Це перший мій велопохід після народження донечки Маргарити, і навіть у сезон я не сильно вкатувався. Тому коли відвіз свою родину до тещі, вирішив поїхати через пару годин і за ними на велосипеді вийшло 112 км. А Наступного ранку вже потрібно на потяг у Шепетівці, під’ їхав я на «собаці» , зачекав потяг, і підсів до решти групи. Відразу нас чекали дивовижні місця Дубенський замок
і Тараканів форт
, на які було відведено достатньо багато часу. Далі ми рушиди повз Шевченове джерело до село Онишківці, де знаходиться знаменита купель.
Далі по плану була Божа Гора
, але через брак часу ми поїхали відразу до Кременця до готелю Кремінь, до речі дуже рекомендую його.
Гора Бона і власне Кременець був виключений також з огляду, адже наша мета Почаїв, прокинулись ми дуже рано, оскільки нас чекали довга подорож попереду. У Почаєві ми спочатку смачно поснідали, а далі пішли на огляд у Лавру.
Дорогою «Камінчика», сталось декілька поломок, вдало проїхали через ліс і опинились біля Чортового Каменю, в монастирі нас застав дощ, перечекали його, і поїхали вже у Залізців, їх ми практично проскочили, через цейтнот
, швидко перехопивши пасочкою, яку нам винесли городяни )).
Готель у Озерній вразив, своєю вишуканістю ,і дбайливим ставленням.
Наступного дня гарно виспавшись, поснідавши і набравши води у джерелі, ми поїхали до села Великий Ходачків, де розташовано вже закинутий костел,
біля нього матрасили, чекаю «хвіст» який справлявся з поломкою одного з учасників.
Далі був чудовий автобан
до Микулинців, де швидко оглянувши костел
, ми поїхали в сторону фінішу, файного міста Тернопіль, вже у місті трапилась прикра пригода, одне з падінь . знову тема шолому.. Добре, що все гаразд.
Тернопіль проводжав дощем, приємним
Нічого немає випадкового в житті, усе пов'язане і переплетене єдиним світлом Неба, і кожна дрібничка має свою доцільність. Коли я постану із праху, то поведу за собою світ.
Это ж надо такое ... обычно же если ветер, то мордодуй 
А тут 
