Вітаю всіх ГУРУ і прихильників поколупатися у внутрощах велосипеда.
Почитавши тему про пом"якшення вилок вирішив заради спортивного інтересу
розібрати свою
XCM V3.
Розбирав не стільки з метою модернізувати а через те що вилка пробігла
десь біля 3 тис. км і у мене була не на місці душа - як вилка там в середині поживає.
Вел у мене Келліс 2011 року комплектації:
http://www.kellys.com.ua/catalog/bikes. ... 0%AB%D0%99
(оффтоп: Так так ! Адміністрація сайту просто
молодці - реально дуже круто переробили сайт - і дизайн і логіку я в захваті, ще більше радує те що вони зберігають архів
копмлектацій по рокам - велике їм людське дякую)
Розбирав по мануалу - все як потрібно пошагово.
Дуже важко було стягнути перший раз штани з ніг - думав уже зібрати назад що почав і забити болт,
але хз що там в середині з пробігом і з потугами розібрав!
В середині виявив:
1. Густе мастило - дійсно дуже густе , нагадує густий солідол по консистенції , до того ж його накладено від душі на всі поверхні що труться.
2. Мастило саме пособі майже не містило бруду відпрацьованого металу - це видно по кольору мастила - майже прозорість та
жовтувато-зеленовато-синюватий колір
збереглися - не бачив сенсу змивати рідне мастило - лише трохи додав солідолу у мусцях де брався руками за пружину.
3. Витягнув гумовий валик з пружини і відрізав по інструкції.
4. Дістав сальники - витер залишки мастила всередині і пил насухо шматком хб-тканини і не промивав ніяким розчинником - боявся гуму зіпсувати.
5. Ті пластикові штуки що у верху ніг взагалі вирішив не чіпати оскільки вилка не має ніякого люфта і пластик той сидить у штанах
джуе міцно - просто додав на ті вставки що трохи солідолу (щоб мало не задлося).
6. Зібрав у зворотньому порядку але намучися , вибачте як дебіл - - дуже важко було притиснути наджорстку пружину пластмасовим гвинтом,
з моменту збору і до зворотнього збору пройшло десь хвилин 20 , а закручував гвинт десь півгодини - і досі синяк на пальцях...
7. Збірав і перевернув вел.
І тут помітив проблему, власне через яку створюю пост:
З"явився у моєї вилки такий собі холостий хід - якщо на вилку немає навантаження то вона
стоїть у максимально розжатому стані.
АЛЕ достатньо легенько натисніти на руль зверху і вилка відразу ж просідає - десь на 4-5 мм холостим ходом і при
збільшенні навантаження вже відчувається протидія пружини - те саме коли на ходу переноситься вага тіла.
Якщо не натискати сильно а в межах "холостого ходу" і зняти навантаження то вилка ніби легенько і м"яко відскакує у початкове положення без клацання.
Питання в тому чому з"явився цей ефект- на роботу вилки це не впливає - на нерівному асфальті зуби цокотять так само ,
хоча вилка суб"єктивно стала трохи м"якша але наявність
цього глюка, котрого раніше не було, часом навіть дратує.
Отже:
- Чи небезпечна наявність такого "холостого ходу"?
- Як його позбавитись - чи це просто ефект підрізаного еластоміра (хоча я думаю що я щось пропустив при збиранні...)
- Чи можна десь заказати м"якшу пружину і замінити базову?
Додам "думки вголос":
розбирати подібні вилки немає змісту взагалі - хіба що для профілактики і змащування,
так як пружина дуууже жорстка - -ніякі маніпуляції
не зроблять її м"якшою... але в роботі вилка як на свої гроші веде себе класно
- хід у неї десь робочих 60-80 мм був до моменту "кастрації" еластоміра і серйозні ями вона
ковтає дуже м"яко - за мастило в середині я вже не переживаю - думаю розбиратиму не скоро, якщо наявність того "холостого ходу" не суттєва то її м"якість мене
хвилює менше за все.
Чекаю ваших порад....
де б його пружину взяти... завезу на землянку хай проведуть профілактику - а там буду думать - або міняти вилку, гальма і колеса або лишу як є) стан доріг після зими обіцяє добряче набити жопу)
