Класна робота.
Таки пішки довелося кататися. Соку нема
. Замело.До лісу не поїхали, гуляли по паркам. Сніг скрізь однаковий
.Визирнувши вранці у вікно, зрозуміла, що досить висока вірогідність гуляти апокаліптичним містом "в одно лицо".
Але СТАС і Konst таки вирвалися, і сніг місили утрьох (потім ще долучився мій +1).
Стас поспішає на місце збору
Завантажені зазвичай вулиці майже без авто, зате багато пішоходів
В Дубках снігу багато, я провалювалася глибше, ніж по коліна. Дуже зручно йти
.Не відмовилися повалятися у сніжку
Замітаємо сліди
Матрас у парку Нивки, біля джерела
Там нас обікрали: шість голубів (один з яких усівся Кості на голову і досить непогано там себе почував), ворона і синичка
Печива вистачило, аби відкупитися від крилатих гопніків, і ми рушили в бік Бабиного Яру.
По вул. Танковій бадьоро піднявся УАЗ Патріот
. Ми привітали водія, від подякував.Американське посольство стоїть заметене, дорога в жахливому стані
Скамєєчка у парку (це той хвіст, що стирчить зліва від нас
)
На Теліги вітрюган, але йти можна, тротуар непогано почищено
Сіжу на лавочкє. Чекаю тралєйбуса
Костя пішов на метро, а я з +1 і Стасом рушили у бік Берестейки.
На перехресті водій тролейбусу намагався вишкрябати свій транспорт чимось на зразок шматка бампера
.Вирішили допомогти. За короткий час до нас долучилося ще чоловік 15 і два джипи.
Трохи попрацювали фізично - але таки визволили рогатого зі сніжного полону
Другий тролейбус виручити не змогли, він геть примерз.
Водій сказав, що з їх депо по місту стоїть 40 тролейбусів, тож йому лишається чекати своєї черги на тягач
.На Шамрила було трохи вітряно
Всім дякую за компанію, вважаю, що не даремно вибралися. Мені сподобалося.
Але вже досить зими! Кататися хочеться
.
