Трек ТУТ. Фотоальбом ТУТ.
Субота, світає. Організм протестує: ніс закладений, температура скаче, але це ж СУБОТА

!
Закриваю очі на всі неприємні симптоми і вирулюю. Дихати важко, на початках навіть легені болять, але це ж СУБОТА!

Полями

дістаємося Мотижина, де поповнюємо запаси і радуємо організми холодним квасом.
Відрізок Мотижин-Фасова-Юрів випробовує нас пилом

Брррр…ридка пилюка

Пасажири зупинки у с.Юрів точно знають, що до Львова – 479 км

Ліс біля Макарова-2 дивовижний, місце з розряду тих, куди хочеться повертатися знову і знову

В Макарові-2 поїли смачних яблук

і рушили заглядати, що там цікавенького ховають руїни.
Перший сюприз: з вікна прямо на нас вилетіла сова! Злякалися звичайно, але цікавість перемогла.
Що воно таке було – так і не зрозуміли, ясно лише, що

і що за грибами можна до лісу не ходити

Мальовничим українським полем

доїздимо до головної цікавинки маршруту – знімального містечка у Ніжиловичах

Очікували знімальний павільйон – натомість відвідали українське село (де вдалося поласувати кавуном)

а також два російських

і мусульманське містечка

Охоронець був не у захваті від нашого візиту, втім побачити вдалося все, ще і допитати дядька стосовно об`єкту відвідин.
Прощаємося зі стражем історичних декорацій і крутимо далі

Пам`ятник загиблим при падінні «Руслана» заростає

Саме тут треба визначатися: їдемо короткий варіант на Пісківку чи таки повний на священні Макалевичі.
Оскільки фінішувати в обід нецікаво, обираємо другий варіант.
Тру-ля-ля, ЛЕП відразу випробовує пісочком, але нас не зупинити. Наша ціль – Макалевичі!
Лісову тишу біля Макарова-1 тривожить паровозний гудок..
Їдемо і роздумуємо: «Залізниця іржава, і виглядає геть занедбаною. Звідки??». Ха! З-за повороту!
З-за повороту хвацько вилітає дизель

і зникає у лісових хащах

Загалом новий варіант трека до Макарова-1 сподобався більше, ніж минулорічний

У військовому містечку запрявляємося вуглеводами

підтримуємо кашний флеш-моб
і гайда по гойдалкам/каруселям

Дамба вздовж озер рибгоспу радує хорошим покриттям

Між Веприном і Макалевичами піщана дорога, втім пішоходи мають свій погляд на це, що не могло нас не радувати

Макалевичі вражають дюнами на густонаселеній вулиці (правда зліва за поворотом піску було ще більше

)

Місток через Тетерів

А потім був магазин, електричка і купа смаколиків

.
Красно вдячна всій компанії за чудовий день

, і додатково Олександру і Мар`яну за фото-спогади

.
Повторимо?

Краще зноситися, аніж заіржавіти.