Ідея та мета велопоходу, країна/регіон проведення
побачити титанові та гранітні кар"єри Житомирщини
Склад учасників (ПІП або нікнейми)
Ul@senko - організатор, фотограф
ЮЗЖД - співучасник, фотограф
Alex_HYXT - співучасник
Пройдені GPS-треки або схема пройденого маршруту на карті
http://biketrack.in.ua/titanovi-kareri-ushomir.html
Дати проведення походу, дати активної (велосипедної) фази походу
12 грудня 2017 року
Довжина активної (велосипедної) фази походу, дистанції по ходовим дням, набір/скидання висот загальні/по днях
115 км (чистий маршрут без тупняків 97 км), набір/скидання висоти 591 м.
Бюджет поїздки, загальний і за складовими: квитки, харчування, проживання, екскурсії і т. д.
- квитки на електричку туди/назад 50 грн
- перекус на фініші 50 грн
------------------------------------------------------
Ну що, зачекалися
? Фотоальбом
ТУТ.
Відразу хочу подякувати Андрію і Олексію за компанію, а також Seo7 за розвіддані: аби не вони, скоріше за все не наважилися б їхати, дивлячись за вікно
...
Оскільки дату мого "ув`язнення" зрушили на кілька днів, вирішила не втрачати час марно і ще катнути на прощання з сезоном-2017 - не дивлячись ні на що, він був класний.
Що ж поїхати
? Полісся подолано, маршрут "Х" специфічний - краще їхати соло, а тут наче компанія набирається...
І тут пригадую, що під Полісся на запас робила нову версію титанових кар"єрів, куди раніше катала часто, але трохи приїлося, і от вже років зо два там не бувала. Чудовий варіант
!
Тут тобі і розвідка, і будильник на 2:00, і 3.5 години в нічній протяговій електричці, і старт о 7 ранку, коли ще темно, і невизначеність з погодою - одним словом, торт з ванільним кремом
.
Отож, хвіст другого вагону окупувало три тіла в лайкрі і з сонними очима
.
Опалення більш-менш, але протяги зводять його нанівець
. Втім організми, треновані роками, вже знають: або спи, як є, або спатимеш наступного разу лише за добу
.
Єдине, що змусило прокинутися, це кава. О 5:30 ранку. В електричці. Відчуй себе богємою
О 7 ранку в Коростені ще темно, тож купуємо чай/каву, снідаємо, і о 7:34, коли вже посвітліло, стартуємо
Швидко розвиднюється, вітру обіцяного поки немає, досить комфортно, тож на березі Ужа зупиняємося зняти зайвий одяг
мАсковскій кар"єр - тиша, спокій, втім після літа залишився бруд (прокляття місць, куди можна доїхати машиною
)
Світає. Край неба палає...
А далі пішли безкінечні грейдери: на маршруті переважають технологічні дороги різної якості.
с. Домолоч
с. Нивки
Озеро біля Шершнівського кар"єра геть змерзло (єдина на маршруті водойма під льодом)
Велике озеро на околиці Іршанська, традиційне місце для фото
І поряд друге, менше озерце
Міжріченський кар"єр дуже змінився за час, поки ми не бачилися: із забутого всіма, напівзарослого
перетворився на яскравого, вражаючого кольорами красеня
Ще одне місце для фоточок - так звана "пустеля": старий кар"єр, засипаний піском
Піщана пустеля, поряд з грейдером і ліском
с.Турчинка
Затоплений кар"єр на околиці - велика Г-подібна водойма
Під"їзд до кар"єру Іршанського ГЗК ускладнили багнюка і калюжі, тож залишили його на весну
Адже до того часу ми вже були гарні
А причиною страшної краси став новий вид покриття - рідкий грейдер
Рецепт приготування:
1. Взяти годний грейдер
.
2. Добряче змочити опадами. Щедро так, із запасом на випаровування/замороження/інша причина
.
3. Насолоджуватися "кашею", замішаною на воді і поверхневому шарі грейдера, рахуючи, скільки коштуватиме нова трансмісія
.
Але на щастя кар"єри працюють, важка техніка дорогами їздить, тож ми були врятовані, адже оту кашу важкі авто просто вичавлюють на узбіччя. Тож, якщо рухатися "колією", можна нормально їхати
Ні, каша та не слизька, в ній не носить, але ну дууууже добре ляпає на все, до чого може дістати. Тому намагаєшся її уникати
.
Затоплений Лемненський кар"єр
Затоплений кар"єр на околиці Лісівщини
Працюючий Лемненський кар"єр на горизонті
Село з прекрасною назвою Ковбащина
На під"їзді до зоопарку в Ушомирі на нас чекає бонус - переправа. Втім після Полісся вже не вражає
Ушомирський зоопарк - провінційний, втім нам дуууже сподобався
Як і парк - все простенько, але душевно
Єдине на маршруті поле з озиминою
Брід в Рудні - нормальний такий брід
(навіть до фотіка весь не вліз)
Але поряд є місток для пішоходів
Яка пора року - такі і соняхи
Дорога на Поліське - цілковита насолода
Дорогу до затопленого красеня Коростенського щебзаводу знайшли не відразу, але язик і навігатор і не в такі місця заводив
Фантастичне місце, колір води, від якого не хочеться відводити очі. Однозначно записано у фаворити
!
Півтори години часу і 12 км до фінішу. Ура! Встигаємо все побачити засвітла і доїхати без світла
!
Ніколи. Чуєте? НІКОЛИ не те, що не говоріть, не думайте так на маршруті! Ми відбулися лайтовим варіантом "Провчити самовпевненця", але я заріклася допускати такі думки у свою голову
.
Отож, їдеш ти такий, всюди встигаєш, зиркаєш по сторонам - а тут хоба, і товарняк
Вліво - на територію заводу, вправо - за горизонт. І що ти йому скажеш? Що тобі на електричку? Що ти не любиш їздити з ліхтарем? Пфффф
.
Ні, я звичайно вмію перевертати вагони зі щебнем, але лише у випадку, коли знаходжуся у вагоні потяга .
На щастя за кілька хвилин він таки поїхав. Фуууух, врятовані
.
Останній об"єкт на маршруті - діючий кар"єр Коростенського щебзаводу. Фантастичний здоровань
Околиця Коростеня
В очікуванні Олексія, який фактично мандрував соло
Краще зноситися, аніж заіржавіти.