складала 0.8/0.5/0.8 мм і паяна встик рама 58 розміру могла важити всього півтора кіло, але гігантські вузли, які з'єднували їх у вузлову раму, ніяк не могли скинути зайву вагу. Звичайний кареточний вузол важив близько 100 грам, тоді як кластер Columbus MAX розміром з кулак на вагах показував від 260 до 290.
Вага стала каменем спотикання для входження цього набору в елітний клуб. Меркс переглянув можливість зменшення ваги рами і незабаром з'явився фірмовий набір MXL для високих і сильних спортсменів. Виглядав він вже не так радикально і був не настільки "зібраним" на ходу, але й цього було достатньо, щоб змагатися з тоді ще майже невідомим карбоном. Модель Corsa Extra на запаморочливому MAX проіснувала недовго.
Spoiler
Show
Рекламний проспект 1984 року.
Щоб конкурувати з алюмінієвими і набуваючими популярності карбоновими рамами, виробники сталі були змушені викручуватися, придумуючи все більш складні хімічні композиції, аби зробити тонкі стінки труб міцнішими за товстостінні набори за доступну ціну. Але фізику не обманеш. Підбираючись до товщини пивної банки, вага райдера упиралася в ліміт, що зменшувався. З лімітом в 126 кг на важких рамах міг кататися товстозадий завсідник фаст-фуд забігаловок. На полегшених цей поріг міг опуститися до 74 кг. Не стане новиною, що здавалося б безсмертна сталь почала давати тріщини і згинатися від неакуратного потрапляння в яму. Це відвернуло професіоналів і ентузіастів від сталі остаточно і безповоротно. Остання гонка світового тура на сталевому велосипеді була виграна в далекому 1994 році.
Spoiler
Show
Завернутий в епоксідну глазур, перетягнутий стяжками і сталевим хомутом, цей Colnago Master терміново потребує любові. Він ще на ходу. Якщо Андрій Осадчий не міняв вилку, то скоріше всього цей Master побудований не раніше 1991 року, оскільки пряма вилка Precisa з офсетом 43 мм з'явилась в 1991 році.
На ходу відбувається ось що: і без того плюшева рама від педалювання циклічно кабрірує. Схоже відчуття можна випробувати на колесі з яйцем. В лівому повороті тріщина розкривається і здається, що велосипед довертає в напрямку повороту. Хомут і стяжки насправді не працюють, бо структурна цілісність рами порушена, а вони охоче слідують в напрямку вигину. По словам володаря, хто-то вже намагався паяти її латунню, але без успіху.
Відсторонюючись від цього недоліку, рама приємна на ходу. Як і кожна інша сталюка, Colnago прискорюється ліниво, але при цьому вестибулярний апарат на сьомому небі і хребет каже "дякую".
Передня втулка — Campagnolo Croce d’Aune, задня — noname.
Передній перемикач — Campagnolo Record 1052/NT (1978 - 1982).
Задній перемикач не під крюк і повинен бути замінений.
Гальма — Shimano Dura Ace BR-7400 (1988 - 1991).
Система — Sachs Huret Rival 7000 (52/42).
Задній обід — FIR Junior з тріщиною.
Винос — 3ttt Podium 130 мм.
Рульова — Gipiemme з нижньою чашкою із тріщиною.
Сідло — Gipiemme Pluma Titanium з титановими рейками. Дуже зручне.
Переклюки — дуали Shimano ST-6400, 600EX Ultegra (1992 - 1997). Упорів на раму немає. Правий дуал володар розібрав в ніч перед зйомкою та зібрати не встиг.
Spoiler
Show