А кроме как спорить, есть же ещё способы общенияЯ ж пообіцяв, що в цій темі не буду більше сперечатися.
Можно же без споров раскрыть хотя бы один из многочисленных смыслов чёрного квадрата.
А кроме как спорить, есть же ещё способы общенияЯ ж пообіцяв, що в цій темі не буду більше сперечатися
Що, нудно без мене тут флудити?Ну а первый блин квадратом.
Для руху ідей потрібна вічна боротьба? А от не буду з вами тут сперечатися, не буду. Воно не має смислу... Ви так само не хочете мені поступатися в моїй ідеї першочерговості естетики в мистецтві і вторинності авторської ідеї, як і я вам в протилежному розташуванні критеріїв при глядацькій оцінці мистецького твору. Навіщо тоді вся ця агрументація, як з мого, так і з вашого боку? Я все одно залишусь на засадах того, що спочатку має бути приваблива, естетична картинка, під якою вже ховається авторська тема, ідея, бачення світу і своїх внутрішніх образів, а не навпаки. Є власне картинка, є композиція, є авторський замисел. Вони всі важливі. Але мають іти при оцінюванні роботи саме в такому порядку. Якщо віддавати перевагу більше авторському замислу (як наприклад, в сюрреалізмі) чи чистій композиції (як в супрематизмі), нехтуючи власне самим зображенням, точніше його естетикою і звичною для ока пропорційністю - ну, для мене таке мистецтво виглядає не зовсім досконалим. Тому що не були використані всі можливості передачі образу, а тільки два з трьох. Не претендую на істину, це просто моє сприйняття і моє розуміння, як має виглядати робота, яку мені буде приємно роздивлятися чи повісити собі вдома на стінку. Далі не бачу сенсу комусь щось доводити, чи з кимось сперечатися, тим більше в такій суб'єктивній сфері як мистецтво.Візьми і розкрий. Але без мене... Чесно кажучи, мені ця гра слів вже також надоїла. Викладуємо краще тутечки хорошу музику, короші репродукції, інші мистецькі роботи - без всіляких обговорень. Кому що сподобалось, те й викладує. А кожен для себе візьме те, що йому більше підходить.Можно же без споров раскрыть хотя бы один из многочисленных смыслов чёрного квадрата.
Да, но тема о другом.Викладуємо краще тутечки хорошу музику, короші репродукції, інші мистецькі роботи - без всіляких обговорень. Кому що сподобалось, те й викладує.
Тоді що ти в цій темі робиш?Да, но тема о другом.
О том, что современное искусство - это отвратительно.
Тема ж для обсирателів, а не для почитателів сучасного мистецтва 
. Що ж тепер робити? Хоч бери, та смайлика у назві теми витирай, а то якось не конґруентно виходить... Так ты же понимаешь смысл чёрного квадрата и скрываешь это причём не тщательно.а то якось не конґруентно виходить...
Якщо ти про чорні квадрати в шихматах, то так, я розумію їхній смисл. По них рухаються шахові фігури... Якщо про чорні квадратні пікселі на екрані мого ноутбука - також розумію. І навіть засмучуюсь з їхньої відсутності - бо в деяких місцях ці чорні квадрати вже стали білими. І взагалі в мене ще купа тих чорних квадратів - моя сумочка на плече, принтер, боксмод моєї електронної сигарети. І телефон мій, не повіриш, - також у вигляді чорного квадрата. Особливо, коли виключений. Я розумію смисл всіх цих речей. А отого квадрата, що в третяковці висить - ні, не розумію... Але висить - хай висить. Може кому згодиться, мені не шкода, нехай забирають. Мені він точно не потрібен. Через відсутність змісту, форми та функції. Ніде не можу його застосувати - ні у себе в господарці, ні у себе в голові. Безтолкова штука... Для мене. Дарую. Не жалко. Забирай, користуйся...Так ты же понимаешь смысл чёрного квадрата и скрываешь это причём не тщательно.а то якось не конґруентно виходить...
Далі не бачу сенсу комусь щось доводити, чи з кимось сперечатися, тим більше в такій суб'єктивній сфері як мистецтво.
Я вижу ты понял наконец смысл чёрного квадрата.Якщо ти про чорні квадрати в шихматах, то так, я розумію їхній смисл. По них рухаються шахові фігури... Якщо про чорні квадратні пікселі на екрані мого ноутбука - також розумію. І навіть засмучуюсь з їхньої відсутності - бо в деяких місцях ці чорні квадрати вже стали білими. І взагалі в мене ще купа тих чорних квадратів - моя сумочка на плече, принтер, боксмод моєї електронної сигарети. І телефон мій, не повіриш, - також у вигляді чорного квадрата.
Забалакався. Я вже також втомився стільки вам всього про мистецтво розказувати, все, дітки, дзвінок, кінець урокуесли шихмати, то может шихови фiгури
. Про квадрати більше не балакаєм... Велика перерва. Пауза. Вітик, став усім хорошу музику . А з мене пиво. Чи велика банка сидру (на природі, в якійсь з чергових покатушок).. Коротше, дивіться, потім скажу, чим мене зачепило... Читаючи коменти, я навіть розгубився, чию сторону вибрати - вони обидві праві, кожна по-своєму . Ох, вже це мені мистецтво... З його неоднозначністю .
. Можете мене порівнювати з Микитою Сергійовичем скільки завгодно. Але я абсолютно не розумію, навіщо потрібен такий дизайн? 
Воно дає якусь додаткову функціональність? Чи може якусь зручність? Чи ергономіку? Чи покращення безпеки? Чи аеродинаміку? Фіг там. Це чисто дизайнерський епатаж. А що, хіба не можна якимось інакшим чином у дизайні викликати здивування? Без того, щоб зіпсувати усю звичну естетику... Хоча, підозрюю, знайдеться ціла купа оригіналів, яким такий дивний дизайн якраз сподобається і вони від нього будуть просто в захваті 
. Взагалі то мені такі фургончики досить симпатичні. Вони дуже зручні. В їхній багажник, не розбираючи, можна спокійно засунути велосипед! Але дизайн оцього куба мене просто вводить в шок 
. Навіщо було псувати хорошу машинку? 
Да, да, да! Тема интересная.Навіщо було псувати хорошу машинку?
А ти бачив, скільки тих Жуків на дорогах? Дофіга і ще трохи... Не всі однак вважають його у...бищем на колесах і навіть згодні його купляти. Так само не всі вважають у...бищем без коліс квадрат Малевича
Я например с уважением отношусь к фирме Nissan.
Но некоторые модели - это просто у...бище на колясах.
. Що досить дивно в обидвох випадках, але це факт. І з цим нічого не зробиш. Мистецтво воно таке... Непередбачуване . Я в тому жукові мав нагоду поїздити. І за рулем і в якості пасажира. За рулем ще куди не йшло... Але пасажиром, а тим більше на задній сідушці - тихий жах . В туалеті плацкартного вагона і то більше місця. Особливо над головою. В мене росту 176, ніби й небагато, але я на кожній ямці отримував добряче зверху по лисині. Ну його нафіг, дизайнери так надизайнили, що не тільки уродську форму машини зробили, а ще й зручність і ергономіку покоцали. Ну і нафіга такий модерн?
Но со своим 180, стукаюсь башкой абсолютно в любой (во всяком случае, в тех что пришлось поездить) легковушке на абсолютно любой ямке в потолок. Приходится ехать скукожившись. Во всяком случае, на заднем сидении. Не говоря уже о том, что не знаешь куды ноги девать. + постоянно целуюсь лбом с обрамлением входа в маршрутку, когда приходится куда-то ехать без вела. А иногда и скорчившись там ехать приходится 
Соглашусь. А чего не пойму никогда — стремления людей ходить строем. И придерживаться "общепризнанного". Покажите для начала этого "общечеловека".делая выбор, стоит прислушаться к своему сердцу, а не только слепо следовать чужим словам и советам. Ведь все люди абсолютно разные
А ведь это целенаправленно идет еще со школы. Вася не понимает математику? Вася ленивый и специально не хочет делать домашние задания. И никому не интересно, что Вася просто замечательно умеет танцевать. А ведь заставь птицу рыть норы, и она всю жизнь будет считать себя глупой и ни на что не способной.никогда — стремления людей ходить строем
С самого детства мы видим то, что своего мнения иметь нельзя, потому что стадо тебя съест 
И очень многие во взрослой жизнь пытаются придерживаться того же типа поведения, хотя оно далеко не всегда оправдывает свой смысл либо вообще имеет нужду быть.Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 216 гостей
