Про пузатих дядьків, фекальні маси та екологічні коридори.
( Замальовки до сценарію для Диснеївського мультика на фоні рідної природи)
Дія І
Ранок у надиво-не-„водосхованій” дніпровській заплаві нижче Києва: перші промені, туман, всякий-там рогіз, маленькі пташки. Тиха музика, покликана передати красу та гармонійність майже-недоторканої природи. Вітер колише хвилі соковитої сповненої життям трави. Крупним планом показується 2-3 натуралістично- ідеалістичні картинки( рідкісні метелики і квіти, сім’ї мал. пухн. тваринок, Бембі п’є воду, зворушливо кліпаючи віями...).
Входять троє пузатих дядьків.
І пузатий дядько: То отут, значить, і побудуємо...
ІІ пузатий дядько: Да-а, місцина красива, і річка ондо єсть. Люблю, оце, знаєте, щоб природа, пташки всякі. Я, взагалі, сказати б, чоловік романтичний – не виношу тих бомжів чи сміття...Да. А погодження ж як, єсть?
ІІІ пузатий дядько(поблажливо): Га-га! Да какоє погодження, то ж всьо для лохов! У нас природа нічєйна – хто успєл, того і лєс. Тут главнає забором обнести і, шоб преса нє дойо..валась, ахрану поставіть.
І пузатий дядько: Та ми все по закону зробимо, не хвилюйся. Спочатку піску з Дніпра намиєм, засиплемо оце болото к бісу, а заодно і русло поглибимо, шоб, значить, для катерів...А потім вже погодження виб’ємо, бо ж територія, значить, втратила природну цінність. Он у мене кум так прям в Конча-Заспі „хатинку” з сауною і рестораном...І Сансанич поміг. А як шо не вийде – підмажем кого треба.
ІІІ пузатий дядько: Да всьо чьотко буде. Бабла ж одгребьом. Свой горад з дарогай, ларькамі, казіно...”Малєнькая страна”! ( пишаючись власною дотепністю)Га-га!
ІІ пузатий дядько: Воно-то, може, і гóрод, тільки дуже рісковано отак гроші вкладать. Це тобі не сто рублів на валянки пенсіонерам. Ще, не дай бог, хтось вознікати буде, суд начнуть...(мрійливо)Але ж романтично, тут, в болоті, може і мавки які водились...
І пузатий дядько: Бач, який любитель фольклору! Та ми тут на нерухомості стільки грошей візьмемо, що і від суду відмиємось, і мавок щодня нових зможемо, значить, запрошувати..
ІІІ пузатий дядько(захоплено): Га-га!
І пузатий дядько: Нам при такій вигоді і Сансанич поможе. А як народ почне щось протестувати, скажем –„політична провокація”. Як будувати, то технології треба знать. Щоб все чьотко було.
ІІІ пузатий дядько(схвально): Га-га, бл..ь!
Дія ІІ
(Минуло півроку.)
ІІІ пузатий дядько(задоволено): Га-га, бл..ь!
Колоритні мешканці навколишніх сіл, понуро проклинаючи клятих москалів і президента за відсутність води у криницях, відкидають носаками пташині трупики і набирають воду з річки у відра і 5-літрові пом’яті пластикові бутилі. Неподалік з горлянки каналізаційної труби пружно і життєстверджуюче фонтанує коричнева речовина, за сотню метрів виблискують на сонці біленькі катери з мавками і „Вєркою Сердючкою”. Веселі і вгодовані дітлахи грають у покемонів з брудним хворого вигляду лебедем.
Вітер доносить задушливий запах свіжорозкатаного асфальту – то вже третій рік поспіль будують новеньку євро-дорогу.
Бродячі собаки розтягають сміттєві пакети по колишній заплаві, де з піску там-сям стирчать верхівки колишніх дерев.
Заклично хихочуть мавки.
Конвульсивно кліпаючи віями, Бембі захлинається у фекальних масах.
Завіса.
Без приколів
Про що мова? Відразу за південною околицею лівобережного Києва, на землях Вишеньківської та Гнідинської селищних рад планується будівництво нового міста. Робоча назва населеного пункту – Золоча.
За попередніми оцінками, населення міста складе близько 40 тисяч осіб, а площа сягне 2000-3000 га. За даними місцевої влади, зведення міста обійдеться вкладникам у 5 мільярдів доларів, включаючи витрати на інженерну інфраструктуру.
Наразі місто не має ні погоджень, ні генплану.
Зате ТОВ «ХК «Системні інвестиції» вже має договори на проектування і інженерну підготовку території більше на як 100 га майбутніх кварталів Золочі!!!
Про ІПТ: Під терміном «інженерна підготовка території» розуміють гідронамив – черпання піску з дна Дніпра (зазвичай під виглядом «розчистки дна», яка не має відношення до землевласника аж ніяк) без дозволів на видобування корисних копалин і відповідних сплат до бюджету і насипання його на ділянку землевласника кількаметровим шаром. ІПТ здійснюється для запобігання підтопленню території під час весняної повені.
Варто додати, що гідронамив здійснюють виключно на підпоплюваних територіях, які по визначенню, входять в заплаву річки, що, згідно водного кодексу є землями водного фонду, які, в свою чергу є землями особливо цінними і можуть переводитись у статус земель забудови лише рішенням Верховної Ради України.
Про дорогу:Першим і основним завданням консорціуму землевласників буде будівництво семикілометрової шестиколійної магістралі «м.Київ-с.Гнідин». Чи не завеликий масштаб магістралі? Схоже трохи на «Київ-Одеса». Вартість дороги попередньо оцінюють в $20 млн. На будівництво планують скинутись. Окрім того, учасники консорціуму планують на «общак» розробити генеральний план майбутнього населеного пункту. Для цього доведеться зібрати ще $2 млн. Вже зараз говорять про те, що в обмін на такі потужні капіталовкладення, район обіцяє порівняно швидко вирішити питання із зміною цільового призначення земель (переведення у фонд житлової забудови). Окрім того, район обіцяє наділити членів консорціуму винятковим правом виступати замовниками будівництва тих, чи інших обєктів, що потраплять на їх ділянки згідно Генеральному плану.
Тепер мораль: великі землевласники на спільні гроші розробляють генплан, якому змушені будуть підкорятись усі землевласники. Хіба не феодалізм? Дрібним землевласникам нічого не лишатиметься, крім як продати свої ділянки великим... ні, не так – Інвесторам. Альтернативою новому місту Бориспільська райрада бачить створення кількох дрібних, втім ще більш незаконних котеджних містечок.
Про тиск на місцевих жителів. Вже зараз спостерігаються певні кроки нео-феодалізму щодо мешканців навколишніх сіл. Без всяких референдумів, генпланів і інших документів, біля с.Вишеньки - в пятидесяти метрах від існуючих двориків, ще з осені 2005 року почали будувати котеджі. В майбутньому, і про це вже говорять ЗМІ, ці котеджі ввійдуть до складу проектованого міста. При цьому вже були кілька прецедентів, коли робітники обривали лінії електропередач Замовник будівництва – фірма «Український будівельний альянс» категорично відмовляється відновлювати енергопостачання. Більше того, коли почали намивати територію за допомогою земснарядів, підземні води в селах почали швидко убувати. Якщо недавно вода знаходилась на глибині 25 метрів, то тепер опустилась на всі 78 (принаймні це стверджують місцеві жителі). Тепер всім треба поглиблювати колодязі, на що грошей ні в кого немає. Альтернатива – продавати землю. Кому – Інвестору!
Між усім, територія планованої Золочі це те саме, що і злополучна Конча-Заспа. Такі самі заплавні луки. Все те саме, тільки Конча-Заспа розташована на правому березі Дніпра, а Золоча – на лівому.
Про Сансанича: Є доволі серйозні чутки про те, що місто узгоджене з самим міським головою Києва Омельченком. На одній з осінніх сесій Київради депутати отримали пакет графічних матеріалів з Генерального плану м. Києва. Їх надрукували так багато, що роздавали громадськості.
Про екологічні коридори: Спорудження міста на запланованій території тягне за собою значне порушення природоохоронного законодавства і нанесення суттєвої шкоди довкіллю.
Перш за все варто сказати, що місто планують розташувати в межах природної лівобережної заплави р.Дніпро.
Після заповнення каскаду дніпровських водосховищ, на території України залишилась незначна частина колишньої дніпровської заплави, яка наразі становить надзвичайцну цінність.
Забудова заплавних земель р.Дніпро неминуче призведе до порушення Земельного та Водного коденксів України та низки Законів України, зокрема «Про охорону навколишнього природного середовища України», «Про курорти», «Про Червону книгу України», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ» а також Положення «Про зелену книгу України».
Територія дніпровської заплави є безпосередньою частиною Дніпровського екологічного коридору – частини Всеукраїнської екологічної мережі, що визнана елементом загальнонаціонального значення, відповідно до Закону України «Про Всеукраїнську програму формування Національної екологічної мережі України».
Дніпровський екологічний коридор також є екологічним коридором Всеєвропейського значення, адже є одним з основних, по яким здійснюються міграції тварин в Європі.
У звязку із цим, тварини, міграція яких здійснюється Дніпровським екологічним коридором, охороняються Міжнародними конвенціями, зокрема Боннською конвенцією («Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин») та Міжнародною угодою «Про охорону афро-євроазійських мігруючих видів птахів» (АЕWA).
На території дніпровської заплави південніше Києва, у тому числі і на території, запланованій під забудову, у різні періоди року зустрічаються: 41 вид тварин, занесений до Червоної книги України, 21 вид, занесений до Міжнародної Червоної книги (МСОП), 32 види, що охороняються Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни, 15 видів з Європейського червоного списку, 204 види, що перебувають під охороною Бернської конвенції а також 89 видів птахів, що підлягають особливій охороні в Європі (SPEC), 99 видів, охоронюваних Боннською конвенцією і 47 зі списків угоди АЕWA. Частина видів охороняється одночасно кількома «червоними списками» і тому загальний перелік охоронюваних тварин сягає 300 видів. Інформація про це була викладена у Довідці (для Міністра охорони навколишнього природоного середовища України П.М.Ігнатенка) Інститутів зоології ім.І.І.Шмальгаузена та ботаніки ім.М.Г.Холодного НАН України від 25.07.05 а також у «Громадській оцінці ситуації, що склалась на території заплави р.Дніпро на ділянці від р-ну Корчувате у м. Києві до м.Нова Українка», що була підготовлена Громадською радою при Мінприроди та запрезентована в стінах Міністерства в жовтні 2005 р.
Територія майбутнього міста безпосередньоо примикає та частково заторкує землі водно-болотного угіддя міжнародного значення «Верхів’я Канівського водосховища», що перебуває під охороною Рамсарської конвенції.
Окрім перелічених вище нормативних актів, існує Європейська ландшафтна конвенція, згідно з якою Україна зобовязалась охороняти природні ландшафти.
Територія запланованого міста планується до включення у ІІ чергу Національного природного парку (НПП) «Голосіїв», який має бути створений найближчим часом з низки природних об’єктів м.Києва та Київської області. Створення такого НПП заплановано ще на 2005 рік «Програмою перспективного розвитку заповідної справи в Україні». Таким чином, створення міста в запланованих межах наражає Керівництво Київщини також і на порушення Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
І ще одне, про фекальні маси: Є речі, набагато переконливіші за грунтові води. Це рідкі відходи майбутнього міста. Тобто все, що міститиметься в Золочівській каналізації. Місто розташовуватиметься нижче Києва, нижче Бортничівських відстійників. Зрозуміло, що будувати свої відстійники буде вкрай дорого. Та і робити їх на березі Дніпра або між двома селами з санітарно-гігієнічних міркувань не можна.
Альтернатива – Київ. Перший аналіз ситуації дав доволі суперечливі результати. Не зрозуміло, чи згодиться Київ приймати каналізаційні стоки Золочі до столичних відстійників. Та і наврядчи м.Золоча буде на стільки особливе і заможне, що матиме бюджетні ресурсу на оплату послуг київських відстійників.Втім, дослідження сітки розміщення комінікацій в м.Києві і приміській зоні дало елементарне пояснення тому, що Золоча не зможе функціонувати за рахунок Київських відстійників. Заплановане місто від Києва відділяє потужна магістральна гілка газопроводу, будівництво каналвзіції через яку неприпустимо з технічних і процедурних причин.
І куди, на вашу думку, вони там „скидатимуть баласт”? Правильно, а ми потім звідти воду п’ємо.
! До речі: В Інеті вже можна знайти схему цього „чьоткого” міста і навіть замовити котеджик
Оце такі справи...
Ваш небайдужий сусід, Степан Жабка.
P.S. Детально про плани спорудження міста, незаконність його розташування у запланованому місці та про порушення Генерального плану м.Києва можна прочитати в Інтернеті
