Хтось колись пожартував про мастило для цепу бензопил, пляхи десь півлітрові за парудесят гривень. Є темне і світле. Гм… чомусь забагато аналогій з пивом.
Хоча в кожному жарті є доля жарту — воно дійсно згодиться.
Сам колись читав багато (корисного, а не «думок авторитетів») щодо цього питання — мастило має бути десь консистенції кисілю, щоб не надто легко вимиватись, але й мати достатній поверхневий натяг щоб затекти на вали під ролики. Інша важлива характеристика — можливість масла всотувати й виводити зайві домішки. Більш для ланцюга особливо нічого й не треба. Відхилення від головних вимог здебільшого просто призводять до частішої/рідшої чистки чи перемазки. Крім випадків ну дуже густої змазки, яка не може сама потрапити досередини, і у якій треба виварювати ланцюга як ще радянські спортмотоциклісти варили ланцюги від піску у мастилі з графітом. Нині модно парафін, та все одно з ним питання в’язкості й знов же ж варять.
Оскільки під рукою ВЖЕ було багато різного, вирішив обійтися й не брати велохімію дорожче ціни нового ланцюга (о, маркетологи) — від графітки й молібденової універсальної до моторної й «для швейних». Обрав для ланцюга (та й взагалі для ще оригінальної каретки «на клинах») велосипеду мастило для коробки передач авто. Так, воно НЕ відповідає гідрофобності й «місткості» по зайвим домішкам (пил, пісок, випрацьоване й іржа). Але цілком збалансованої в’язкості щоб не вимиватись дуже швидко і заодно не заважати рухові як консистентні змазки. Тим більш її ще 200мл, бери набирай шприци і задувай під валики 1-шв ланцюга.
Вистачає до 2-3 місяців або до 3-4 катань під дощами й зливами. Це максимум, коли вже ланцюг відчутно стає гірш працювати, просто лінуюся, тому для «комфортного» катання, особливо на спортивних переклюках — мабуть варто таке мастило перемащувати раз на місяць-півтора в залежності від пилюки й дощів.
Щоправда й мастило для коробки те не зовсім типове кривою в’язкості як для автомастила (густіше за вуличної температури при низькій температурі замерзання) —
ELF Tranself EP 80W-90 (API GL-4)
(хоча все ж «для цепа бензопил» все одно було б ліпш для байку, але що маємо)))
Шприцем під валики голкою чиркнув (скіс голки в щілину якраз посуває валик і запускає краплю коли ланцюг тримається на передній зірці), прокрутив ланцюга потім обережно трохи після всіх валиків (за педалі, хто не зрозумів — вел перевернуто догори), протер зовнішні надлишки якимсь туалетним папером — і все чисто й змащено ВСЕРЕДИНІ й не дуже липко без зайвої мороки. ;-)
Вінтажник ще доволі живий, тож можна вважати що таке мастило «умовно годяще» якщо його своєчасно оновлювати.
Ну - не знаю , чому такі питання весь час виникають ... Напевно перфекціоністи ... Я по пораді професійних велосипедистів ( тут на форумі ) роблю змазку саморобну - бензин , парафін , силіконове масло та графіт або бісульфід молібдена ( беру звичайну змазку графітову - бо знайшов ) . Дешево і сердито .
Ну можна й так заморочитись. Суперзмазки суперфірм з суперформулами особливо не різнитимуться. Ідея одна — промив - круто якщо УЗ пралкою, знежирив, а далі протизадирні тріо (від ліпш до гірш) тефлон, дисульфід молібдену, графіт і якесь тіло для основи — нафтові мастила, силіконове, чи парафін для спеки.
Може бути якесь відхирення в рецептурі чи процесі, якісь додані домішки для надання бажаних характеристик (каніфоль у парафін?) — ідея вте та ж одна, і мащення велоланцюга то більш особистий фетишизм врозріз з маркетинговими байками, аніж окрема наука. Все просто пояснюється людською лінню — люди на все готові, аби знов не сидіти й не чистити й змащувати ланцюга ЗА РЕГЛАМЕНТОМ. Маркетинг за змазки у малюсіньких пляшечках ціною як кров Єдинорога що грає на людській ліні тому й перемагає. Всьому дуже просте пояснення. Бо ліньки.
Реально за одну-дві пляшечки велозмазки узяти цілий літр трансмісійки, чи для бензопил, пару шприців й рулонів туалетного паперу — і більш від того товку буде.
Єдине «але» — компактність. Кому вже дуже треба брати з собою щось у походи, то можна використовувати помірно недорогий український «Кефір», єдине — підготувати ланцюга щоб основи сумісні були (парафін, жир і силікон взаємовиключні аж до рівню хімреакцій з взаєморуйнуванням).