Повернувся додому лише після опівночі, тому відписуюсь сьогодні.
Класична Пуща вже не зовсім "класична"
![Sad :(](./images/smilies/sad.gif)
. Складається враження, що через кілька років, крім ДОТів, там вже не буде на що подивитись. Вздовж Ірпеня все більше територій відгороджують заборами, перекриваючи проїзд. База відпочинку в Мощуні теж все розростається в бік лісу. Знімальний майданчик таки зруйнували, а заодно вирубали майже квартал дерев. Колись нормальна доріжка вздовж китайського містка (якого теж давно вже немає) тепер перетворилась в розоране лісовозами болото. Так що культурна програма покатушок щоразу зменшується.
Зате піски в Пущі такі ж глибокі, комари такі ж голодні, повітря - чисте, вода в озерах - тепла
![Smile :)](./images/smilies/smile.gif)
. У цьому могли переконатись всі, хто взяв участь у вчорашньому вело-пішохідному марафоні.
Спочатку все йшло досить непогано. Не дивлячись на розмір групи, ми випереджали графік і відвідали всі заплановані ДОТи. Перший і єдиний прокол в Горенці ліквідували швидко. Правда, замикаючий загубив когось з відстаючих, а потім ми загубили замикаючого і ще двох людей, які його чекали, причому у всіх них були рації
![Smile :)](./images/smilies/smile.gif)
Знайшлися швидко і рівно о першій були під Мощуном. Перед цим був епічний спуск по піску від ДОТу з бронековпаком - масові заноси і виходи з кабіни виглядали ефектно. Перші втрати: пара учасників сходить ще в лісі через відламану перекидку, а п'ятеро вирішують зачекати на озері, поки група з'їздить в Гуту.
До Гути покриття непогане, хоча в одному місці і довелось пішки форсувати канал, через перекриту забором дорогу. Потім ще трохи проїхались по полю, шукаючи стежку в кропиві
![Wink ;)](./images/smilies/wink.gif)
В магазин встигли до обідньої перерви і бочку квасу спорожнили до дна.
Після підкріплення намагаємось вийти на трек. Облом - по глибоких пісках щось не їдеться. Коротка розвідка сусідніх кварталів - те ж саме. Вирішено повертатись на дорогу вздовж лісу і робити невелику петлю до Мощуна. На озеро приїхали трохи пізніше запланованого, але часу охолодитись у воді і погрітись під сонцем вистачило.
Залишаємо групу, яка повертається на Горенку асфальтом, а самі знову штурмуємо грунти. Нормальні доріжки чергувались з ділянками глибокого піску, по яких просто йшли пішки. Обхід болота біля китайського містка і комари-партизани в кущах - чим не класика наших поїздок
Нарешті, вибрались до Мінського шосе. Частина людей відправились на електричку, а десятка змучених, але незламних рушила до Міністерки. В ліс вже не повертали, долетіли за 3 хвилини по Богатирській і рівно о 19-ій всі бажаючі продовжили водні процедури.
Поїздка, здається, пройшла в класичних традиціях: подекуди їхали швидко, часом йшли пішки, часто чекали відстаючих, губились, ламались, падали, пили квас і купались в озері. Окремо хочу відзначити наших новачків, які, певно, не сподівались на деякі сюрпризи Пущі, але стійко крутили педалі та штовхали велосипед поперед себе
![Smile :)](./images/smilies/smile.gif)
Всім учасникам ще раз дякую за силу волі і готовність до пригод. До зустрічей на маршрутах!