Добрався ....
Те, що попросив не чекати після проколу біля закритого магазину, як зрозумів виявилось правильним.
Після того як відстрилився, почалась чорна полоса...
Втрати:
- очки, скоріше всього біля дамби
- гвинтики і шайбочки від шипів
- погнутий ланцюг
-уйова тучка проколів
-і саме головне тормозок з жрачкою і основною частиною грошей....
.
Ви як поїхали... після закритого магазину?
в полі повернули наліво а далі через ліс чи вниз в ліс через нас.пункт Івківці???
Я поперся нвліво...через Полуднівку, по дорозі ще один прокол.
Доїхав в по грунтам в Головківку там розпитав по проїзд на Буда.
(коли розпитував в аборигенів про проїзди грунтами, часто говорили що такого села мол незнають, я просто подругому вимовляв назви, наголос і.т.д)
і вирішив пошукати молока, поки знайшов спустили обидва колеса, колючки акації по 3-4 на колесо
ні заплаток, ні клею на всі проколи не вистачило... :shock:
якийсь пацан пару раз проїзжав туди-сюди (явно був зацікавлений, як дядя трахомудиться з покрихами), спинив його попросив продати камеру за 30 грн, сказав щас привезу,
через півгодини приніс камеру + клей + заплаточки+насос, пацану спасіба, короче втратив ще 3 год.
За кілька кілометрів від Буди вирішив заночувати в лісі.
Подивився в рюкзак хавки, бабок немає-явно на сонці перегрівся і десь забув навіть толком не міг згадати.
потрусив рюкзачок, кармани нарив близько 18 грн. з копійками... шо не так вже погано.
попив водички і ліг спати.
На ранок на під’їзді біля Буди, виїхав на городи, викопав один кущик картоплі(хай населення вибачить), від’їхав в ліс зварив в котелку.
Тут почалась хохма, з пошуком Дуба.... навігатор упорно показував на якесь дерево в полі, думаю х/з, попрусь чере соняшники і кукурудзу,
коли доїхав (дійшов), до дерева а там груша дичка :shock: як для неї то досить велике дерево....ні фіга собі.
потім поперся через кущі, яр на Буду, ше один капец
.
Вийшов на на пів закинуту пасіку, наївся класних яблучок і абрикос....поки дійшов до дороги... здибав хазяїна пасіки
він нічим не здивувався...розпитав в нього де дуб...він сказав що чомусь туристи часто путають ту грушу
питаю чого пасіка така занедбана.... сказав, що попалась в спадщину а доглядати не вмію....
кажу йому, шо мед на такій пасіці мав би бути класний...він погодився і виніс небагато меду і хліба
(імхо в Черкаській обл., самий класний мед в Україні).
сказав спасіба добрався до дуба...трохи по матрасив...там хтось з велосепидистів забув фонарік налобний,
продавець спитав чи я не за ним повернувся....спитав хто був, каже, що вчора дві групи було і сьогодні одна.
якби одна група то б забрав.
Розвернувся і грунтами добрався до Грушковки...а звідти асфальтом км.45 до Сміли..
ледь добрався тулив зі швидкістю 15 км/час ро жарі + вітер в харю...
Добрався до ж/д. сів на тягу до Гребінок Полт.обл а звідти на Київ, фактично сьогодні в 0 год. 33 хв був вже дома.
А так спасіба за покатушку, особливо з нічну частину....
. Надеюсь, что вы все таки еще будете со мной кататься 
. Если первые 80 км прошли в утренней прохладе, то после чигирина большую часть времени пришлось жариться под солнцем в безветрие в одном обороте педалей от теплового удара. Особенно добили заключительные 20 км асфальта и проселочного щебня в самый зной в погоне за поездом, когда стало ясно, что в Смелу мы уже не успеваем, и единственный шанс успеть на поезд - это ловить его в Каменке. Чувство тревоги отпустило уже в поезде, когда мы запихались в ближайший вагон, потому что до своего за две минуты стоянки просто не добегали.
