Західна Європа на велосипедах: 5 країн, 18 днів, 2016 км (2017)

Для опису покатньок та походів, що можуть стати еталоном
Аватар користувача
VeloPingvin
* * *
Повідомлень: 420
З нами з: 10.4.14 16:36
Стать: жін
Звідки: Київ, Дорогожичі

Західна Європа на велосипедах: 5 країн, 18 днів, 2016 км (2017)

Повідомлення VeloPingvin » 2.12.17 15:50

Пролегомена
Країни велоподорожі: Німеччина, Швейцарія, Франція, Бельгія, Нідерланди
Подолана відстань на велосипеді: 2016 км
Подолана відстань іншим транспортом (потяг, електрички, автобус, пароми): близько 500 км
Дати походу: 6 травня 2017 - 23 травня 2017
Учасники: Андрій aka Zlu (сила), Іра aka VeloPingvin (штурман)

Велосипеди: циклокрос на 23мм покришках і кастомної збірки турінг на 25 мм переднє колесо і 38 мм заднє колесо
Приховані фото. Велосипедипоказати
Зображення
Зображення
Пройдений маршрут:
Зображення

Бюджет:
інформація буде додана пізніше

Оформлення візи/бронювання житла:
- мандри наші проходили ще до отримання Україною безвізу, тож відкривали туристичну візу через візовий центр Німеччини. Особливих труднощів з оформленням не виникло, оскільки історія наших подорожей нараховувала вже не одну й не дві шенгенські візи, тому просто зайняло трохи часу на збір документів, подання та чекання, щоб забрати готові паспорти;
- бронювання житла вже перевіреним способом - на Warmshowers та Couchsurfing. Мали 17 ночівель під час велоподорожі, 15 з яких провели у місцевих жителів і лише 2 ночі бронювали у хостелі (Брюгге, Бельгія) та готелі (Паре-ле-Моньяль, Франція) через Booking.

Розпочавши минулого року велосипедні подорожі закордон, вирішили не зупинятися на досягнутому і розширити географію мандрів. Можна сказати, що поїздка стала логічним продовженням цієї Чехія, Німеччина, Польща або Як велосипедисти Європу пізнавали (2016). Побувавши на велосипедах у Європі вперше, ми оцінили комфорт, інфраструктуру, продуманість та логічність, красу природи й привабливість міст, пізнавальність історичних місць та пам"яток, які притягують увагу. Захотілося їхати далі й відвідати небачені нами досі країни. Оскільки для спраглих на пригоди людей і обмежених по часу велосипедистів лягав важкий тягар вибору, як вмістити побільше і не спізнитися на літак додому, то дистанції на день часом бралися з коментарем "а що робити, мусимо проїхати! Ти ж не відпочивати туди їдеш".
Але про все по черзі. Писатиму звіт не так швидко, як хотілося б, оскільки інформації багато, 4.5 тис. фото перебрати, максимально згадати події та спробувати передати враження. Сподіваюся, наш досвід стане комусь у нагоді або ж підштовхне до планування власної подорожі.

Зображення
Зображення
Зображення
2014 - 4.133 км
2015 - 7.209 км
2016 - 10.725 км

Аватар користувача
VeloPingvin
* * *
Повідомлень: 420
З нами з: 10.4.14 16:36
Стать: жін
Звідки: Київ, Дорогожичі

Re: Західна Європа на велосипедах: 5 країн, 18 днів, 2016 км (2017)

Повідомлення VeloPingvin » 2.12.17 15:51

День 1.
Мемінген - Крессбронн (Німеччина)
Кілометраж за день - 87.4 км
Набір висоти - 493 м

Трек запланований:
(один трек на перший та другий дні)
дивитися тут

Трек LIVE:
Прихований текстпоказати
Зображення
Перший день нашої велосипедної відпустки розпочався з Баварії та літака, який успішно транспортував нас у Мемінген о 13:05. І хоча звідти до Мюнхена близько 110 км, проте цей міжнародний аеропорт чомусь часто називають Мюнхенським. Можливо, щоб люди краще орієнтувалися географічно.
Зображення

Історія перша:
Прихований текстпоказати
Прогноз погоди на цей день знали ми добре, тому з вдячністю приймали теплі сонячні ванни під час організаційних зборів, які зайняли близько 1.5-2 годин. Складали велосипеди і спаковувалися на тротуарі неподалік виходу з аеропорту.
Зображення
Цього разу нам вперше скріпили всі деталі не стяжками, а довгими міцними резинками. І це виявилося настільки практичніше за стяжки, що тепер такий спосіб взяли за правило.
Зображення
Першою обов"язковою точкою заїзду після старту був веломагазин, який відмітили собі на карті ще з дому - все-таки їхати на 7-8 атмосферах значно краще, ніж на 5. До міста лише 4 км, тож скоро вже під"їжджали до магазину, який виявився досить-таки великим. Біля вхідних дверей стояла невеличка станція самообслуговування з насосом з манометром та різними інструментами.
Зображення
Поки їхали, почула, що затирає цеп об передній перемикач. Скориставшись цією станцією, можна було самостійно і колеса накачати, і налагодити перемикач, але Андрій, помітивши супермаркет, подався туди, щоб взяти нам щось на перекус, а я зайшла в магазин, щоб поспілкуватися. Звісно, там мені хлопець все налаштував за 2 хв., і автоматичним насосом накачав колеса, паралельно розпитуючи, звідки ми й куди прямуємо. Гроші за роботу не взяв, лише показав на баночку для чайових, зазначивши, що, при бажанні, можу лишити, скільки вважаю за потрібне.
Коли повернувся Андрій з провізією, мій велосипед вже був повністю готовий до мандрів. Перекусили, паралельно готуючи і його залізного коника. До речі, приблизно такий самий перекус ми влаштовували собі щодня під час обіду - виходило швидко, ситно, смачно й недорого.
Зображення
Повертаючись на трек, проїхали через Ulmer Tor - північні ворота міста, які з'явилися в Меммінгені в 1445 році. Саме тут городяни зустрічали 1489 року імператора Священної Римської імперії Максиміліана I.
Зображення
На центральній площі Ринок з захопленням розглядали Будинок фінансистів - Steuerhaus - побудований у 1495 р. Призначався для фінансового управління вільного імперського міста Меммінген. Прекрасні розписи в баварському стилі роблять цю будівлю вельми примітною, привертаючи увагу на значний час.
Зображення
Зображення
Зображення
Візитівкою міста, безсумнівно, являється ошатна будівля міської ратуші, розташована також на Ринковій площі - Rathaus Memmingen. Будівництво ратуші почалося в 1488 році, її південний фасад у 1765 році був перебудований в стилі рококо. Зараз там знаходиться мерія.
Зображення
Зображення
На протилежному боці площі - кольорові будинки, які дуже вигідно контрастували з сірим небом.
Зображення
Через все місто протікає канал з прозорою водою і плаваючою в ній фореллю. Один раз на рік на День рибалки жителі залазять в канал і руками ловлять форель на змагальницькій основі.
Зображення
Зображення
Це невелике містечко залишається в пам'яті своєю чудовою атмосферою, спокійним розміреним життям, чистотою вулиць і красою будівель. Воно дихає історією. Багато старих будиночків, розмальованих фресками, ідеально доглянуті. Все місто наче з листівок: стародавнє, барвисте й дуже цікаве.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Виїжджали з історичної частини по Lindauer Str. через ще одні гарні стародавні ворота-арку
Зображення
Виїхавши за Меммінген, подалися в поля ідеальною велодоріжкою
Зображення
Зображення
Переїхавши річку Іллер у місті Ferthofen,
Зображення
Зображення
покрутили порожніми доріжками й дорогами, спостерігаючи, як невблаганно небо все більше затягується темними хмарами й натякає на швидке розгортання мокрих подій.
Зображення
Зображення
Зображення
Тому зовсім скоро довелося запаковувати себе не лише в тепліший одяг, але й дощовики. Зупинилися біля милого житлового будинку, який стояв обабіч велодоріжки. Скористалися лавочкою, яка, на щастя, трохи схована під стріхою.
Зображення
Зображення
Зображення
Інтенсивний, наполегливий, холодний дощ лив наступні 5 годин. У такому "романтичному" вигляді ми продовжили денний запланований маршрут.
Зображення
Десь на 60 км проїжджали ще одне чарівне місто Ванген-ім-Алльгой (Wangen im Allgäu), яке знаходиться в землі Баден-Вюртемберг. Незважаючи на досить сильний дощ та пасмурну погоду, просто нереально було проїхати місто, не приділивши час його історичному центру.
З в"їздом по мокрій бруківці і повз німецьку пекарню
Зображення
Зображення
З охайним краном з питною водою
Зображення
З майстерно розмальованими Равенбурзькими воротами - визначною пам'яткою міста. П'ятиповерхові, масивні кам'яні жіночі ворота (Frauentor), також називаються Ravensburger Tor, утворюють північний кінець Herrenstraße у старому місті Ванген. Гербові рельєфи розташовані над круглою аркою, в арочних вікнах - звичайний та сонячний годинники, а по центру зображені Діва Марія, імператори Фрідріх II та Фердинанд І. Останній відвідав місто в 1563 році.
Зображення
Перша згадка про Ravensburger Tor датується 1472 роком. Ворота отримали свою нинішню форму в 1608 році. Будівлі притаманне рівномірне тиснення з характерними кутовими башточками.
Зображення
Зображення
Дощ лив, не перестаючи, час спливав, а ми не могли намилуватися безлюдними вуличками, кольоровими розписаними будинками, турботливо насадженими квітами та гармонією всього, що нас оточувало.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
В Ліндау, яке розташоване на березі Боденського озера, приїхали вже затемна і повністю мокрі. До тих пір, поки взуття було сухим, я ще трималася і активне педалювання дозволяло підтримувати більш-менш комфортну за таких умов температуру. Але як тільки велотуфлі повністю намокли, мені стало настільки холодно, так почало мене трясти і зуби стукати, як я ще ні разу не пам"ятала за всі велопоїздки. Звісно, свою роль зіграв ще той фактор, що протягом дня ми майже нічого не їли, тож організму не було чого спалювати і перетворювати на енергію. До Крессбронна, де мали ночувати, лишалося якихось 20 км (що за нормальних умов взагалі не відстань), але мій організм просто відмовлявся в задубілому стані нормально функціонувати. Поспілкувавшись з місцевими, дізналися, що буквально через 10 хв буде йти електричка в сторону Крессбронна. На неї ми і поспішили. Не пам"ятаю точної ціни, але чітко врізалося в пам"ять, що за нас обох квитки коштували дешевше, ніж за 2 велосипеди. А квитки нам допомагали купувати через машину-автомат два чи-то військові, чи-то поліцейські зі зброєю в руках.
Приїхавши у Крессбронн, ще 4 км доїжджали до будинку дівчини, з якою домовилися про ночівлю. Дім стоїть віддалено, ніби на хуторі. Дорога до нього веде вбік від головної і взагалі без освітлення. За час нашого руху там ніхто не проїхав і лише світло наших ліхтарів розрізало мокрий асфальт.
Лише близько 21:30 ми подзвонили у будинок, боячись, що так пізно нас вже й не приймуть. Але все було дуже гостинно й душевно: велосипеди сховали у невеликий амбар, пригостили гарячим крем-супом та гарячими бутербродами, виділили окрему кімнату з санвузлом і навіть знайшли для нас альтернативні варіанти на наступний день за умови такої ж дощової погоди.
Як часто буває з нами у подорожах, хазяїн дому завітав перевірити чи все в порядку і побажати нам надобраніч.
Зображення
Яке було щастя залізти під теплу ковдру після гарячого душу. А господарі сказали, що нам ще і так пощастило, бо тиждень тому лежав сніг, а температура повітря була нижче нуля.
Востаннє редагувалось 11.12.17 23:38 користувачем VeloPingvin, всього редагувалось 2 разів.
2014 - 4.133 км
2015 - 7.209 км
2016 - 10.725 км

Аватар користувача
VeloPingvin
* * *
Повідомлень: 420
З нами з: 10.4.14 16:36
Стать: жін
Звідки: Київ, Дорогожичі

Re: Західна Європа на велосипедах: 5 країн, 18 днів, 2016 км (2017)

Повідомлення VeloPingvin » 2.12.17 15:51

День 2. Частина 1.
Крессбронн (Німеччина) - Цюрих (Швейцарія)
Кілометраж за день - 80 км
Набір висоти - 463 м

Трек запланований:
(див. День 1.)

Трек LIVE:
Прихований текстпоказати
Зображення
Зображення
Наступного дня чуда не сталося і ранок розпочався з дощу за вікном. Холодна мокра погода вносила значні корективи в наші плани і, відповідно, маршрут. До того ж це була неділя, а, отже, магазини, як відомо, у Німеччині не працюють і їхатимемо знову на батончиках "Eat me". Благо, за ніч весь одяг та взуття майже просохли, значить, стартувати точно будемо в сухому шмоті.
Зображення

Історія друга:
Прихований текстпоказати
Виїхали в дощ, хоча господарі пропонували лишитися на сніданок. Якою б заманливою не була пропозиція, а кілометри самі себе не проїдуть, тож мокрою дорогою попрямували в сторону Боденського озера.
Зображення
Зображення
Хмари й мряка ховали протилежний берег, показуючи лише обриси гір. Вода чиста й прозора, але за таких зовнішніх умов зануритися зовсім не було бажання.
Зображення
Зображення
Хоча декому така погода явно обіцяла веселе проведення часу. Хлопець активно збирав парусну доску для віндсерфінгу, привезену на велосипеді.
Зображення
А ще розважалися лебеді, які, граючи "море волнуется раз", прикидалися буйками.
Зображення
Оскільки погода підкоригувала наші плани, то виникла необхідність додатково закешувати карту, тому у містечку Friedrichshafen зайшли в бар попросити скористатися інтернетом. Це був типовий паб, з клубками тютюнового диму, з характерними чоловіками за 50 і наявністю в меню лише алкоголю. Проте бажання власника допомогти було настільки щирим (WiFi там не було, тому він розшарив свій мобільний інтернет), що атмосфера здалася дружньою. До речі, в цьому ж місті в будівлі колишнього вокзалу знаходиться музей дирижаблів (Zeppelin Museum), присвячений історії будівництва дирижаблів фірмою графа фон Цепеліна Luftschiffbau Zeppelin GmbH, якою протягом першої половини XX століття були створені найвідоміші дирижаблі. (фото з інтернету)
Зображення
Проїхавши церкву Evangelische Schlosskirchengemeinde, навколо якої розбитий великий сад,
Зображення
вирішили знову з"їхати до озера в дуже мальовничому, охайному місці (правда, часто здається, що там скрізь так).
Зображення
Зображення
Будинки наче з картинки, насиченого, соковито-зеленого кольору густа трава на газонах, багато лавочок з видом на озеро, доріжок та незначних деталей, які непомітно створюють відчуття свята навіть у пасмурний день, даруючи комфорт і затишок.
Зображення
Зображення
Навіть сіре озеро починає здаватися більш привітним
Зображення
Велосипеди наші теж були запаковані по погоді, а від частого з"їзду до води ще й понабирали багато "прикрас" у вигляді шматочків бруду та листочків
Зображення
Зображення
Наступним містом, де ми позапланово буквально "зависли" на 30-40 хвилин, був Імменштад (Immenstaad am Bodensee). Одне з перехресть оформлене кільцем для безпечного й повільного руху авто (як і майже скрізь в Європі) і вже лише там можна витратити час на те, щоб оцінити, як мило, з надзвичайною увагою до деталей, оформлена лише частинка міста. Тут і фонтан зі скульптурками домашньої птиці, і статуя власника пернатих, який не всіх дорахується. Багато вазонів та газонів з квітами, зона для відпочинку, симпатично оформлені фасади. І все це на маленькому п"ятачку.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Далі Бахштрассе веде до набережної та паромного причалу, звідки можна переправитися у Швейцарію.
Зображення
Зображення
Але не були б це німці. Це не просто дорога на пірс, а ціла розважально-відпочинкова зона на відкритому повітрі для батьків та малечі. Турботливо продуманий та якісно реалізований громадський простір.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Все виглядало доречним та на своєму місці, ніякий елемент не здавався лишнім, а вся невеличка територія - дуже затишною.
Зображення
Зображення
Зображення
Виїхавши з набережної, невдовзі зустріли ще один пам"ятник-фонтан - з поважним таким, характерним баварцем.
Зображення
Зображення
До Hagnau am Bodensee їхали вздовж озера та через кемпінгову зону.
Зображення
Зображення
Зображення
Біля садиби Херсберг, пагорби якої вкриті виноградниками.
Зображення
Біля ратуші та музею Хагнауер
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Їхати вздовж Боденського озера (має таку назву у Німеччині, а у Швейцарії його називають озеро Констанс через однойменне місто на швейцарському боці) - суцільне задоволення. Підозрюю, що за гарної погоди тут просто затори через величезну кількість вело- та піших туристів, тож у цьому плані дощ й низька температура, як для травня, зіграли нам на руку і їхали ми у власному комфортному темпі, часто посередині доріжки.
Зображення
Зображення
Зображення
Міста й містечка, дорога й доріжки, скульптури й архітектура, нові будинки та більш старі їх пращури, набережні й паркові зони - все зроблене для людей, з думкою про людей та їх комфорт.
Зображення
Зображення
Зображення
Звісно, тут майже все орієнтоване на туристів. Але на якому рівні це зроблено! Хочеться фотографувати все. Буквально. Як загальну картину, так і милі дрібнички, які дуже характерні для тих країн Європи, в яких ми побували.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Минувши Меєзбург, проїхали ще трохи в сторону міста Seefelden, бо Андрій знайшов інформацію, що там знаходиться Pfahlbauten Unteruhldingen - Музей під відкритим небом: комплекс дерев"яно-очеретяних хат на воді. Музей платний (8 євро), велосипедів не було де лишити безпечно (замки не возимо), тому вирішили не витрачати час, йдучи по одному, а повертатися в Меєзбург, щоб на паромі переправитися у Констанс. Тож ось фото з інтернету для розуміння, які будиночки в музеї.
Зображення
Покрутившись трохи на причалі та набережній містечка Unteruhldingen, повернулися в Меєзбург. До речі, в Європі нормально, щоб багато качок, лебедів, гусей та інших пернатих не лише жили на набережних та в місцях скупчення людей, але й гніздилися там. Успішне співіснування людського й тваринного виду не просто підтримується, але й заохочується: створюються всі умови, щоб птахи висиджували потомство поруч з пішохідними доріжками. Якраз пару батьків-лебедів примітили за заборчиком на набережній.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
З Меєзбурга пароми ходять часто, тому через 5-10 хвилин по приїзді ми з велосипедами були на паромі і оцінювали все довкола вже з води. (10 євро за 2-х людей і 2 велосипеди).
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Катати на паромах нам сподобалося ще з минулорічної велоподорожі, тож було відчуття, ніби зустріли старого хорошого друга.
Зображення
Зображення
Зовсім не планувавши відвідувати Констанц, ми ні на мить не пошкодували, що погода внесла корективи в маршрут, оскільки в місто ми закохалися з першого погляду.
Востаннє редагувалось 5.12.17 22:18 користувачем VeloPingvin, всього редагувалось 2 разів.
2014 - 4.133 км
2015 - 7.209 км
2016 - 10.725 км

Аватар користувача
VeloPingvin
* * *
Повідомлень: 420
З нами з: 10.4.14 16:36
Стать: жін
Звідки: Київ, Дорогожичі

Re: Західна Європа на велосипедах: 5 країн, 18 днів, 2016 км (2017)

Повідомлення VeloPingvin » 2.12.17 15:52

День 2. Частина 2.

Констанц - Цюрих

Зображення
Прихований текстпоказати
Прибувши в Констанц, поїхали оглядати історичний центр, в якому гарно збереглися середньовічні вулиці та частина будинків. Місто являється найбільшим в районі Боденського озера і приваблює увагу туристів. Їздити німецькими містами дуже приємно, оскільки почуваєшся безпечно, комфортно і завжди є на що подивитися - чи-то добре продумана інфраструктура, чи зручна велорозв"язка, чи будинки з під"їздами, лише кинувши погляд на які, відразу там хочеться поселитися.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Переїжджаючи Рейн, на одному боці річки помилувалися видами на місто, водною артерією та чудовий фасад медичного комплексу з різними скульптурами,
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
а на протилежному березі - баштою Rheintorturm, яка являється одним з символів міста. Була побудована у 1200 р. для захисту тоді ще дерев"яного моста в Констанц. Біля ратуші якраз прокладена дуже зручна велорозв"язка, щоб потрапити на протилежну частину вулиці.
Зображення
Зображення
Оскільки середньовічний центр майже не постраждав під час війни, то, прогулюючись вузькими вуличками Нідербурга (Niederburg) - найстарішою частиною Констанца, цілком можна уявити себе в далекому минулому. З численними фахверковими будинками, романо-готичним Мюнстером і фрагментами міських укріплень.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
На Мюнстерплац розташований величний кафедральний собор Muenster Unserer Lieben Frau, історія якого нараховує вже тисячу років. Інтер'єр являє архітектурну суміш з романського стилю, готики, ренесансу і бароко. Поруч з гвинтовими сходами 15 ст. знаходяться двері, що ведуть в тисячолітній склеп. У безхмарну погоду варто піднятися на вежу (2 євро) і помилуватися містом та озером. Оскільки день був пасмурний та дощовий, ми лише оглянули собор зовні.
Зображення
Зображення
Зображення
Konstanzer Marktstatte - найпопулярніша площа та пішохідна зона міста. Тут розташовано багато кафе, магазинів, зон відпочинку, вуличні музиканти часто влаштовують свої виступи. Серцем площі являється фонтан Кайзербруннен (Kaiserbrunnen), встановлений в Констанці в 1897 р., але під час війни, в 1942, унікальні скульптури відправили на переплавку. Зараз тут красується гротескна варіація колишнього творіння, створена місцевим автором Гансом Бауером.
Зображення
Зображення
У центральній частині багатоликої композиції встановлені скульптури, які карикатурно зображують чотирьох німецьких імператорів - Генріха III, Фрідріха Барбаросса, Максиміліана і Вільгельма.
Зображення
Навколо імператорів розташувалися інші представники суспільства. Вони постають у вигляді птахів, на головах яких головні убори Папи Римського і короля.
Зображення
Є тут маленькі пташки з модними зачісками і великі кролики з косичками.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Удостоївся уваги автора фонтану і кінь Фрідріха Барбаросси. На восьминогу тварину забираються дорослі й діти, щоб знятися в образі бравого наїзника. Ми теж спробували вмоститися на сідлі. Все-таки, шкіряні велосідла для наших подорожей значно зручніші, ніж бронзові.
Зображення
Зображення
Від площі Марктштатте відходять багато вулиць, якими так приємно проїхатися.
Зображення
Зображення
Зображення
Ніденбург радує око будинками 13-14 століття, пам"ятниками, фонтанами, церквами та чудовим місцем, де можна неспішно насолодитися не лише історією, а й тим, наскільки німцям вдалося її зберегти.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Далі поїхали до набережної та гавані, звідки відкривається панорама широкої водної гладі озера і де лебеді та качки почуваються справжніми господарями.
Зображення
Зображення
Могутня будівля з червоним дахом називається Konzilgebäude (скорочено Konzil). Назва говорить сама за себе. Саме тут на початку 15 ст. частково проходило засідання церковного консиліуму, який засудив Яна Гуса. Раніше будинок служив як портовий склад зерна та інших товарів, тут же працював ринок. Сьогодні це готель з рестораном.
Зображення
Над портом Констанца височить 9-метрова статуя куртизанки Imperia роботи Петера Ленка, встановлена ​​на одному з молів гавані. Автора цієї композиції вразив роман Оноре де Бальзака про благородну коханку, дія якого розігрується саме в Констанці. Імперія, юна куртизанка, описана в La belle Impéria, сатиричним чином нагадує про часи Констанського собору: в своїх руках вона тримає непропорційно маленькі фігури оголених літніх чоловіків в імператорській короні і папській тіарі відповідно. Статуя кожні 4 хвилини робить оборот навколо своєї осі. Читала, що зі зведенням статуї було пов'язано чимало суперечок, але оскільки встановлена ​​вона була на приватній території, місто ніяк не змогло перешкодити її появі.
Зображення
Зображення
Далі поїхали в сторону залізничного вокзалу, щоб на поїзді дістатися Цюриха, оскільки дощ все ще йшов, а по часу вже перевалило за обід.
Зображення
Зображення
Зображення
Вокзал, який був нам потрібен, знаходиться в Швейцарії. В місті Кройцлінген, який настільки злився з Констанцем, що разом вони утворюють агломерацію зі спільним населенням близько 120 тис. Оскільки Швейцарія не є членом ЄС, між містами, хоча і в полегшеному режимі, продовжує існувати прикордонний контроль. Крім того, Констанц і Кройцлінген мають різні валютні системи: євро та швейцарський франк відповідно, хоча на практиці до оплати приймаються обидві валюти.
Зображення
Зображення
Міста настільки переплелися між собою, що переїзд з Німеччини в Швейцарію я усвідомила вже значно пізніше, а межа між країнами проходить часто вулицями так, що сусіди через дорогу живуть в різних державах.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Біля залізничного вокзалу розташований перехоплюючий велопаркінг з достатнім місцем для якоїсь сотні велосипедів, шафками схову та автоматами для придбання квитків.
Зображення
Зображення
Ми не знали точної інформації щодо необхідного нам поїзда, тому пішли до інфодовідки. І там я пізнала глибокий-преглибокий, разючо-сильний шок, оскільки вічливий молодий працівник повідомив, що з нас двох + за 2 велосипеди, щоб доїхати до Цюриха, всього-нічого 100 євро за 70 км. Через 10 хв., коли до мене повернулося вміння розмовляти логічними складнопідрядними реченнями, ми змирилися з невідворотнім - прийшов час нашої найдорожчої поїздки потягом під час мандрів (так, ми ще не були в Норвегії та інших дорогих країнах, тому дуже сподіваюся, що там більшість вдасться їхати на велосипеді).
Коли прибув потяг, розмістили велосипеди і зайняли місця в очікуванні знайомства з Цюрихом.
Зображення
Менше як за годину нас вже вітав вокзал Цюриха
Зображення
Зображення
Місто розташоване на березі Цюрихського озера, тож ми поїхали в сторону історичного центру, переїжджаючи мости на річці Ліммат, яка і впадає в озеро.
Зображення
Зображення
Зображення
У "місті точного часу", як ще називають Цюрих, досить часто зустрічаються годинники. На ратушах, будинках, клумбах.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
А також безліч мощених вуличок, площ, відкритого простору, пішохідних зон і трамваїв.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Дорогою до озера зустріли металевого носорога,
Зображення
а я ще й щоразу насолоджувалася чудовим та практичним оформленням клумб і дерев.
Зображення
В гаванях стояли яхти й катери, чекаючи початку сезону, а лебеді, як і в Констанці, заполонили берег і займалися побутовими справами, незважаючи ні на кого уваги.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Хмари висіли низько, ставало все темніше, тож ми рушили на північ від центра, де нас вже чекала пара швейцарців, в яких домовилися ночувати.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Їздити в Цюриху безпечно і досить комфортно навіть там, де немає велоінфраструктури. Водії дотримуються швидкісного режиму, поважають інших учасників руху, а на вулиці, де по одній смузі в кожну сторону, спокійно їдуть за велосипедистом, поки не буде безпечного місця для маневру. За Андрієм, наприклад, жовта ферарі чи-то ламборджині з відкидним верхом повільно їхала кілька хвилин, поки ми крутили вгору.
Дуже сподобалися будинки і велопарковки біля них. Це просто гармонія міста.
Зображення
Зображення
Коли ми нарешті знайшли будинок і квартиру наших нових знайомих, виявилося, що хлопець пішов нас шукати-виглядати. Тож, поки він повернувся, ми вже занесли речі й велосипеди і пішли приймати душ. Швейцарці дуже душевно нас прийняли, приготували смачну вечерю і ми довго спілкувалися про подорожі. Вони за тиждень чи два до нашого приїзду саме закінчили річну велоподорож, побувавши на кількох континентах.
2014 - 4.133 км
2015 - 7.209 км
2016 - 10.725 км

Аватар користувача
VeloPingvin
* * *
Повідомлень: 420
З нами з: 10.4.14 16:36
Стать: жін
Звідки: Київ, Дорогожичі

Re: Західна Європа на велосипедах: 5 країн, 18 днів, 2016 км (2017)

Повідомлення VeloPingvin » 11.12.17 23:30

День 3.
Цюрих (Швейцарія) - Льоррах (Німеччина) - Базель (Швейцарія) - Мюлуз (Франція)
Кілометраж за день - 64.5 км
Набір висоти - 183 м

Трек запланований:
дивитися тут

Трек LIVE:
Прихований текстпоказати
Зображення
Цього дня ми побували у 3-х країнах: зранку виїхали зі Швейцарії, на автобусі прибули в Німеччину, а на ніч дісталися Франції. Погода не дарувала бажаного сонця й тепла, але все оточуюче наповнювало враженнями й емоціями.
Зображення

Історія третя:
Прихований текстпоказати
Ранок підтвердив прогнози дощового дня, тож швейцарці запропонували нам автобусом доїхати до німецького Льорраха, а звідти, через Базель, крутити в Мюлуз. І хоча дощ не йшов, а лише висіли низькі сірі хмари, нам радили не надто обнадіюватися з цього приводу, оскільки погода дуже мінлива і якщо ми ризикнемо їхати своїм ходом, то на треку шукати альтернативи буде важче у разі дощу. Поснідавши з гостинними господарями, зібралися в дорогу.
Зображення
Зображення
Хлопець запропонував провести нас до автостанції та все влаштувати якнайкраще. На що ми з радістю погодилися. Їхали компанією FlixBus: комфортні й недорогі європейські автобуси.
Зображення
Зображення
Зображення
Прибувши у Льоррах, поїхали в сторону Базеля, паралельно оглядаючи місто.
Зображення
Зображення
Зображення
Тут багато пішохідних вулиць та симпатичний історичний центр з традиційною Марктплатц.
Зображення
Зображення
Зображення
Безліч скульптурок та цікавинок, - на фотографування всіх просто не вистачає часу.
Зображення
Зображення
Зображення
Ось так виглядає кордон між Німеччиною та Швейцарією, хоча по факту здається рядовим КПП, де авто проїжджають швидко, а на нас взагалі ніхто уваги не звернув.
Зображення
Проїхавши трохи манівцями,
Зображення
в"їхали у швейцарський Базель.
Зображення
Зображення
Сказати, що місто на Рейні нам дуже сподобалося - це не сказати нічого. Ми були просто в захваті. Воно якесь магічно-чарівне, стародавньо-миле і загадково-привітне.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
У Базелі прекрасна набережна, якою прокладена зручна велодоріжка. Якби мій щоденний байктуворк проходив такою велодоріжкою, здається, я могла б бути найщасливішим комм"ютером у світі.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Під"їхали до музею різноманітних механізмів Тенглі
Зображення
Зображення
Жан Тенглі був відомим швейцарським художником-новатором та скульптором. Роботи Тенглі покликані розповісти про одну з головних проблем сучасності - механізації людини і олюдненні машин. Саме цій ідеї він присвятив сорок років своєї творчості.
Зображення
Зображення
В музей ми не пішли, але якщо ще в Базель навідаємося, то обов"язково сходимо. Якщо ми надовго "зависли" біля механічного фонтану, то що ж казати про скульптури всередині.
phpBB [media]


Далі поїхали в історичний центр міста, який іноді здавався просто казковим
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Кафедральний собор Базеля
Зображення
Зображення
Зображення
Площі, готелі, кафе, магазинчики, ресторани - все створює єдиний стиль. На всьому відпочиває погляд. Відчуття спокою та затишку не полишають ні на мить.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Кілька разів переїжджали Рейн різними мостами, милувалися річкою, статуями й скульптурами, набережними з обох боків та яскравими трамваями.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
А ще в Базелі класнючі дитячі майданчики. З натуральних матеріалів, різних форм, далеко від доріг і максимально серед природи.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Покрутившись ще трохи у Базелі, поїхали на маршрут, на зустріч з Францією.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Частково дорога проходила велодоріжкою, а частково - через міста.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Франція зустріла хорошим дощем і в Мюлуз приїхали якщо не повністю мокрі, то добряче вологі.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Приїхавши до будинку хлопця, в якого мали ночувати, з"ясували, що він ще на роботі, попросивши у перехожих телефон для зв"язку. Він пообіцяв, що за 30-40 хвилин приїде, тож ми вирушили більш детально оглянути місто. Завдяки дощу воно було майже порожнє - катай, де душа забажає.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Тут є все необхідне й стандартне для комфортного життя - історичний центр, головний собор, площа з магазинами, кафе та мерією. Гарний парк, багато старовинних вуличок і навіть знайшли поличку для тих, хто любить ділитися книгами та дерево, прикрашене вишивкою.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Через трохи повернулися до будинку ночівлі і за кілька хвилин якраз під"їхав господар - молодий француз у пальто, шарфику і на міському велосипеді. Це було гарно, але й трішки смішно, бо дуже нагадувало карикатурний образ французів. Хлопець виявився дружнім, цікавим та щирим. Ввечері прийшов його товариш (теж в пальто і шарфі), вони приготували вечерю і за смачними стравами, сиром та вином ми довго спілкувалися про Францію та Україну, подорожі, політику, музику й багато іншого.
До речі, живе він у квартирі-мансарді і похилий дах та балки додавали якоїсь романтики й невловимої французької загадковості.
Зображення
Зображення
2014 - 4.133 км
2015 - 7.209 км
2016 - 10.725 км

Аватар користувача
Shmelь
* * *
Повідомлень: 376
З нами з: 23.4.08 13:43
Звідки: Kiev

Re: Західна Європа на велосипедах: 5 країн, 18 днів, 2016 км (2017)

Повідомлення Shmelь » 12.12.17 13:26

Очень здорово :good:
phpBB [media]

Аватар користувача
VeloPingvin
* * *
Повідомлень: 420
З нами з: 10.4.14 16:36
Стать: жін
Звідки: Київ, Дорогожичі

Re: Західна Європа на велосипедах: 5 країн, 18 днів, 2016 км (2017)

Повідомлення VeloPingvin » 13.12.17 22:26

День 4.
Мюлуз - Безансон (Франція)
Кілометраж за день - 156.6 км
Набір висоти - 645 м

Трек запланований:
дивитися тут

Трек LIVE:
лінк на Strava

Четвертий день подарував таке довгожданне сонце і неймовірно мальовничий маршрут. Ми їхали по EuroVelo 6. Вздовж каналів та річок (Canal du Rhône au Rhin та the Doubs), оточені зеленими пагорбами і кам"янистими скелями. Коли навколо лише чарівна природа.
Зображення

Історія четверта:
Прихований текстпоказати
На виїзді з Мюлуза трек майже відразу пішов чудовою велодоріжкою вздовж каналу. З такими невід"ємними атрибутами як веловказівники, відсутністю авто, зручною інфраструктурою та гарною природою.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Час від часу проїжджають інші велосипедисти, вітаючись французькою.
Зображення
Навколо тихо й спокійно, дуже багато птахів: лебеді, качки, цаплі. І ось попереду бачимо, що нам перегородили дорогу - значних розмірів лебідь стоїть прямісінько посеред велодоріжки.
Зображення
Зображення
Спочатку ми пригальмували, щоб не сполохати його та сфотографувати, але він і не думав тікати чи хоча б відходити. Більше того, у нього був такий вигляд, ніби він не розуміє, чого це ми тут шастаємо.
Зображення
Помаленько під"їхавши ближче, ми побачили, що лебідь оберігав самку, яка сиділа на гнізді. Як же від позитивного враження защеміло серце, коли ми усвідомили, що ось ця біло-червона загорожа, яка на перший погляд незрозуміло чому тут розташована і псує краєвид, насправді - турботливо розміщений парканчик, щоб птахам було комфортно й безпечно висиджувала потомство.
Зображення
Самець сумлінно та якісно виконував свої обов"язки охоронця і швиденько відреагував на мою спробу підійти ближче, щоб сфотографувати лебідку - мало не цапнув мене за ногу (звучить смішно, але насправді було страшнувато).
Зображення
Дорога вела нас вздовж води,
Зображення
Зображення
Зображення
час від часу захоплюючи невеликі міста і поселення,
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
станції туристичних катерів
Зображення
Зображення
та поля з жовтогарячим рапсом серед соковито-весняної зелені трав.
Зображення
Зображення
Проїхавши містечко Апнан,
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
виїхали в долину, яка то звужувалася, то розширялася. Краса відкрилася настільки захоплива, що десятки кілометрів пролітали без будь-якої втоми.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Це був саме той день, коли 150 км пролетіли, наче одна мить.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Від довколишньої краси хотілося кричати: велосипедний рай серед зеленої магії.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Важко було повірити власним очам - настільки казково-прекрасним був пейзаж.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Їдучи, я думала, наскільки гарно тут має бути також восени за рахунок осінніх фарб.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Під"їжджаючи до Безансона, почали траплятися всілякі цікавинки, інфостенди для велосипедистів та передмістя.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Велосипедний в"їзд у Безансон виявився найромантичнішим з усіх в"їздів у міста, які я поки зустрічала.
Зображення
Виїжджаючи з тунелю, вас зустрічають мури безансонської фортеці - цитадель Вобана (XIV ст.), яка у 2008 р. була внесена у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Зображення
Зображення
Далі поїхали оглядати старе місто.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Церква святої Марії-Магдалини (L'église Sainte-Marie-Madeleine)
Зображення
Церква святого Петра (Église Saint Pierre)
Зображення
Чарівний безансонський трамвай вздовж набережної
Зображення
Набережна Вобана на річці Ду.
Зображення
Зображення
Зображення
А ще у цьому прекрасному французькому місті народився мій улюблений письменник - Віктор Гюго. Тож відкривати для себе Безансон було удвічі приємніше й цікавіше.
Зображення
Зображення
Зображення
Заїхали на критий ринок, де вже закінчувався робочий день, але частина продавців ще працювали. Взяли на пробу 4 різні види французького сиру. Щоб потім не було причин жалкувати, що мало скуштували.
Зображення
Зображення
Зображення
І куди ж без французького винограду, старанно розлитого у пляшки.
Зображення
Ночували у молодого француза-кінознавця. Разом приготували вечерю, спілкувалися на різні теми й ділилися досвідом, враженнями, планами на майбутнє. У Франції у невеликих старих містах будинки побудовані незвично для нас: з вулиці виглядає суцільною будівлею з дверима, які ніби-то ведуть у під"їзд.
Зображення
А насправді спочатку йдеш вузькою доріжкою вздовж газону, повз кілька під"їздів з одного боку і дерев"яних комор - з іншого, а тоді підходиш до свого під"їзду - з вузьким коридором, крутими скрипучими сходами і маленькими сходовими майданчиками.
Зображення
І вид з вікна особливо радує - думками легко переносишся у середньовічну Францію.
Зображення
2014 - 4.133 км
2015 - 7.209 км
2016 - 10.725 км

Аватар користувача
VeloPingvin
* * *
Повідомлень: 420
З нами з: 10.4.14 16:36
Стать: жін
Звідки: Київ, Дорогожичі

Re: Західна Європа на велосипедах: 5 країн, 18 днів, 2016 км (2017)

Повідомлення VeloPingvin » 15.12.17 17:16

День 5.
Безансон - Діжон (Франція)
Кілометраж за день - 102.3 км
Набір висоти - 629 м

Трек запланований:
дивитися тут

Трек LIVE:
лінк на Strava

Зранку яскраво світило сонце і привітним було чисте блакитне небо. День обіцяв бути цікавим та багатим на враження, оскільки попереду чекали безліч невеличких французьких міст і містечок - ідеальний спосіб познайомитися з сільською Францією. Хоча селом у нашому розумінні навіть маленькі поселення назвати важко.
Зображення

Історія п'ята:
Прихований текстпоказати
Проводжати на та слідкувати за зборами прийшов місцевий пан Коцький.
Зображення
Зображення
Швиденько склавши речі, проїхалися ще раз через центр Безансона, прямуючи на виїзд з міста.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
На мосту через річку Ду стоїть пам"ятник інженеру маркізу Клоду де Жоффруа д'Аббану, який у 1783 р. на річці Соні поблизу Ліону продемонстрував перший вдалий прототип пароплава, названий піроскафом.
Зображення
За містом дорога відразу повела полями, при чому, для початку, вирішила поблукати гравійними стежинами, де ще залишалися калюжі після інтенсивних недавніх дощів.
Зображення
Зображення
Зображення
Більшу частину треку їхали вище річки Оньон, двічі з нею перетинаючись. У місті Марне відкривається дуже живописний краєвид на ріку з моста. Невеликий штучний поріг додає родзинки цій місцині.
Зображення
Зображення
Місто Марне (Marnay)
Зображення
Зображення
Зображення
До Сорне їхали другорядною дорогою вздовж полів, де авто зустрічалися вкрай рідко.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
У цій частині Франції дахи церков викладені мозаїкою з різнокольорового кахелю, завдяки чому дуже гарно виблискують на сонці та помітні здалеку.
Зображення
Зображення
Зображення
Багато зустрічалося протягом подорожі обплетених рослинами будинків. Я до них відчуваю особливу ніжність, гармонія таких споруд завжди захоплює.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Відвідали містечко Пем (Pesmes), яке входить в Асоціацію найгарніших селищ Франції.
Зображення
Зображення
Мальовниче маленьке містечко з приблизно тисячею жителями може похвалитися відмінно збереженими середньовічними будівлями, кращий вигляд на які відкривається з арочного моста через річку Ognon, притока річки Сони.
Зображення
Проїхавшись ще трохи лісом, полем та серед насаджень молодих дерев,
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
під"їхали до міста Ламарш-сюр-Сон (Lamarche-sur-Saône). Щоб в"їхати в місто, потрібно було переїхати міст через Сону. Що може бути простіше. Насправді, ні. Тому що попереду був перекритий міст з багатьма будівельними машинами (і виглядав неприступним) та робітниками, які ремонтували цей самий міст. В радіусі кільканадцяти км це був єдиний міст для перетину річки та в"їзду в місто, тому, увімкнувши вираз обличчя "ми не місцеві, дозвольте пройти", спішилися і пішли на міст, де дороги толком не було і кипіла робота серед будівельного хаосу та бруду. На щастя, нас з розумінням пропустили
Зображення
і ми оглянули невеличкий Ламарш-сюр-Сон,
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
а також відразу перекусили на лавочці біля церкви св. Варфоломія (Eglise Saint Barthélemy)
Зображення
Далі знову їхали серед природи, яка чергувалася з невеликими містами й селами. Такими схожими і все-таки кожне по-своєму, у якійсь дрібниці, унікальне. Було чітке відчуття, що ось, саме зараз і саме сьогодні, я знайомлюся і пізнаю справжню Францію.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Під вечір приїхали в Діжон. Раніше про це місто нічого не знали, хіба на полицях магазинів зустрічали діжонську гірчицю. Тому настільки приємно, неочікувано було відкрити для себе це неймовірно-гарне старовинне місто. До речі, саме у Діжоні народився французький інженер-будівельник і архітектор Густав Ейфель.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Діжон мало постраждав у війнах останніх двох століть. У центрі збереглися фахверкові будинки XII-XV століть,
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Палац герцогів Бургундських з вежею Філіпа Доброго, перебудованою XVII-XVIII століть,
Зображення
Зображення
Зображення
готична церква Нотр-Дам (початок XIII століття), яка славиться своїм химерно-ажурним різьбленим фасадом і зразками середньовічного декоративно-вжиткового мистецтва,
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
площа Визволення,
Зображення
Зображення
відреставрована, у хорошому стані будівля пошти.
Зображення
Один з символів Діжону є сова. Тож тут оформили цікаву та зручну книжечку-путівник для туристів, а у історичному центрі біля різних пам"ятників та пам"яток розмістили позначки з совами та цифрами. Тож кожен бажаючий, придбавши путівник (3 євро), може пройти цікаву екскурсію містом та прочитати про всі статуї, скульптури, визначні місця.
Зображення
Зображення
Гуляти Діжоном, як пішки, так і на велосипеді, дарує величезне задоволення, море вражень та відчуття казки, якоїсь приємної нереальності.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Якщо раптом ще вдасться, то залюбки повернемося ще раз у це прекрасне місто.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зупинилися на ніч ми у молодої французької сім"ї. В самісінькому центрі Діжону, на вулиці рю Веррері, в будинку XV століття.
Зображення
Зображення
Зображення
2014 - 4.133 км
2015 - 7.209 км
2016 - 10.725 км

Аватар користувача
VeloPingvin
* * *
Повідомлень: 420
З нами з: 10.4.14 16:36
Стать: жін
Звідки: Київ, Дорогожичі

Re: Західна Європа на велосипедах: 5 країн, 18 днів, 2016 км (2017)

Повідомлення VeloPingvin » 17.12.17 00:30

День 6.
Діжон - Моншанен - Паре-ле-Моньяль (Франція)
Кілометраж за день - 97 км
Набір висоти - 600 м

Трек запланований:
дивитися тут

Трек LIVE:
лінк на Strava

Продовжили знайомитися з Бургундією, яку називають країною жовтих гірчичних полів та мальовничих виноградників, а також одним з кращих гастрономічних регіонів Франції.
Зображення

Історія шоста:
Прихований текстпоказати
Вже зранку на небі збиралися хмари, а прогнози передавали дощ з різною інтенсивністю, тому вирішили їхати стільки, скільки дозволить погода. А оскільки мали їхати серед виноградників, то хотілося максимально крутити. А виноградники (хоча ще й зовсім малі у цю пору), як відомо, самі себе не подивляться.
Зображення
Зображення
Час від часу траплялися невеликі міста й поселення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
В Бургундії серед виноградників зустрічаються замки та монастирі, побудовані ще в 11-15 ст. Головна краса - це знаменита винна дорога, по якій ви добираєтеся до Клу Вужо, коли по обидва боки - величезні виноградники, красиві замки різної величини, а в самому Клу Вужо взагалі приголомшлива картина - з одного боку тільки виноград для білого вина, з іншого - для червоного.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Замок Клу Вужо (Château du Clos de Vougeot) - древній капуцинський монастир XII ст. Старовинне абатство являється центром бургундського виноробства. Саме ченці скрупульозно, рік за роком, вивчали терруари: яка земля, які лози висаджувати, чи достатньо сонця, чи не перешкодять вітри.
Зображення
У місті Нюі-Сен-Жорж (Nuits-Saint-Georges) проїжджали біля церкви св. Єлизавети (Église Saint-Symphorien), на території якої розташоване старовинне кладовище. Момент був надзвичайно атмосферний та моторошний: низькі сірі хмари, тиша й трішки містичний спокій. Дуже незвичні, але глибокі відчуття.
Зображення
Зображення
Зображення
У повітрі все більше відчувалося наближення дощу, тож ми цінували кожен кілометр, подоланий нами на велосипеді.
Зображення
Зображення
Зображення
Попереду було місто Бон, тож оглянути його дуже хотілося без дощу.
Зображення
Зображення
Бон (Beaune) - винна столиця Бургундії. Саме в Боні знаходилася резиденція герцогів Бургундських до перенесення столиці в Діжон. Щороку в місті проводиться найстаріший і найбільший в світі благодійний винний аукціон (цього року пройшов вже 157 аукціон).
Зображення
Зображення
Зображення
Це стародавнє місто з багатою історією, де збереглися залишки від до-римської та римської епох, середньовіччя й Ренесансу, аж до сучасного часу.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Hôtel Dieu / Hospices de Beaune. Хоспіс був відкритий в Боні в середині 15 ст. в часи правління герцога Філіпа III Доброго, і з тих пір ні разу не припиняв свою роботу до наших днів. Звичайно, зараз медичний центр розташовується в іншому місці, а в цій будівлі розміщений музей.
Зображення
Зображення
Кoлeгіaльнa цepква Бoгoмaтepі (Basilique Collégiale Notre Dame). Датується другою половиною 12 ст. і являєтьcя однією з останніх великих романських церков Бургундії.
Зображення
Мерія Бона (Hôtel de Ville) розташована в будівлі колишнього монастиря урсулинок, заснованого у 1626 р.
Зображення
Під час революції майно монастиря було націоналізоване і продавалося з аукціона. Мерія, яка раніше розміщалася на площі Place de Monge, поруч з годинниковою ратушею, купила будівлю і переїхала сюди у 1793.
Зображення
Зображення
Зображення
У 1815 р. частина будівлі була пошкоджена пожежею, розпочалася реконструкція, в процесі якої батько і син Боннe (Bonnet) створили новий фасад.
Зображення
Зображення
Вже на виїзді з міста розпочався дощ. І поки він був не надто сильний, ми ризикнули їхати далі.
Зображення
Зображення
Серед виноградників проходить промаркований веломаршрут.
Зображення
Далі дощ пустився сильніший і два добрячі підйоми ми долали мокрою дорогою та в тумані. Проте зелені пагорби були настільки шикарними, що навіть дощ не заважав насолоджуватися їх свіжістю та просторами.
Зображення
Зображення
Зображення
Доїхали до найближчого невеличкого містечка Моншанен, заїхали в магазин за продуктами та покрутили грітися в будівлю залізничного вокзалу, оскільки стало відчутно прохолодно під дощем.
Зображення
Зображення
Всередині нікого не було, лавочок багато, чисто, сухо й тепло. Ми порозвішували сушити одяг і вирішили купити квитки, але каси не було. Як і жодного працівника станції. В наявності лише такий автомат.
Зображення
І, незважаючи на те, що лише французька мова у меню, інтерфейс ідеальний - інтуїтивно зрозумілий, простий, легкий. Про це свідчить те, що людина, яка не знає французької, за хвилину придбала 2 квитки для дорослих у потрібному напрямку + 2 квитки на велосипеди, розрахувавшись карткою. (У тому ж німецькому Ліндау з аналогічним автоматом при купівлі квитків виявилося складно не лише мені, а й місцевим).
Трохи зігрівшись і пообідавши, дочекалися свого потяга, який складався лише з 2-х вагонів, і поїхали в Паре-ле-Моньяль.
Зображення
Зображення
Паре-ле-Моньяль зустрів нас вітром і сильною зливою. А ми тільки зігрілися і підсохли. Тому нехотячи виходили з теплого вагону.
Зображення
Зображення
Місто поїхали оглядати вже наступного дня, але коротко опишу його тут. Невелике, але симпатичне місто з цікавим історичним центром.
Зображення
Зображення
Зображення
Середньовічна будівля мерії (Hôtel de Ville) у стилі Ренесанс.
Зображення
До речі, саме з Паре-ле-Моньяль пішов культ Sacré-Coeur - культ Серця Христового, який виник у XVII ст. у Франції. Тож місто являється важливим паломницьким центром. Тут розташована одна з найгарніших і найбільш цікавих церков - базиліка святого серця Христа.
Зображення
Базиліка почала будуватися у 12 ст. і була завершена лише у 14 ст.
Зображення
Зображення
Ночували в 2-зірковому готелі. Що дуже сподобалося, так це цілий велогараж і хоча візуально привабливим його не назвеш, проте наші велосипеди були в закритому приміщенні, сухі та в комфорті.
Зображення
Ще один цікавий та насичений день був позаду. І хоча дощ не дав проїхати весь запланований маршрут, проте побачене й відвідане нами радувало неймовірно.
2014 - 4.133 км
2015 - 7.209 км
2016 - 10.725 км

Аватар користувача
d.j.Denver
* * * *
Повідомлень: 735
З нами з: 16.9.10 23:34
Стать: чол
Звідки: Київ, Ліко-Град

Re: Західна Європа на велосипедах: 5 країн, 18 днів, 2016 км (2017)

Повідомлення d.j.Denver » 17.12.17 21:42

Путівник виходить те що треба!
З нетерпінням чекаю на продовження.


Повернутись до “Велощоденник”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість