To Crush:Гарні фотки!
По враженням і коментарям:
Розпочали практично разом із групою шосейників близько 9:45, тому і сонечка схопили більше, ніж планували, і додому повернулись ближче до 18:00.
А стартувати відчутно допомогла симпатична велосипедистка :gerl1: , яка пронеслась поряд із пелотоном, що перебував у режимі 'Stand by'.
Так от велосипедистка вивела дев'ятнадцятьох учасників заїзду із зазначеного режиму за пару секунд і всі дружно понеслись пропонувати їй їхати з нами. Але поки наздогнали (через декілька кілометрів) так задихались, що велосипедистка не зрозуміла засапаних пропозицій долучатись до групи і отримувати невимовне задоволення від 35-40 км/год по рівнині та від тягунів по 8 %
По дорозі на Українку чи то ми наздогнали, чи то нас дочекався Carver

, там же втратили перших декількох новачків та одного не-новачка завдяки 3 (!) проколам (це ж треба, як деяким таланить, я от за рік стільки не встигаю).
Потім перед Українкою декілька учасників занурювались у Стугну єднаючись із природою і привертаючи увагу місцевого населення жіночої статі
В Українці біля магазину організували пункт харчування, обговорювали перспективи вересневого велопробігу і спостерігали, як повз нас проносяться шосейники (нічого! Потім ми повз них проносились (15-18 км/год) на тягунах під час їх піт-стопу:)).
Після перших чотирьох тягунів почались перші збої у роботі "спонсорів" заїзду (ТМ Росинка зі своїм квасом), бо діжку із енергетичним напоєм ще не підвезли. Але коли всі вже затарились соками і водами, на обрії з'явився жовтий видовжений об'єкт із логотипом "спонсора". Довелося влити в себе ще й холодного кваску
На тому ж піт-стопі виявили генетичну копію Tigora (правда враховуючи те, що виявлена нами особа була старша за віком, ніж Tigor, я вже почав сумніватись щодо того, хто з них генетична копія

1: )
Ну, а далі ми вже пелотоном не їхали, почалися відриви, атаки, їзда проти вітру, нові тягуни та інші приємності наших традиційних заїздів.
В Черняхівці магазини підступно зачинили перед нами двері на обідню перерву (от уже ці столичні, позвикали, що люди у супермаркетах без перерви працюють!), тож довелося набирати водичку у доброї бабусі (із недобрими песиками, які аж розривались так гавкали

).
Потім непогані спуски на 66,5 км/год, ну і звичайно ж класичні підйоми Григорівки!
Взагалі на всіх горах одноособовим лідером виступав хлопака на Merida (сорі, так і не спитав, як звати), який щиро повірив моїм словам про
20 км на годину. Правда в кілометрову гору із градієнтом 8-9%;)
і намагався не відставати від запланованого темпу!
Він же задля додаткового навантаження поїхав іншою дорогою на Обухів разом із Carver-ом (бонусне коло;)).
В Обухові суттєво зменшили запаси квасу в діжці і соків в торгових точках. Поки одні ходили в пошуках ідеальних за pH і консистенцією соків, інші непомітно стартанули далі, тому довелось добряче розганятись, аби наздогнати, але коли наздогнали і обігнали Tirgor сумно сказав у слід: "Ну от, тепер навіть їхати перехотілося:("
Далі пошуки колонки із водою і озеро, яке ненадовго поглинуло розпечені на сонці тіла двох активних учасників заїзду.
Ну, а далі розбившись на дві групи (одна група нормальних людей - рівною дорогою, а люди із суїцидальними схильностями через два додаткових тягуни) рушили на столицю. До речі, ото ті самогубці по Окружній розігнались до 33-35 (точніше, це вітер ніс те, що лишилось від нас)!
Так ми і катаємось!