"Ничто не предвещало" як говориться.
За темою слідкував з самого початку, але воспринімав трохи скептично: не люблю кросворди, квести і т.ін.
Плани на неділю вже були: або знов гірсько-купательний голосієво-кітаєвський маршрут
(хто вже почав окунатися в купальні, вже як наркотик: "а рука все тянется и тянется")
або лівобережними сінглами до Броварів ("дюни") і назад в темпі, бо розтягувати соло нудно.
Але яка різниця де катати соло, тому в останню мить вирішився на цей квест.
З ранку намалював трек (хоча інфа про точки вже "висіла" в темі з 17-02 і можна було розрахувати оптимальні траекторії).
Але такий собі підхід "на авось" в цей раз спрацював
Стартанули доволі жваво і "врассипную": помітив, що Сергуліо полетів в сторону Романівського шосе,
декілька точек знайшли разом з longwel'ом, але потім наши шляхі розійшлись.
Почав кататися по лісу в своєму темпі та намагався мислити, як орг,
який - дуже креативна дівчинка, намальовала номерки з хитрістю і інколи були таки тупняки під час пошуку,
що треба було просто остановитися, зхавати щось солодке,
відлити, заработав мозок і ось він номер на видному місті
Під Романівкой перетинаюсь із Сергуліо, але він якись мовчазливий і хитро посміхається. Запитую в нього чи був він на точці 8,
запідозрив недобре. Виявилося, що бревно з точкою 8 унесли лесніки, мля, на неї було витрачено чимало часу, зафоткав на всяк випадок ціфру 2 з посмішкою (в кадр не попала) на бетонній плиті.
Далі перетинаю трасу і на ту сторону лісу, біля точки 5 зустрічаю хлопця на ектробайку, який їм завалює стовп з табличкою, ржем
Потім якось завтикав і прогавив групу точок 22-24-35-12, повертаюсь, а там горкі та піски і залишається всього година,
в ітогі за півчаса знаходяться усі ці точки та точка 6 бонусом але сил вони відібрали занадто много.
Точка 14 знаходиться в чудовому березовому гаю, за ней сінглтрек по дивовижному осіннему різнокольоровому лісу виходить на "танкову" дорогу
(це двухколійка з холмами вверх-вниз), на якої ледь не задавив сплячу змію, виявилося гадюка
Знайоме місце у болота та із затопленою дорогою (тут попрацювали бобри): точка 2 вочевидь на заваленому дереві, а на точці 11 балансує
Сергуліо
Дорогою назад не втримався від ще групи менш "коштовних" точек і в результаті
сохранився фінішував за 3 хвилини до закриття фінішу.
Дякую організатору Ані та волонтерам Ларисі, Саше "bertal", Петру (Petrokol), Антону (Мурзік), Олегу (це з ким я знайомий), а також команді "Велокиїв" за чудову можливість позмагатися, за медальку та призи і особливо за душевну атмосфіру на стартовий галявині: поспілкувався з гарнимі людьми, посиділи у костра, розпробував чай з імбірем (це щось - зігріває в мить

)
Статистика та живий трек з фото є на
страві.
p.s.: відео в процесі...
[spoilerрацухі]
1. зробити номерок на шії на резинці, щоб не знімати кожен раз для фото, а відтягувати;
2. малювати номера через трафарет: якщо немає доступу до плоттеру, готов допомогти повирізати зі старих канцелярських папок;
3. є ще один креатив: замість номерку, або недалеко від нього вішати якись непотреб, також пофарбований жовто-зеленим кольором:
наприклад старі черевики, мяч або кашкет який буде альтернативою номеру (щоб уникнути того, що 8-ку стибрили якісь "лісники")[/spoiler]