ГРУПА "МАНЯКИ"
ДЕНЬ 1. Музейний
Трек
[spoilerдокладніше тут]До місця старту хочу дістатися не пізніше 9:00, аби до 12:00 бути у музеї.
До музею
РВСП 40 км, маємо на все 3 години
руїни старого млина

міст через Буг

чарівні краєвиди

кар`єр феронікелевих руд
(фото немає)
Минулого разу я запланувала на музей 2 години – зі спуском у шахту було малувато, тому цього разу планую провести там 3 години

О 15:00 стартуємо далі по треку
с. Синюхин Брід

чарівна р. Синюха (
не думала, що колись таке скажу)

Болеславчицький кар`єр

околиці Первомайська

Зупиняємося на ніч у старовинному місті Первомайськ, що було засноване ще у 1676 році на поєднанні кордонів трьох держав: Речі Посполитої , Османської імперії та Запоріжжя та місці злиття р. Синюха і Південний Буг

А от в якій саме його частині – Ольвіополі, Богополі чи Голті – поки загадка (готель замовлятиму після купівлі квитків).[/spoiler]
ДЕНЬ 2. Плавальний
Трек
[spoilerдокладніше тут]Весняна поїздка минулого року вказала на головний недолік маршруту: бути у Мигії і лише спостерігати за сплавом по Південному Бугу

Непорядок. Отже, будемо виправлятися.
Прокидаємося раненько, жуємо сніданок і гайда розминати м`язи

Вздовж р.Синюха

їдемо до с. Синюха, де побачимо руїни залізничного мосту

та Червонохутірську ГЕС

Вільшанський гранітний кар`єр
(фото немає)
Новоолександрівський гранітний кар`єр

В Мигії робимо зупинку, де бажаючі зможуть черпнути адреналіну у водної стихії: сплав по Бугу

Після чого вирушаємо в Южноукраїнськ. Дорогою побачимо
Кряж над Південним Бугом

Мигійський кар`єр

Біля с.Куріпчине

брід через р.Корабельна

с.Семенівка

Спуски і підйоми

а також найкращі з можливих грунтів

фінішний ап в ЮУ (від поромної переправи)

Поселяємося, вечеряємо, збираємося на завтра, відпочиваємо.[/spoiler]
ДЕНЬ 3. М-М-М-М-маняки або 166.166 км
Трек
[spoilerдокладніше тут]Раненько прокидаємося, поромом переправляємося на інший берег

І гайда на підвень. Там грунти

Там Буг

Там гарно

У Вознесенську поповнюємо запаси

і крутимо дивитися сонячну електростанцію
Сонячна електростанція Вознесенськ (Миколаївська область), загальною встановленою потужністю 29,3 МВт, складається з 121 176 полікристалічних сонячних модулів, встановлених у чотири ряди, і 27 інверторних станцій. Станція буде виробляти близько 35 000 мегават-годин електроенергії на рік, що дозволить скоротити викиди вуглекислого газу до 28 000 тонн на рік.
А також шукати маленьке село Рацинська Дача, що заховалося в однойменному заказнику

Вздовж р.Мертвовод

дістаємося Вознесенська, де подивимося військову частину на околиці

Пам'ятний знак на місці розстрілу Мишка Япончика

колишню літню резиденцію царя Миколи І, що була зведена у 1837 році (нині це контора лісгоспу)

Через виноградники

дістаємося кар`єрних озер

а потім лісом-городами

через піщаний кар`єр

до Олександрівського

і озера Мальта

Після Олександрівської ГЕС

починаємо розвідувати доріжки вздовж Бугу

...
Перед фінішем побачимо Меморіал на місці форсування Бугу

Помилуємося Ташлицькою ГАЕС

на десерт – пошук доріжок від профілакторію «Іскра» до ЮУ

Вечеря, збори на завтра, відпочинок.[/spoiler]
ДЕНЬ 4. Закатка в Актовський каньон (для тих, хто доживе)
Трек
[spoilerдокладніше тут]До Олександрівки дістаємося польовими автобанами

Від Трикратного до Таборівки шукаємо польові дороги.
У Таборівці і Воронівці лоскочемо нерви підвісними містками

а потім лікуємо заїкання сінглом вздовж Мертвовода

Актовський каньон не марно називають одним з чудес України
На всем протяжении каньона протекает река Мертвовод. Она постоянно извивается между большими гранитными выступами и скалами, местами достигающими 100-метровой высоты. Нехарактерные для этой части Украины условия позволяют в Актовском каньоне образовываться экосистемам, которые в степи в принципе существовать не могут.
Він прекрасний у будь-яку пору року

Ліс-лабіринт

кар`єр у Трикратах

славетна грунтівка,
якою в дощ краще не їхати

закатаємося круг ставка-охолоджувача Южноукраїнської АЕС

Збираємося, вечеряємо і гайда на поїзд.[/spoiler]
Краще зноситися, аніж заіржавіти.