Нова прикмета для велосипедистів: як сезон ти розпочнеш, так його і закриєш
Новоселиця-2 таки відбулась!!! Нічна докатка полями, гравієм і, звичайно ж, бруківкою по гірках вдалась. А після дощів ще й болота було вдосталь. Дощ міг перехопити нас перед Немировим, але це якби ми приїхали за планом. А так в готель ми добрались лише о 23-ій і вдовольнялись тільки бризками з калюж. Не знаю, що там покажуть завтра грунти після такої зливи.
А взагалі, маршрут першого дня дуже сподобався: грунти цілком проїзні, осінні ліси по-своєму гарні, береги Бугу з порогами теж прекрасні, і головне - по маршруту таки є аналог тієї білоцерківської стежки. Правда, враховуючи кілометраж, краще проходити його влітку з більшою тривалістю світлового дня. Ну і групу потрібно перед цим регулярно розкатувати.
Саме у зв'язку з цим, вибившись з графіку, довелось урізати грунти від Вороновиці. Траса до Немирова таки завантажена, тому ми досить ефективно рухались паралельно асфальту, де можна спокійно тримати швидкість 23-27.
Тепер по культурній програмі. Як ми зрозуміли, на території Вервольфу є дві контори, які використовують цю тему. Одні проводять екскурсії по руїнах, обгородивши територію забором, а інші тримають музей з експозицією техніки. Ну, в заборі ми завжди знайдемо дірку на кілька метрів, а ось військова експозиція таки заслуговує уваги. Зброю можна брати дня ознайомлення, зенітками можна керувати, хіба що на копії танку не покатаєшся. Ну і польова кухня з великими порціями і демократичними цінами порадувала.
А музей Пирогова дещо розчарував. В мавзолеї екскурсія дуже коротка, а на територію парку з садибою взагалі не пускають з велосипедами.
Так що перший день відкатали майже по повній: 105 км з середньою 16 км/год. Це моя, а що там у решти, не знаю. У розвідгрупи лосів, яка вдало провела спецоперацію по захопленню готелю, точно буде більше.
Ну що ж, почекаємо ранку з дощем і мокрими грунтами.