Викладу свій міні звіт в рамках конкурсу велопоходів "Глобус України - 2016".
Соло Петрос ( одноденний маршрут 24 липня '16 року )
Ідея велопоходу: відвідати один із найбільш цікавих з точки зору велосипедиста двохтисячника українських Карпат гору Петрос ( висота 2020 м ).
Зазвичай стараємось кожного року піднятися на Петрос, тому і цей рік не став виключенням. З моїх друзів багато хто сам і ходить і їздить велосипедом в гори, тому і я давно хотів спробувати як то, але щось ніяк нагоди не було.
Ну все, вирішив то вирішив: звечора зібрав наплічник, пару годин сну, дорога нічним містом до вокзалу та 4 години потягом до до ж/д станції Свидовець ( між станціями Ясиня та Кваси. Також це і відправна точка для тих, хто вирішив помандрувати в сторону Драгобрата ).
Десь о 7:15 вийшов на своїй станції і далі 7 км асфальтом легеньким спуском до Кевелева ( в бік Квасів ) - саме те щоб розігрітись. З'їжджаємо з траси і починається 19 км підйом із 1100м набору до полонини Шумнєска - ця ділянка маршруту дуже цікава: звивиста стара австрійська дорога з помірним градієнтом, що проходить старим карпатським лісом та ще не розбита лісовозами ну просто створена для велосипеду. Загалом до Шумнєски з'їхалось доволі легко і швидко (1:50 від ж/д станції). На полонині є чудове місце для відпочинку та перекусу - панорамний столик, але в цей день в горах було багато туристів і він був зайнятий, тому перекусив пізніше. Від полонини ще десь 1,5 км траверсуємо г. Петрос до початку найважчої частини маршруту: 3 км підйом з 450 м набору на саму гору ( сам з'їзд з дороги на підйом не дуже помітний так як закритий кущами, але якщо бути уважним і не прохлопати знак - не промахнетесь). Ну а далі 50% йдемо, 50% їдемо, пропорції залежать від рівня підготовки та вашого бажання повкручувати в цей день
В 10:00 вже був на вершині. Поки піднімався на гору найшла величезна хмара, що трохи підпсувала настрій, адже знаменитих карпатських краєвидів сьогодні не побачити
А в ясну погоду з Петроса вони просто неймовірні: вся Чорногора проглядається до обсерваторії на г. Піп-Іван, а також румунська частина Карпат. Ось декілька фото із попередніх подорожей ( ну хіба не заради цієї краси всіх нас так тягне в гори ? ).
На горі якісь мандрівники там шукали печеру: що за печера без поняття - не чув навіть ніколи ). Одівся, декілька фото в хмарі. Думав перекусити, але холод і вітер погнав мене вниз.
Зазвичай з Петроса спускаємось в Кваси, але цього разу вирішив спробувати щось нове: спуск в Білин, крім того я вже давно на нього поглядав. Від столів на Шумнєсці траверсуємо Шешул з лівого боку - це найпоганіша ділянка: вузька глибока колія де досить проблемно педалювати, але то б ще таке, якби не зарослі кущів, які луплять і деруть руки, лізуть в очі. Одним словом цей кусок кака - не їдьте ним. Шешул краще об'їхати траверсом з іншої сторони ( див. фото в кінці ). Далі класний спуск полониною і заїзд в ліс ( ну, хто не дружить з коліями, мабуть не оцінить ). В лісі широка лісова дорога: є пару болотяних місць, але "збирачі дарів природи" моциками розкатали об'їзди. Пару підйомів, один навіть пройтись прийшлось ( десь 200м по сипучому камінню ).
По треку мав спускатись в Білин, але по дорозі натрапив на пастухів з їхніми дурними вівчурами. Один такий, самий здоровий з них, побіг мені на зустріч. Гуцули щось там йойкали - псу по барабану. В той момент я вирішив просто розвернутися і втекти від нього: щось зустріч на одинці з ним ніяк не приваблювала та й знайомі не раз привозили подрані штани після таких от знайомств Тому поїхав я собі спокійно по плану Б в Розтоки і, як виявилось, спуск туди нічого такий: здебільшого звивиста кам'яна дорога, місцями прямо якийсь rock garden ( дослівно: кам'яний сад ) - дуже сподобалось.
Далі по асфальту покотив собі в Рахів на потяг, мав ще досить часу в запасі. Покатався по місту, потім місцевий хлопчина мені розповів про особливості життя в прикордонних містах , ще на річку заїхав і далі довга дорога додому в спекотному раховозі ( місцева назва потягу ІФ -Рахів )
Підсумовуючи:
Дуже рекомендую цей маршрут для велоподорожі: він цікавий та різноманітний як і природою та краєвидами так і своїм рельєфом де, окрім підйому на саму гору, немає ділянок не не можна проїхати на велосипеді. Також багато місць де можна наїстись афин ( чорниць ), звісно якщо вони вже доспіли, але якщо дуже голодні, то можна і не доспілі
По відстані вийшло 60 км, набір висоти 2500 м.
Витрати склали: 37 грн на квитки та 30 грн на їжу. І того 67 грн.
Відправлення приміського потягу Івано-Франкіськ - Рахів з ІФ 03:08 прибуття на ст. Свидовець ( між ст. Ясиня та ст. Кваси) 07:13; назад з Рахова о 14:31 у Франківську о 19:40, тобто на сам маршрут маємо 7 год, чого більш, ніж достатньо.
Як запасний варіант повернення: міжміський потяг Рахів - Львів ( відправлення з Рахова о 00:16 ). Але в такому випадку вже необхідна наявність паспорту та чехла на велосипед.
Трек поїздки: https://www.strava.com/activities/652223962
Більше фото: https://www.goo.gl/photos/4bQXCvccWdcdjVFM6
Відео від relive.cc: https://www.relive.cc/view/652223962