Як ми пройшли сотку, що зміцнює дух
1.Підготовка
Підготовка до такого дійства - це 99% успіху. Саме тому, з лютого місяця було 3-4 планові вилазки, на яких ми спочатку пройшли 25км, потім 35км, а потім і 55км.
Хто був регулярно, хто половинчасто, хто індивідуально, а хто взагалі майже ніяк. Але то річ особиста...
2.Організатори сотки, витрати, бюджет
Цього року "доброчинний взнос" становив 250грн, а тому це автоматично знизило кількість потенційних учасників. Враховуючи квитки на потяг (плацкарт 250грн), проживання (170грн у хостелі з людини), харчування (200грн), незручні потяги назад з Одеси по часу аби вийти на роботу.... Все це також впливало на бажання та можливості потенційних учасників. Переписка з організаторами сотки не дала результатів. Знижку для іногородніх (влаштовуючи витрати нам не зробили (просив 50%). Хоча обіцяли допомогти з проживанням, якщо забажаємо. Одже бюджет (квитки 250грн, взнос 250грн, харчування 200грн, таксі та проживання 250грн (доплатили ще по 85грн з людини за пів дня у хостелі у неділю), особисто у мене склав 1000грн. Дешевше навряд у когось вийшло і вийде.
3.Приїзд та старт
Ранішній приїзд о 05-30 ранку, заселення у хостел (пішки), також пішки до старту і півторигодинне очікування старту (реєстрація, заповнення анкет, отримання номерків, карток). Також по-бажанню, кожен міг отримати та повязати український прапор, вже добра традиція сотки.
Раптово починається дощ. Вдягаємо дощовики, мочимо взуття. Стартуємо о 10-20 у складі сімох учасників: Руслан Тобр (не реєструвався), Сашка молодший (лічнік) та команда "Рога та копита" (Оляля, Паркер, Фокстер, Нюхт та Віка). Номерок із 433 номером у мене, надає позитиву, наче багато учасників. По факту, вже передивляючись фото старту, десь так і було, хоча після перших 15км, залишилося з половину.
4.Дистанція (1КП, 15км)
Одразу стає зрозуміло, що темп на сімох підібрати оптимальний не вдається. Ділимося автоматично на дві частини. Фокстер, Оляля та Русланчік обирають тактику 6км за год. Інші йдуть 6,5-7км за годину попереду. Сашка молодший жаліється, що темп у нас занизький. Ми ж заспокоюємо його, обіцяючи його поступово підвищувати. Попереду десь 200 чоловік, але нас це не бентежить, попереду ще чимало шляху. Перші 15 км до першого КП йдуть по набережній вздовж моря. За цей час встигаємо робити фото моря, милуватися учасницями, забігати в туалети по дорозі. Легко дістаємося першого КП на 411 батареї. Затримуємося тут хвилин 12, бо Віка та Саша починають відчувати перші проблеми з ногами. По факту я це називаю "туплять". Витрачають час на незрозумілі "завтики", довго колупаються у рюкзаках, шукають пластир, ножиці, не розуміють що і де наліпляти. Нюхт фотографує прапор із написом "Турклуб сало". Пємо водичку, яку дають організатори та йдемо далі. Дарма витратили хвилин 5. Мене це рознервувало, навантаження наростає, нервове у тому числі. На першому КП ми десь 163. Команда автоматично розпалася і далі всі стають сольниками по протоколах.
5.Дистанція (2КП, 40км)
На виході з Одеси починаємо зустрічати перших велосипедистів, які рухаються по реверсу нашої сотки.
Вигляд не дуже, учасників малувато та і щось довго вони. Потім стає зрозуміло, що вони схопили чималий вітерець. До останнього велокапе (на повороті до Чорноморська) дістаємося бодрячком. Нюхт трохи відставав, купуючи каву у магазі. Вело КП виявляється відсутнім. Чуємо плач велосипедиста років 25, який жаліється, що хоче спати та їсти. Велосипедисти явно розгублені та вимотані. До цього місця ми їх зустріли не більше 200 чоловік. Дивно?! Потім починається шалений вітер (нам у спину, їм у писок). Кожен другий ледве їде, кожен 5-й йде пішки з ровером. Багато сидять на траві розгублені. Вітер страшний. Скільки себе памятаю на велосотці, завжи така попа на цьому відрізку уздовж поля зі стовбами. Зустрічаємо ТЕДа, який виглядяє щасливим) Намагаємося підтримувати велосипедистів вигуками "Давай, давай", "Молодці", "Ще трошки", "Ти зможеш". Вони підтримують і нас у відповідь. Деякі дають пять, на ходу.
Тим часом Віка починає відставати. Сашка молодший також щось позаду. Йдемо із НЮХТом попереду, не закриваючи рота. Балакаємо нон-стоп, інакше ніяк.
Пару разів зменшуємо темп під Віку. Наче допомагає. Тримаємо швидкість десь 7км за год. Так доходимо до села Дальник, десь тут має бути КП. Так і є. 40км. Тут харчування та стільчики. Відмічаємося о 16-23. 40км пройшли за 6 годин і 3 хвилини. Середня 7км за год. Пємо бульйон, їмо салат та кашу. Віка та Сашка молодший натерли ноги. Знову бортируються пластирем. Заливаємося чаєм. На КП багацько людей, десь 30 учасників. Є навіть чорношкірі студенти та пару арабів. Виглядають стомленими. Починаю підганяяти наших. Не реагують. Через 12 хвилин на КП стартую із НЮХТом. Віка та Саша обіцяють наздогнати.
Дзвонимо Фокстеру. Він у 4км позаду нас із Русланчіком. Молодці, особливо другий, здивував. Оля відчула проблеми в ногах та повернула назад біля Чорноморська.
6.Дистанція (3КП, 55км)
Все ще продовжуємо зустрічати цілі групи велосипедистів, які йдуть на фішіш з результатом у 11-12 годин часу.
Далі поворот ліворуч і наші шляхи із двоколісними розходяться назавжди. Скільки їх ще буде, невідомо.
Наступні 15 км якість нудні та переломні. Майже припиняємо розмовляти. Раптом, на 50км, розпочинаються проблеми зі стегном у Льоші. Він починає відставати. До 55КП обганяємо з десяток учасників. Всього зі старту вже обігнали десь 50 осіб на дистанції та ще 50 на КП. Нас же не обігнав ще жоден з учасників.
На 55км приходимо о 18-57. Це найкраще КП. Тут я пю борщ та зїдаю 5 бутербродів із салом. Раптом мені стає погано. Біжу у туалет. Віка та Саша знову латають ноги. Тут є швидка та масажисти. Багато людей сходять. Евакуація відсутня. Організатори радять сідати у маршрутку або ловити попутку. Проводимо на КП більше 20 хв. Не дочекавшись НЮХТа, стартую. Віка та Саша обіцяють наздогнати.
7.Дистанція (4КП, 70км)
Разом зі мною стартують чотири моцні хлопці (командою). Намагаюся їх триматися. Сиджу на колесі. Пауза на туалет дозволяє наздогнати нас спочатку Вікі, а потім бігом нас наздоганяє і Сашка молодший.
Сидимо за хлопцями. Йдемо у темпі понад 7км за год. Темп втримати не вдається. Нажаль, відстаю. Потім відстає і Віка. Сашка втримався з ними та поступово зникає із поля зору. Сутеніє. Дістаємо ліхтарики. Далі йдемо у двох із Вікою. Тримаємо темп у 7 км за год. Знову не витримую, заледве тримаючись за нею. Кризовий період на 65км. Дістаю енергетик куплений в АТБ. О диво, він допоміг. Сон відступив, сили знову зявилися. Доповзаємо до КП 70км. Відмічаємося о 23-11. 15км пройшли за 2год по жвавій автотрасі. На цей раз, зупинка всього на 3 хвилини. Пємо лише чай. Сашки немає. Він попереду. За 15 км обігнали всього 4 учасники та у протоколах вже входимо у ТОП-100))))
8.Дистанція (5КП, 79км)
Дзвонимо НЮХТу, він дійшов до 55КП за 20 хв після нас. Потім дійшов до 60км, відчув болі у ногах та вимушений зійти. Дзвонимо Фокстеру. Русланчік та він дійшли до КП40, де ТОБР зійшов, Фокстер лишився сам, налаштований йти до кінця.
До наступного КП всього 9км. Але нічна траса страшенна. Багато машин, погане покриття. Обочина у багнюці, яка наліпає на кросівки. Віка лишається на КП лататися. Думає про схід через луснувший мозоль. Сльози присутні. Заспокоюється, обіцяє наздогнати. Я ж в азарті йду далі. Починаю триндьож по телефону, бо суцільна пряма бентежить. Цілих 5 авто різного класу вбачають за необхідне зупинитися та запитати в мене, що я роблю? Одні з цікавості, інші чи не бачив я якусь бабусю. Підтримують морально!
Вмикаю музику, збільшую темп, намагаючись наздогнати Сашка. У кожній желетці попереду, вбачаю конкурента. Так, обганяю чоловік 10. Намагаюся танцювати, бо ритм музики заводить. Такий собі допінг. Всі йдуть по одному. Раптом відчуваю як на лівій нозі луснув мозоль. Спочатку стає дуже мокро, а потім страшний біль, наче наждаком тре. Кульгаю не по дитячому, але через хвилин 10 стає краще. На КП79 приходжу о 23-11. Тут купа оплесків, дівчата молодці. Пю узвар, сижу рівно 30сек. Тікаю далі. Саша у протоколі десь 63 у 20хв попереду. Шанси його наздогнати примарні. Віки не видно. Дзвоню їй. Вона позаду у 5 хв., йде. Важкі 9км пройшов майже за 2 години. Перше КП на якому я не мазав коліна хондроксідом. Тьфу-тьфу, а проблем із ними я не відчув. До цього КП думав, що заблукаю,
адже в якийсь момент зрозумів, що не орієнтуюсь. З розміткою проблеми і коли втрачаєш хвіст попереду, то панікуєш. Тим паче КП79 не співпало із помітко на мапі.
9.Дистанція (6КП, 90км)
До наступного КП 11км шляху. Стартую з єдиним наявним учасником. Хлопцем у панамці. Йдемо поруч. То він мене оббіжить, то я його. Так і "летимо". Знову якісь розвязки і не зрозуміло куди йти. Втрачаємо час на мапу. Дзвонить Віка, намагається наздогнати.
Йдемо не дуже швидко. На кілометрі 85 нас наздоганяють Віка та "Желєзний чоловік" №1 (100км вело+100км пішки за 24 години). З останніх сил чіпляємося за його темп. Його супроводжує машина з дівчатами, які також підтримують і нас. Питають чи нам щось треба та и з нами все гаразд. Хлопець у панамі чіпляється четвертим. У такому складі, на автоматі доходимо до КП90. Обігнали всього пару чоловік. Бімба, наздогнали Сашка, який затрендівся з якимось дружбаном і не розуміє, як ми його наздогнали. Відмічаємося о 01-06.
10.Дистанція (ФІНІШ, 100км)
На КП проводимо всього три хвилини, пємо чай та їмо дольку апельсина. Стартуємо вчотирьох. Я, Сашка, Віка та желєзнік. Тим часом на КП лишаються з десяток конкурентів, які виглядають не дуже.
Темп шалений. Сашка та желєзнік (Сергій Калінін) навіть встигають потрендіти. Йдемо через неможу. Починаю відчувати перші забиття мязів. Слава Богу, що на останніх 10км. Рельєф гірський) На грунтівці боляче роблять будь які малесенькі камінці.
Обганяємо людей з 5. Влітаємо на поворот на батарею №411. Раптом нас наздоганяє "кульгавий" учасник, що біжить і повідомляє, що якщо прискоримося, то через 8 хв. встигнемо вкластися у 16 год. Дурка перемагає. Починаємо бігти. Останні 500метрів тупо біжимо. На фініші перетинаємо червону стрічку із результатом у 16год.00.хв я та Сашко, який фінішува першим. Віка у двох хвилинах позаду. У лічніках ми 40-й та 41-й. Віка 8-а серед дівчат. Це попередні резульати. Фінішуємо о 02-20 ночі. Останні 10км псіханули та пройшли бігом за 1год.10хв. разом із переможцем "Залізною людиною 2017" Сергієм Калініним.
11.ПІсля...
Музика, фото, дипломи, медалі, нагородження. Щось відбулося. Я навіть із кимось розмовляв. Щасливі. Намет забитий, але нам байдуже, на нас чекає чай та хостел. Просимо викликати таксі. Таксі подане. Далі останні 300м до таксі які ми тупо повземо, шкутильгаючи на обидві ноги.
Засинаючи у таксі, потрапляємо у хостел. Там вже дрихнуть всі наші. Всі, окрім Саші Фокстера, який вривається у двері о 9 ранку, пройшовши дистанцію за 21 годину. МОЛОДЕЦЬ) Наступний день їли та гуляли по Одесі, пройшли 25тис кроків у неділю ще. Сотка манить своїм колоритом, настроєм та атмосферою, не зважаючи на те, що дистанція проходить по трасі. Відчути свої можливості можна саме тут, побачити дух змагання та свою силу волі також тут, в Одесі. Велкам ту сотка 2018 з капітаном АлексНюхт!!))
Всі інші історії ви зможете почути, якщо захочете, поїхавши з нами у покатуху в аеропорт на каву у найближчий час)
Рай - это старый английский дом, китайская кисло-сладкая кухня, украинская жена и американская зарплата.
"Все мы в этом мире только странники"