Авас, ну японський городовий
. ЯК?? Що сталося? Лише рука, сподіваюся?
Видужуй, дуже чекаємо на тебе
.
По треку ніде не зрізали, всі піски були наші
Альонка наїлась, але не здалась
завдяки лісовозам друга частина треку теж не дала розслабитися, так що ми ще добавочки поїли
.
Ну що ж, нарешті тру субота. 170 км в ногах, світло не знадобилося. Орг доволєн, група сита
.
Піски, як для тієї місцевості, помірні, пішкодралити багато не довелося, хіба кілька коротких відрізків, все інше їхалося на середньому пульсі. Нагородою були стежки-сінгли
.
Угіддя ВФЯ вразили розмахом, 50 грн за вхід були адекватною платою, аби прифігіти троха
...
Дорога дамбою вздовж Здвижа дуже ок, мальовничо і швидко, обов"язково варто додавати її до маршруту по заповіднику.
Перед Володимирівкою перегородили річку, тож довелося йти вбрід. А де брід - там і 10 хвилин найдивовижнішого купання: такого стогону насолоди ті береги ще не чули
.
Комахи не дошкуляли - диво, як для тетерівських лісів о_0. Певно ми добре поводилися напередодні.
Мали 2 проколи (я і Артем), але герметик нашевсьо
.
Дякую всім, хто не злякався труднощів і поїхав масажувати точку В
.
Побачене і проїхане було того варте
.
Більше вражень під фоточки.
Краще зноситися, аніж заіржавіти.