31/12/17
Сьогодні у планах розвідка.
Снідаємо, заправляємо термоси і в путь, у бік Курортного, там на косі між ліманом та морем є канал ( чи напівканал), наша ціль дізнатися чи можна через нього пройти, є там місток чи може доведеться розуватися та переходити брід.
Поки шагаємо нас вітають гуси та індики, ми вітаємось у відповідь))
Вітру немає, небо сіре, сонечко де інде намагається пробитися, меланхолія
Потроху дійшли до Приморського
Надпис на воротах збуджує фантазію «м'ясо-вело-кроликов-прокат»
Спускаємось до ліману
Ближче до пляжу Антон виришує зрізати через ліман по косі, йому це вдається але прийшлось розуватися
на пляжі Курортного
нам ооон туди, там десь канал
чим ближче ми до місця призначення, тім ближче до води будівництво
Упираємось в стіну, Антон робить спробу форсувати, не вдало, шукаємо варіанти обходу. Наштовхуюсь на охоронця, питаю ци можливо пройти до канала, чи є там місток, каже "містка немає, пройти не можливо бо дороги далі немає, чи йдіть по воді.
Вже приготувалися розуватися, коли Хелена каже що знайшла лаз, і дійсно, сітка натягнута на гвіздках,знімаємо сітку і ногою пролетаріату пройшлися по приватної власності, далі знову пляж та наша ціль
Канал лише до половини коси, місток є. П'ємо чай, розмірковуємо йти далі по косі чи повертатися назад. До заходу сонця лишається дві з половиною години і 8м км до Сергіївки та 5ть до притулку, без малих можна було би. Повертаємо до дому. На завтра в планах було пройти цей маршрут радіально, але знову лізти через все це, бажання геть ніякого.
Вертаємось до дому тим же шляхом, але не вздовж ліману, бо там трохи розкисла дорога, а по дорозі, за одно заходимо до магазу за хлібушком.
Під вечір сонечко таки спромоглося виповзти із-зі хмар, подивилися на останній захід року, та поспішаємо до дому, бо тре ще олів.єху нарубати. Притулку дісталися вже по темному.Вечеря і підготовка до зустрічі нового року.