И статью давай сюда
Статья 299 ККУ.
ВИСНОВОК
на проект Закону України
«Про внесення змін до Кримінального Кодексу України
(щодо злочинів, пов’язаних з порушенням правил поводження з тваринами та добування тварин)»
Законопроект поданий на заміну аналогічного проекту від 11.10.2006 р. На відміну від попереднього проекту, в якому була запропонована лише нова редакція статті 299 Кримінального кодексу України (далі – КК), у даному проекті крім дещо зміненої редакції вже вказаної ст. 299 КК, запропоновано внести зміни і до ст. 249 КК, а також доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 128-1.
Принципові зауваження і пропозиції, які були висловленні у висновку управління на попередній варіант проекту (№16/3-994/2315 від 30 жовтня ц. р.) у даному проекті не враховані. Тому вважаємо за доцільне їх знову нагадати, а також додати інші зауваження і пропозиції, які виникають у зв’язку зі змістом нових положень проекту.
Щодо змін до ст. 249 Кримінального кодексу України
Проектом передбачено змінити опис ознак злочинів, що пов’язані з незаконним зайняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом. Пропонується встановити кримінальну відповідальність за використання знарядь масового знищення водної фауни, особливо найпоширеніших – електричного струму, отрути та вибухових речовин, а заподіяння значної шкоди вважати обтяжуючою обставиною і перенести до частини другої даної статті.
На наш погляд, прийняття запропонованих до ст. 249 КК змін є недоцільним зважаючи на таке:
1. У разі прийняття проекту виникне конкуренція ст. 249 КК із ст. 85. Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил полювання або рибальства, а також за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
2. Наявність у чинній редакції ст. 249 КК такої ознаки, як «заподіяння істотної шкоди», дозволяє (навіть враховуючи те, що зміст цього терміну точно не визначений) відмежувати передбачений цією статтею злочин від зазначеного вище адміністративного проступку. Вилучення цієї ознаки із ч. 1 ст. 249 матиме наслідком істотні проблеми з кваліфікацією відповідних діянь за ч. 1 ст. 249 КК і фактичне припинення застосування цієї норми на практиці (замість притягнення до кримінальної відповідальності правоохоронні органи у відповідних випадках будуть застосовувати ст. 85 КУпАП).
Щодо нової редакції статті 299 Кримінального кодексу України
1. Запропонована редакція ст. 299 не узгоджується з положеннями інших нормативно-правових актів. Проект не тільки не вдосконалює цю норму, а й повторює недоліки чинної ст. 299 КК. Зокрема, нечітко визначеним залишено предмет цього злочину – тварини, що відносяться до хребетних.
Закон "Про захист тварин від жорстокого поводження" майже дослівно відтворює диспозицію ч. 1 ст. 299 КК в чинній редакції і відносить до тварин, які можуть бути піддані жорстокому поводженню "біологічні об'єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові".
У той же час в ст. 299 проекту, як і в чинній ст. 299 КК України, пропонується встановити відповідальність за жорстоке поводження лише з тими тваринами, що відносяться до хребетних.
Хребетні тварини є живими організмами, що здатні рухатися і відчувати, мають спинний хребет, утворений ланцюгом кісток або хрящів, який іде вздовж спини і містить у собі спинний мозок. До них належать ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші.
Предметом цього злочину можуть бути тварини, що є домашніми (собака, кіт, папуга тощо), дикими (косуля, заєць, вовк, орел тощо), можуть використовуватися для сільськогосподарських потреб (кінь, корова, вівця тощо), перебувати в умовах неволі (зоопарк, цирк, тераріум тощо), напіввільних умовах, поряд з людиною або бути безпритульними.
Хребетні тварини налічують чимало класів, видів та підвидів. Зокрема, якщо розглядати ссавців, то поряд із приматами, копитними та хижими (вовчі, котячі, ведмежі тощо) існують також комахоїдні (кріт, землерийка тощо), гризуни (миші, пацюки тощо).
Враховуючи положення проекту, які передбачають доповнення об'єктивної сторони складу даного злочину такою формою, як "вбивство тварини, що відноситься до хребетних", кримінально караним буде визнаватися позбавлення життя всіх хребетних, включаючи риб, мишей і пацюків, незалежно від мотивів таких дій, у т.ч. цілком правомірні та суспільно-корисні чи допустимі дії (полювання з метою отримання для споживання в їжу м'яса чи риби або отримання хутра для промислового використання; забій свійської худоби з метою отримання продуктів і сировини тваринного походження; знищення мишей, пацюків для захисту врожаю чи запасів зерна від псування тощо).
До того ж термін "вбивство" в кримінально-правовому значенні можна застосувати тільки стосовно людини, адже згідно зі ст. 115 КК вбивство є умисним протиправним заподіянням смерті іншій людині.
Звертаємо увагу, що в Законі (ст. 17) для узгодження з положеннями якого розроблений цей проект, замість терміна "вбивство" стосовно тварини вживається термін "умертвіння".
2. Доповнення об'єктивної сторони цього складу злочину дією у формі вбивства тварини, що відноситься до хребетних, призведе до невиправданої конкуренції між нормами ст. 299 та інших статей КК.
Йдеться про ч. 2 ст. 242 (порушення правил охорони вод, що спричинило масову загибель об'єктів тваринного світу); ч. 2 ст. 243 (забруднення моря, що спричинило масову загибель об'єктів тваринного світу); ч. 2 ст. 245 (знищення або пошкодження лісових масивів, що спричинило масову загибель тварин); ст. 248 (незаконне полювання); ст. 249 (незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом); ст. 250 (проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів); ст. 441 (екоцид).
Створиться також небажана конкуренція зі статтями КУпАП: ст. 76 (знищення корисної для лісу фауни); ст. 85 (порушення правил використання об'єктів тваринного світу); ч. 2 ст. 87 (добування диких тварин, які зазнають лиха); ст. 89 (жорстоке поводження з тваринами); ст. 90 (знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення з природного середовища, а також порушення умов утримання тварин, види яких занесені до Червоної книги України, що призвело до їх загибелі, каліцтва).
Окрім того, пропонована редакція ст. 299 не усуває існуючу колізію між цією статтею КК та ст. 89 КУпАП, яка також передбачає відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Практична відсутність ознак для розмежування вказаних злочину та адміністративного проступку веде до різної судової практики при кваліфікації дій, що полягають у жорстокому поводженні з тваринами, а отже порушує принцип справедливості.
3. І чинна редакція ст. 299 КК, і проект передбачають як ознаку об'єктивної сторони цього злочину вчинення його із застосуванням "жорстоких методів", яка не розкрита ні в самій статті (чи в примітці до неї, як це зроблено в інших статтях КК), ні в Законі. Тобто вказана ознака є оціночною і може бути по-різному витлумачена судом, що призведе до неодноманітного застосування цієї норми на практиці та до різної судової практики.
Щодо нової статті 128-1 Кримінального кодексу України
Вважаємо доповнення Кримінального кодексу України вказаною статтею недоцільним виходячи з наступного:
1. Запропонована стаття (принаймні її частина 1) вступає в колізію із ст. 154 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил тримання собак і котів, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну.
2. Стаття буде створювати конкуренцію із статтями 125 та 128 КК України, які передбачають кримінальну відповідальність за необережне заподіяння тілесних ушкоджень.
3. Частина 1 запропонованої статті передбачає такий вид кримінального покарання, як «громадська догана», що був передбачений статтею 33 Кримінального кодексу України 1960 року. Чинний Кримінальний кодекс України такого виду покарання не передбачає (див. ст. 51 КК України).
4. Частина 4 даної статті передбачає відповідальність за “заподіяння тяжких тілесних ушкоджень внаслідок порушення правил утримання і поводження з домашніми тваринами, що спричинили смерть потерпілого”. Однак застосування в кримінальному законі такої конструкції означає, що тяжкі тілесні ушкодження заподіяні потерпілому умисно (в результаті нацькування тварини її господарем на потерпілого), і лише ставлення винного до наслідків у вигляді смерті потерпілого є необережним. В сучасних умовах доктрина кримінального права вимагає кваліфікувати такі дії за ч. 2 ст. 121 КК, яка передбачає покарання у вигляд позбавлення волі на строк від 7 до 10 років (тварина у даній ситуації розглядається правом як своєрідне знаряддя умисного заподіяння тілесних ушкоджень). Прийняття проекту призведе до різкого зниження покарання за дії такого роду, що, зважаючи на характер та наслідки відповідного злочину, є неприпустимим.