На цей раз катались за маршрутом: (Бахчисарай – Качи-Кальйон – церква Луки в селі Лаки – Сюйренська фортеця – печерне місто Мангуп – Бахчисарай).
В п’ятницю ввечері, коли сідали в потяг, в Києві падав мокрий сніг, на дорозі була ожеледиця, нічого не нагадувало про початок весни. Вийшовши в Бахчисараї на перон, ніби за допомогою машини часу опинились десь у травні. Було тепло і сонячно.
Зібрали і налаштували велосипеди, докупили необхідну їжу, і рушили до першого об’єкту огляду.
Поруч з дорогою знаходиться Качинський навіс - стоянка людини верхньопалеолітичного часу (35000 - 11000 тисяч років тому), далі - стоянка печерних людей Таш Аїр(Окремий камінь). На цій багатошаровій стоянці жили люди з мезоліту (VI тисячоліття до нашої ери) і до раннього середньовіччя.
Тут на стінах рукою людини епохи енеоліту - ранньої бронзи (IV - III тис. до н.е.) були нанесені наскельні малюнки. Червоно-бурого охрою зображені сцени полювання та військових подій, загадкові знаки й фігури людей.
Проїхавши якихось 700 метрів опиняємось біля підніжжя величезного скельного масиву Качи-Кальон з двома природніми гротами. Піднімаємось нагору, до залишків печерного міста.
Продовження можна прочитати на сайті: http://www.svitzaochi.com/e107_plugins/ ... content.27
