02.09.2018 (R) Лепрозорій Зірка

[Дениска]

Трохи укатався, але груші куплені по дорозі додому врятували весь день
Дякую Оргу та Компанії! Чудова вийшла пригода.
Фото

[Noad]

Не дотянувши десь 4км до фінішу умудрився проскочити поворот і зупинився на Т-образній розвилці. Далі вже їхав повільно з телефоном в руці і ще раз чи два збивався з маршруту. На фініш приїхав з великим запізненням і поїхав додому.

Всім дякую за компанію. Було круто.

PS: Дениска, класні фотки, як завжди

[Ul@senko]

Аби кіоск на фініші був відкритий - зустрілися б. А так поїхали на Стеценка шукати магаз із чимось холодним/солодким ...
Дякую всім, файна соточка вийшла. Схоже, що є шанси вижити у Житомирі .
Чекатиму фоточок від Артема, нашкрябаю звітик.

[bertal]

Було дуже жваво, думав що скисну, але цілющі сендвіч та пиріг зробили свою справу.
Санаторій - дивне місце у самісінькому центрі Ворзелі, дивовижно що його й досі ніхто не прихватизував, може лякаються?
Дякую всім за компанію, ви кльові.

[Центурион]

Докую оргу та усім за компанію, було дуже приємно з вами катати) ви найкращі) велика поляку Денісу за чудові фото)

[Agat]

- = ФОТО = -
І от нарешті був розпечатаний перший круасан
Після заброшок Ворзеля таке враження, що приїхав з Чорнобиля.
Вдячний за маршрут!

[Tucker]

Признаюсь, в этот раз пески меня чуть не добили. Перед Ирпенем прокололся и на этом покатушку закончил.

[Ul@senko]

Пройдений трек: https://biketrack.in.ua/leprozorij-zirka.html
Фотки від Артема, Дениски, Бертала.

День розпочався з кави.
Застуда дещо спотворює її смак, але віднедавна ранок без кави - не ранок (хоча багато років до цього я була абсолютно байдужа до цього напою).
На старт їдемо в 4 колеса - я і bertal. А ні, у шість коліс: Артемчик таки втік з полону виконав подвійну норму агрофітнесу у суботу, і ще на світанку рушив до нас .
Хіба герою, який з передмістя крутив у бік старту, відмовиш у каві? Заряджаюся другою порцією .
Усунувши стартовий прокол, рушили


20 км - про те, що за бортом вже осінь, починають нагадувати дерева . Прямо під колір велотрусів Віктора


22 км - кар"єр розкопали до небувалих розмірів

ЯК вони ЦЕ зробили - ми так і не допетрали...

Питання лишилося відкритим


31 км - "А чи ніхто не вміє зібрати пелюстки об"єктива?" - перше питання, яке ми почули від власника чудернацького будиночка на околиці Луб"янки


Технічно відморозилися і поїхали: дядько чемний, не хотілося йому надопомагати (бо ми хз, як те робиться ).

32 км - лісове озерце


Виїхати від озера вирішили паралельною дорогою. Апчик їдеться, але нагорі чекає підступна піщана яма.
Я зупинилася. Четверо за мною теж. Аж чуємо ззаду: "Лижню! Дорогу!". Розбігаємося, як таргани і займаємо місця у партері: не щодня товариш так шикарно пірнає в пісок.
Сашко, що то було? Нежить блокував доступ кисню в організм чи ти був під вєщєствами фервексом? (втім, летів ти красііііііііво ).
Поржали і поїхали далі: пісок м"якенький, тож падіння пройшло без наслідків


51 км - дорогою здибали незаплановану руїну (яка в результаті виявилася найцікавішою): клуб санаторію Перемога

Все. Абсолютно все тут для болєющих - аби швидше видужали: і об"ємна мозаїка

і вдохновляюща картіна у вікні

і навіть кафе "Тонік" (хоча логічніше було б назвати його Гіпертонік, адже Перемога спеціалізується на лікуванні серцево-судинних захворювань )

Всередині сєрдєчників після крапельниць, пігулок і ЕКГ розраджували бібліотека

кіно

і концерти

Можна було віртуально споглядати цікаві місця столиці


і знайомитися із всячєскими гєроіческими підлітками

під пильним поглядом різновікового дідуся

І приправити все це помірними фізичними навантаженнями (бо спорт - ета жизнь!)

Втім, навіть тут не обходилося без адмін.ресурсу

і лямурів


Оскільки до обіду в круасановій крамниці менше години, перш за все вирушаємо туди. Спочатку я не планувала цієї петлі, але Артем там досі ні разу не був! Я не могла собі цього пробачити...

Накидалися смаколиками і покрутили на ревізію руїн.

54 км - руїни лепрозорію/санатонію

Як ми зрозуміли, окремо стояли житловий корпус, лікувальний і адміністративний









55 км - ще один клуб

Теж бібліотека, кінотеатр








Адмін.будівля на виїзді




- Вам чєго?


- Зарплати сєгодня нє будєт!


Якісь люди з минулого


67 км - лісове озерце



70-75 км - Богдане, це саме той відрізок у лісі, де весь час вниз і просто шикаааааарно .

77-79 км - хто там казав, що кропива вже всьо? Ваші б слова до рослини донести, бо і досі жалить по повній .
Єдиний плюс, що вона вже не так буяє, тож дістала лише до кінцівок, адже в розпал літа в цій місцині зазвичай пожаленими лишаються і вуха, і декольте ...

На фініші розливайка була на переобліку, тож покрутили до магазинчику, що в готелі на Стеценка і душевно посмакували грузинський лимонад і мохіто from Chernigiv. Втім це вже залишися поза кадром .

[bertal]

Сашко, що то було? Нежить блокував доступ кисню в організм чи ти був під вєщєствами фервексом? (втім, летів ти красііііііііво )
Поржали і поїхали далі: пісок м"якенький, тож падіння пройшло без наслідків

То був приступ слабоумія, на фоні ослабленої імунної системи)))

[Ul@senko]

Отмазка №129 зарахована!

[Triz]

Не ту табличку взяли

[Ul@senko]

Ридаю вголос
Дякую