Давно вже так добре не каталися. Всі цілі досягнуто: місце падіння літака знайдено (причому цього разу доїхали до нього набагато швидше і доріжкою, а не в об`їзд і хащами, як минулого разу),
грунтові піщані дороги Кодра-Макарів-1 і Макарів-1-Тетерів розвідані
. Компанія весела зібралася, погода - краще не побажаєш, піски вологі і їхалися на швидкостях 20-28 км/год
.
Загалом, маршруту можна присвоювати звання
"ПІСОЧНИЦЯ" 
. Влітку це буде справжня спартаааааа
...
В електричку завантажилися швидко і без пригод. Їхалося весело, що дуже дошкуляло злобливим тіткам
.
Але і ми не перший рік їздимо електричками, тому себе не дали образити
.
За вікном - трава, вкрита інеєм, туман. Красивий сонячний ранок.
На вокзалі натрапили на доброго машиніста, який залишив свої вагони між нами і ранковим, ще досить темлим, сонечком...
Сюрпризи від орга не змусили на себе чекати: трек пролягав по полю
Вологі грунти залишили відбитки на велосипедах і велоорганізмах
Оскільки на місці нашого треку колосилася поле, довелося його об`їздити
(
"Наш трек там, справа. У кукурудзі 
")
Подальша дорога до Кодри - чудові піщанки/грунтівки у лісі
На місці падіння літака нікого не було. Схоже, ми єдині відвідувачі там сьогодні були.
Зібрали символічний "букет", залишили біля пам`ятника
Дорога між Кодрою і Макаровом-1 радувала своїм різноманіттям: грунтівки, пісок, ПІСОООООООК, спуски, підйоми
На одному з підйомів я прилягла
Знайшла найкращу дровинячку - і залишила собі на пам`ять красивого синця
"Орг, а нам точно прямо?
"
Матраснєчкі в Макарові-1
Після Макарова-1 нас залишилося 9 (gippopotam поїхав до електрички асфальтом). Дорога чудова!
Але так не могло продовжуватися вічно
. Хвилин за 10 довелося звертати і їхати по рівчакам
Згодом зустріли жінку, яка порадила не їхати до військових, оскільки там стрільбище, та і взагалі можуть зловити за посягатєльство на воєнних
. Вирішили відхилитися від треку і їхати по азимуту.
Спочатку піски були помірними
Потім стало веселіше
З часом бажання місити піски у групи закінчилося, і черговий апхіл учасники не захотіли форсувати
.
Звернули. Дорога трохи краща стала
але ненадовно. На пісок повернулися за 5 хвилин, і вже до Пісківки з ним не розлучалися
.
Кілометрів за 5 до фінішу я, назло безлічі скла
зловила шип переднім колесом
Доки змінювали камеру, комарі влаштували паті
"Моя пєчєнька!"
Пулімьотчики вздовж дороги
План перевиконали, у Пісківку прибули о 16:40.
Найближча електричка була за 10 хвилин, Quick Thinker і Robbot її таки наздогнали.
А вся честнА компанія залишилися попити чаю
і рушити паровозиком о 17:50
Улов
ФОТО:
http://ulasenko.io.ua/album566893
П.С. дякую любому ЖЕКу за
шматочок літа посеред холодної осені вимкнення гарячої води на момент мого повернення
.
Краще зноситися, аніж заіржавіти.
за фото пісків.
.
