buzyl +1
Був у 2004, 2005, 2006 і ні про що не жалію...
Я думаю, головне - деякі (я підкреслюю, деякі) з нас стали іншими після Майдану.
Ви собі просто уявити не можете, як було страшно їхати спостерегачем на Схід! Розуміти, що ці, вчора ще мирні люди, готові тебе порізати на шматки! Розуміти, що за тебе ніхто не поїде.
Ви собі уявити не можете, як було страшно, їдучи назад, чекати, що застанеш у Києві побоїще!
Як було страшно, коли очікували танків, коли боялися, що вигонять з роботи, коли не знав, з ким розмовляєш, хто стоїть перед тобою.
Як було дивно зустріти на Хрещатику загальновідомого директора магазину у померанчовому жилеті, побачити Логруса та інших під стінами Адм. Президента та зрозуміти, що все це не дарма. Що вони прийшли відстоювати наш загальний інтерес. Що вони вже не можуть жити, як раніше.
Головне золото, виплавлене в 2004 - люди, які стали вище, які виросли нарешті із совіцьких штанішек.
Згадайте вихід євреїв з Єгипту: вони проміняли сите несвободне життя на Бога та скитання. Але вони почали відповідати своєму людському призначенню на Землі.
Деяким - не отримали шмат сала зараз - так їм вже все було "бєзсмислєнно". Ви будете їсти гівно, якщо вам це буде вигідно - аби платили. Вам просто не зрозуміти Тих, Хто Прийшов - і тоді, і зараз.
