Не думав, що повторний виїзд в Ровжі буде для мене розкаточним, але цифри кажуть те, що кажуть :-)
Погодка, як вже писали в темці, зробила нам усім неймовірний подарунок у вигляді твердих і відносно накатистих пісочків.
Цього разу вирішив тестанути ендурік на предмет шо воно і як воно на дистанціях 100+ і в темпі Ані Уласенко. Тому мета покатеньки для мене була десь із репертуару руйнування або підтвердження міфів. Ще одна причина через яку я вирішив змінити гір на покатушку - це можливість трайнути ендуроконика на славнозвісних ровжанських корінцях в перемішку з піщаними грунтами. Два тижні назад, коли я їздив цей же трек на своєму КК байку (26") помітив жахливий дискомфорт в контролі байку при наборі швидкості більше 20-25км/год. на цих же корінцях. Кидало знатно... Тому прикинув, що на цих ділянках я б мав перевагу.
Що ми маємо по начинці: ендурік 150 ходу з можливістю налаштування платформи на підвісці для мінімізації розкачування від педалювання, передня зірка - овал 32 зубчика, задня касета 11-36, покришки ні разу не кантрійні (WTB VIGILANTE 2.3).
Помчали. Спочатку все їхалось стабільно, впевнено і без особливих навантажень. Звісно, народ вкатується, розігрівається, ніхто не рве, бо більшість знають, що нас чекає ще попереду. Після Лебедівки темп вже був стабільно високий і вже було помітно неозброєним оком, що мені темп тримати набагато важче ніж кантрійникам, але я не здавався :-) Тут Аня Уласенко може більш детально розказати свої враження від того як дико працювала моя дихалка
Можна було подумати, що я паралельно ще з кимось займаюсь сєкасом
Дійсно, на ділянках з корінцями у мене була невелика перевага і я робив невеличкі відриви, які, впринципі, нічого не вирішували, бо за короткий проміжок часу мене наздоганяли кантріли і знову приходилось тримати їх темп. Така ситуація повторювалась багато раз.
Особливу різницю в швидкості я відчув на твердих грунтах, це десь в районі Хотянівки (приватні сектори). Там я вже просто почав відставати і нічого не міг з цим зробити (спасибі покрихам).
Невелике резюме:
- розкачка байка при педалюванні для мене міф. Сучасні амори і вилки можна дуже тонко налаштовувати під певні потреби + додайте до цього правильне кругове педалювання без ривків. Те саме стосується педалюванню стоячи на ногах - при правильній техніці підвіска працює десь на 10% своїх ходів.
- із за агресивної геометрії рами передня вилка гірше відпрацьовує дрібноту на низьких швидкостях, але мене це якось зовсім не бентежило. Привіт правильна посадка, м'які руки, розвантажений руляка.
- самий великий мінус в даному випадку - це покрихи. Мої були точно не для таких штук :-)
- комфорт, комфоооорт, комфортіщєєєє... Короче їдеш як на дивані, але платиш за це більшими витратами кКал_ій ! Для порівняння --- > На КК байку 2800 кКал (при наявності мордодуя в одну сторону, сипучішим пісках, але все-таки вищій середній швидкості) проти 3700 кКал (твердіші грунти, відсутність вітру).
- на твердих, накатистих грунтах, кантрійники рвуть на шмаття
. З цим просто потрібно змиритись !
Отже, можна зробити з ендуріка якийсь дикий гібрид, але це точно не мій формат :-) Тест пройшов, висновки зробив