
Також вирішив трохи пофотографувати на телефон ті місця котрі проїжджав чи проходив

Симпатичне озерце із "альтанкою", чи як там такі споруди над водою звуться.

А далі заворожуюча та приваблива дорога

Десь за складами Ремерса в Гостомелі: зелений лук, озеро, коні, люди (поза кадром)

Коли ти рухаєшся не за треком, то починаєш роздивлятися все навколо.
Рослини

Гриби


Дивні рукотворні композиції навколо каменя

Повернення на трек, та якась урбаністична "зупинка"


Щось там крізь гілки видніється

І, нарешті, довгоочікуване М О Р Е !


Вело-селфі

Ну, і власне селфі


Дорога назад вийшла не менш цікава. Звуки стрільби, мабуть, на військовому полігоні.
Завдяки провідній групі, вдалося без проблем подолати водну перешкоду

по такій конструкції

Вишгородський рельєф приємно здивував ярами та пагорбами


та й болота нічогенькі

Вперше побачив Міністерку не з вікна машини


Виїхавши на фініш треку, але не моєї поїздки, погода видихнула і розродилась зливою, котра мене супроводжувала від Гонсалеса до Академмістечка. Далі, посуху, заїхав в садочок за сином і закінчив подорож.
Навігатор нарахував 114 км, а от велокомп'ютер дав мені всі 120км (від дому до дому).
Дякую Ані за чудовий маршрут!
