Правий Сектор

Аватар користувача
ВелоДім
SiteAdmin
Повідомлень: 3962
З нами з: 18.9.09 19:25
Стать: чол

Re: Правий Сектор

Повідомлення ВелоДім » 7.8.15 02:36

Зображення

Аватар користувача
ВелоДім
SiteAdmin
Повідомлень: 3962
З нами з: 18.9.09 19:25
Стать: чол

Re: Правий Сектор

Повідомлення ВелоДім » 10.8.15 10:21

Алексей Цистан

Справжнім шоком для любителів проголошувати ХНР та іншу подібну фігню після розпиття спиртних напоїв, без певного місця проживання, стала поява на вокзалі у Харкові патрулів активістів Правого Сектора.
Справа в тому, що після розформування, в рамках реформи МВС, лінійного відділу, відповідального за безпеку пасажирів, міліції на вокзалі по факту не залишилося. Найважливіший залізничний вузол України на сході, що буквально впритул знаходиться біля кордону країни агресора, за умови фактичної відсутності на ньому співробітників міліції, сьогодні став не просто легкою мішенню для терористів, але й місцем, де Вас банально нікому захистити від постійно присутніх, зі зрозумілих причин, на вокзалах, кримінальних елементів.
Там, де державна машина, зробила вкотре, по суті злочинну помилку, на допомогу співгромадянам в черговий раз прийшов Правий Сектор. Слід зазначити, що незважаючи на те, що активістів Правого Сектора, на вигляд менше ніж, ще недавно, патрульних, на Харківському вокзалі стало навіть якось спокійніше. Місцеві старожили, - співробітники вокзалу, торговці сувенірами, працівники безліч кафе на території,- ще й самі з побоюванням поглядають на такий громадський патруль, але, на умовах анонімності, охоче визнають, що просто на рівні інтуїції довіряють активістам Правого Сектора в питанні забезпечення порядку, більше, ніж МВС, причому навіть незалежно від політичних переконань...

https://www.facebook.com/lobbistPLANET?fref=ts
Зображення

Аватар користувача
Kellys Fan
* * * *
Повідомлень: 748
З нами з: 15.11.13 22:21
Стать: чол

Re: Правий Сектор

Повідомлення Kellys Fan » 12.8.15 11:50

phpBB [video]
Зображення

Аватар користувача
ВелоДім
SiteAdmin
Повідомлень: 3962
З нами з: 18.9.09 19:25
Стать: чол

Re: Правий Сектор

Повідомлення ВелоДім » 12.8.15 18:00

Зображення
Зображення

Аватар користувача
Moderator
ОКО Всевидяче
ОКО Всевидяче
Повідомлень: 2005
З нами з: 22.6.07 16:46

Re: Правий Сектор

Повідомлення Moderator » 14.8.15 02:55

Спецслужби РФ під прикриттям приватної московської організації намагалися сприяти місцевим «лівим» з метою подальшого впливу на ситуацію в регіоні. За це московські куратори обіцяли профінансувати їхню передвиборчу кампанію.
Управління СБУ в Закарпатській області оголосило офіційне застереження одному із функціонерів партії «лівого» спрямування про неприпустимість дій, які кваліфікуються за ст. 111 Кримінального кодексу України як державна зрада.”
Галина Кундік із прес-служби Правого Сектору Закарпаття прокоментувала ситуацію наступним чином:
“Одне питання: чому патріотам в Україні приписують “тероризм”, а сепаратистам – дають застереження (чи-то попередження), яке збоку виглядає приблизно так: “Знищуюте докази і втікайте!”
____________________________________________
Та да, це питання хвилює вже давно, і у відношенні не тільки закарпатських "функціонерів". Такі попередження виносяться майже завжди "своїм" корупціонерам і сепаратистам. "Тікайте, хлопці, і гроші виводьте. У вас є іще місяць-другий". А потім - айяйяй, ми на нього справу відкрили, і навіть постанову на арешт взяли, але ж... вони втекли, а ми не винуваті.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Аватар користувача
Велопортал
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2949
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Правий Сектор

Повідомлення Велопортал » 17.8.15 02:59

КОГО ПРИВІВ НА ЗАКАРПАТТЯ ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ?


Після призначення Геннадія Москаля головою Закарпатської ОДА він провів у регіоні деякі кадрові зміни.

"На підбір керівників районів Адміністрація Президента дала нам два тижні… Крім необхідних професійних якостей до кандидатів висувалися три критерії - вони не мали бути замішаними в СДПУ(о) з брудними мукачівськими виборами, в "Єдиному центрі" та "Партії регіонів", - прокоментував нові призначення Москаль.

А що ж вийшло насправді? Дивимося уважно:

Анатолій Синишин (Ужгородська РДА) - у 1998 році як голова Ужгородського міського фонду комунального майна був затриманий прокуратурою по ряду справ, найневинніша з яких - зловживання службовим становищем.

Павло Басараба (Рахівська РДА) - член фракції Партії регіонів у Рахівській районній раді. Місцеві жителі свідчать, що Басараба також причетний до діяльності так званого АнтиМайдану.

Василь Симочко (Великоберезнянська РДА) - за свідченнями місцевих жителів, причетний до діяльності контрабандистських кланів Закарпаття. У 2011 році став фігурантом кримінальних "розборок": проходив як свідок резонансного вбивства, а пізніше і як потерпілий - Симочку спалили машину.

Олександр Дідович (Свалявська РДА) - колишній член СДПУ(о), людина Віктора Медведчука. Дідович очолював Свалявську РДА у 2001-2005 рр., після перемоги Ющенка був звільнений.

До цього списку слід додати Михайла Пухтаєвича, колишнього контрабандиста, "регіонала" і постачальника тітушок на АнтиМайдан. За часів перебування Москаля на чолі Луганщини Пухтаєвич працював його першим заступником, а нині Москаль лобіює перепризначення Пухтаєвича і на Закарпаття.

Це, безперечно, перемога...

читати далi
Зображення

Аватар користувача
Moder # 7モ7 #
Страшний Модератор
Страшний Модератор
Повідомлень: 1893
З нами з: 24.7.07 17:14
Стать: чол
Звідки: отовсюди

Re: Правий Сектор

Повідомлення Moder # 7モ7 # » 19.8.15 21:02

Тиск ВПшників на ДУК ПС на Луганщині

Правий сектор Тернопільщини про те, кому заважає ДУК ПС на Луганщині:

Сьогодні вкотре на базу нашого зведеного загону ДУК ПС, в склад якого входить 15 ЗБАТ ДУК ПС Харківщини та наш 17 ЗБАТ ДУК ПС Полтавщини, приїхали представники військової комендатури з перевіркою. ВПшники перевірили нас на наявність нелегальної зброї, вкотре опитали нас про мету нашого перебування, і вкотре поїхали, не знайшовши нічого протизаконного, нічого, що б могло дати хоч якийсь привід позбутися нас з території Луганської області. Хоч нами і було досягнуто ряд домовленостей про тісну взаємодію з різними силовими структурами при виконанні націозахисних завдань, що поставлені перед нами керівництвом Корпусу, а перед ними – їх керівництвом, але походу плутають карти тих “дєятєлєй”, котрі хочуть тут займатися протизаконною діяльністю на кшталт контрабанди й так далі, тому надалі відбуваються всілякі безглузді перевірки й тиск, замість того, щоб проводити спілну роботу на благо Українського Народу!!!

За нашою інформацією тиск на наш зведений загін і не планував припинятися, навіть більше – цілком можливо те, що скоро вони нарешті зрозуміють, що у нас немає нічого протизаконного, за що нас можно було б звідси витиснути, і вони спробують вдатися до брудних провокацій, підкидань всіляких заборонених речей й так далі за класикою жанру, як вони це вміють і практикують вже безліч років (думаю приклади знає кожен з Вас).
Ті, кому ми заважаємо жити за старою злочинною системою, зроблять все можливе, щоб нас тут не було, або ж щоб ми не могли тут повноцінно діяти. Але ми ніколи не здаємося, ми ніколи не зрадимо Український Народ, Українську Землю!!! Нас не можливо ані купити, ані залякати!!! І скоро врешті решт ми зрозуміємо, кому ж насправді ми тут заважаємо…

СЛАВА УКРАЇНІ!!! СЛАВА НАЦІЇ!!! УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!!!

ПС

Зображення

Аватар користувача
ВелоДім
SiteAdmin
Повідомлень: 3962
З нами з: 18.9.09 19:25
Стать: чол

Re: Правий Сектор

Повідомлення ВелоДім » 20.8.15 00:57

Зображення

Ксения Быкова
https://www.facebook.com/photo.php?fbid ... 621&type=1
Знакомьтесь--Бурят. Первый раз мы встретились в Водяном,ложились рядом мины,а мы пили чай и говорили о детях.Сейчас много таких таких семей...Бурят воюет в ДУК ПС,его сын морпех.Он отдал сыну берцы,которые я ему привезла...сами понимаете,какое обеспечение у армейцев...Бурят мастер на все руки,сейчас занялся броней для машин.Чему он радуется?--когда малой позвонил и скажет:"папа я жив,у меня все нормально"
А любимой Хунте и Карателями,доброго дня.Пусть наши дети будут живы.

************************

Ещё прошлым летом моя,теперь уже подруга,Марина,сказала мне абсолютно искренне--Ксю,ты же понимаешь,что после войны нас,волонтеров,будут судить. Я ей ответила--Если не раньше. Тогда она мне отсылала медичку и мы НИ разу не видели друг друга в глаза,это сейчас мы дружим семьями. Так вот, Маруся и я были 1000 раз правы.В армии идёт откровенное говно на Добробаты от командиров. Почему? Делайте выводы сами. НО! Ведь мы,волонтеры,такие же добровольцы. Премся за нашими хлопцами и не жужжим. Нам ставят палки в колёса дебильными постановами,уродливыми приказами... А мы прорываемся и счастливы,когда обнимаем наших Родных защитников. Если бы Вы видели глаза хлопцев,Вы бы поняли--КАК это важно!!! Почему у нас пытаются отобрать всласть имущие это удивительное и крайне важное Добровольческое движение,понятно--мы активны,а значит опасны,опасны для любой власти. НО! Разве закончилась война? Разве отпала угроза раздела Украины? Или политики знают что-то и молчат?Дело в другом.
Ничего они НЕ знают,если не курили того же,что покурил хуйло.Добровольцев на войне уважают!!!И командиры,те,которые гадят,откровенное фуфло.Я,хоть и дикая правосечка,проехала весь фронт--к армейцам,к добробатам.Везде наши.Везде Родные.И,да,я агент кремля,если,шо.Потому что для меня--Україна понад усе!Такой теперь парадокс в трэнде
Зображення

Аватар користувача
Велопортал
адміністратор конференції
адміністратор конференції
Повідомлень: 2949
З нами з: 2.12.13 10:01
Контактна інформація:

Re: Правий Сектор

Повідомлення Велопортал » 21.8.15 01:57

phpBB [video]



Частина «Правого сектора» стане штатним підрозділом у складі СБУ, заявив в коментарі Громадському командир 5-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор» з позивним «Чорний».

За його словами, це дасть можливість добровольцям легалізуватися. А це означає, що вони отримають статус учасника АТО, законну зброю, постійну зарплату і можливість постійного перебування на передовій.

«Це було важке рішення, тому що ми розуміємо, що це ще одна причина для того, щоб нам закиди різні робити, що, мовляв, «Правий сектор» - сбушники, і ми говорили, що вони такі, а ви не вірили, а на Майдані вони були сформовані СБУ чи ФСБ - це на совісті тих людей. Я думаю, що служба для наших хлопців в ЦСО «А» СБУ - це не найгірший, а найкращий варіант з тих, що ми можемо запропонувати. Якщо ви подивитесь на вимоги, які висуваються до кожного бійця, а це найелітніший підрозділ, який є в Україні, ну якщо вони будуть там служити - то це честь для нас. Той, хто хоче воювати, для того є шанс постійно бути на передовій, тому що 6-ий підрозділ постійно в зоні проведення АТО», - повідомив командир батальйону.

Як розказав «Чорний», серед критеріїв відбору: психологічні якості, поліграф, відсутність судимості, фізична підготовка. Віковий ценз - від 20 до 45 років. Відповідний контракт для рядових - від 3-х до 5-ти років, в офіцерів - від 1-го до 5-ти. Щодо зарплати, за словами комбата, рядовий отримуватиме 5,5 тисяч гривень плюс рахуватиметься перебування в зоні АТО - множиться на 2. У офіцерів - 7,5 тисяч гривень плюс те самі умови за перебування в зоні АТО.

«Там ще є градація по вислузі років, але далі ми не вникали, нам би зараз запустити цей процес. Але головне: ті люди, які хочуть служити у державних структурах, мають повну можливість, і ми маємо можливість їм таке запропонувати. Якщо до нас будуть питання, легалізовані ми чи ні, ми можемо показати списки - ось, ці люди служать в легальних підрозділах, до нас не має бути ніяких запитань», - підкреслив «Чорний».

На питання журналіста, що робитимуть ті, хто не захоче служити у спецпідрозділі, комбат відповів, що «вони без можливості служити не залишаться».

«Ми завжди маємо можливість брати участь у бойових діях, і ми їх до цього часу ведемо. Все дуже просто: наші підрозділи, як би комусь не хотілося, розвідка і все інше, завжди перебувають в зоні АТО», - додав «Чорний».

Водночас, підкреслив комбат, ніхто не закриває двері перед тими бійцями, які хочуть воювати у складі ЗСУ.

«Хлопці, які пройшли вишкіл у «Правому секторі», якщо вони розуміють, що можуть воювати, розуміють, що таке військо і що вони можуть робити спокійно на контракті, то можуть туди йти. Відповідно, я пишу рапорт про те, що я рекомендую людину на службу в такому-то підрозділі. Вони йдуть з цим документом у віповідну структуру і далі служать. Це звичайна практика. Є зараз певна кількість людей, які служать в збройних силах. Деякі ходять навіть з нашими шевронами. Тобто, з шевронами своєї бригади і «Правого сектору». Ніхто цього не забороняє. Хочу сказати, що «Правий сектор» - це не секта, яка вирішила, що от, всі будуть у нас - і все, ніхто нікуди не піде. Півтора року ми спокійно відправляли людей в ті підрозділи, в яких вони хотіли служити. В той же самий СБУ теж. Ніхто про це, правда, не знає, що позаштатниками там служать більше 40 чоловік. Які пройшли вишкіл в «ПС», потім відповідні тести у СБУ - і їх взяли»

Як повідомив командир 5-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор», формування штатного підрозділу в СБУ не відбуватиметься швидко. Тому що стандартний відбір кожного бійця триває 6 місяців. Щоправда, за словами «Чорного», в СБУ погодились скоротити цей термін до 2-х місяців.

«Чорний» також підкреслив, що єдина структура, з якою у «Правому секторі» не ведуть переговорів щодо легалізації, то це МВС. Бо вимога, яку у корпусі висунули до відомства - відповідь по винним і причетним до подій на Майдані, досі не виконана.

/ відео Кіри Толстякової
Зображення

Аватар користувача
Stepik
* * * * *
Повідомлень: 1549
З нами з: 20.7.05 15:15
Стать: чол
Звідки: Київ, Троя -> Борщагівка

Re: Правий Сектор

Повідомлення Stepik » 21.8.15 05:58

Під будинком, ще з Майдану, приміщення Самооборони, зараз там ПС. Стояла польова кухня, було багато машин з символикою, закамуфльованих... Моє враження, що користувались цим приміщенням хлопці "бойові".

Десь о 6-й будять стукіт-грюкіт, дзвін розбитого скла...
Чоловік 10 в повній екіпіровці зі зброєю штурмували це приміщення, навкруги "чоловіки спортивної статури" які дуже швидко одягли балаклави...
Коротше мусора. Понаїхало ППСників, 3-4 машини поліції. Побігала жіночка з камерою.
Пов'язали чоловік 4-5.

ЗІ. "Місцевий мешканець" сказав що міліція тут бореться зі злочинністю: що було менше п'яних, крали ланцюжки, ...)))
Все частіше слова "юзай пошук" набувають сенсу "йди в *опу"....
Страшні московські воші, а ще страшніші українські гниди (с)Симон Петлюра

Аватар користувача
Moderator
ОКО Всевидяче
ОКО Всевидяче
Повідомлень: 2005
З нами з: 22.6.07 16:46

Re: Правий Сектор

Повідомлення Moderator » 21.8.15 22:11

Зображення

У ДУКівців поповнення.
Нехай крохотулечко росте щасливе та здорове!

Аватар користувача
Трям
Мауглi
Мауглi
Повідомлень: 24320
З нами з: 19.11.02 17:45
Стать: чол
Звідки: дитина всесвіту

Re: Правий Сектор

Повідомлення Трям » 22.8.15 09:37

phpBB [video]


http://sectorpravdy.com/ru/
Зображення

Аватар користувача
Moder # 7モ7 #
Страшний Модератор
Страшний Модератор
Повідомлень: 1893
З нами з: 24.7.07 17:14
Стать: чол
Звідки: отовсюди

Re: Правий Сектор

Повідомлення Moder # 7モ7 # » 23.8.15 22:25

Мукачівські бійці «ПС» розповіли свою версію стрілянини 11 липня


На умовах анонімності журналісти Громадського поспілкувалися із двома бійцями «Правого сектора», які причетні до збройного конфлікту у Мукачевому. Зокрема, з Романом Стойкою, комбатом 1-го Закарпатського батальйону Добровольчого українського корпусу (ДУК) «Правий сектор» та його помічником і заступником Артуром Керімовим. Міністерство внутрішніх справ України оголосило їх обох у розшук ще 18 серпня.

Нагадаємо, що після перестрілки у Мукачевому журналісти Громадського поїхали на Закарпаття, щоб розібратися, з чого почався збройний конфлікт між бійцями «Правого сектора» та представниками народного депутата Михайла Ланя, як розвивалися події після стрілянини біля спорткомплексу «Антарес» та з’ясувати, де перебувають бійці «Правого сектора».

За інформацією джерел Громадського, частині бійців «Правого сектора» вдалося втекти до зони бойових дій на сході України. За кілька днів після виходу матеріалу, на журналістів Громадського вийшли мукачівські бійці ДУКу, які мають безпосереднє відношення до стрілянини на Закарпатті, і попросили надати їм слово, щоб розказати, що сталося у Мукачевому. Громадське зацікавлене в тому, щоб надати можливість висловитися всім учасникам резонансного конфлікту, в якому є, за офіційними даними, двоє загиблих, 12 поранених та за наслідками якого заведені кримінальні справи за статтями «створення злочинної організації та участь у ній» та «терористичний акт, що призвів до загибелі людини».
Spoiler
Show
Мукачівські бійці виклали свою версію подій 11 липня. Вони повідомили, що внаслідок перестрілки «Правий сектор» втратив двох бійців, хоча попередньо було відомо тільки про загибель Руслана Ігнатолі з позивним «Пух» та охоронця народного депутата Михайла Ланя.

Крім того, розказали, як після 12 днів, проведених в оточенні в лісі, вирішили добиратися на схід України і змогли без проблем перетнути всю Україну. Роман Стойка заперечив, що його бійці брали в заручники хлопця з села Бобовищі та заявив, що тепер їхнім близьким загрожує небезпека.

Далі – пряма мова.

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ

Роман Стойка: Безпосередньо до одного з моїх людей надійшло повідомлення, дзвінки від народного депутата Михайла Ланя – його ж псевдо в кримінальному світі «Блюк» - що він дуже хоче з нами зустрітися. Ми ігнорували перший тиждень всі його повідомлення, а потім один із екіпажів, груп «Правого сектора» зупинили його люди в місті Мукачеве. Нанесли деякі тілесні ушкодження, ну і після того було вирішено нами все ж таки поїхати на переговори, щоб зупинити невідомі нам ситуації. Я взяв із собою декілька людей, безпосередньо групу «Сонечко» - це спецпідрозділ 1-го батальйону ДУК «Правий сектор» - і ми погрузились в автомобілі. І поїхали до Мукачевого на переговори.

Журналіст: скільки вас було людей?

Р.С.: Я вам точно не скажу. Близько 20 чоловік. І ми поїхали до Мукачевого, без всяких намірів, без агресії. По приїзду до цього комплексу «Антарес», нас чекало близько 100 чоловік у спортивних костюмах, в наявності у них була велика кількість зброї. Я взяв із собою свого помічника і заступника Артура (Артура Керімова - прим. ред.) - і ми пішли всередину приміщення. Хлопців попросив бути на вулиці. Взагалі перебування там було, ну може, хвилин 7. 7-10, не більше. Із них 3-4 хвилини пішло на те, що нам пропонували каву, нас обшукали, чи ми без зброї. Там знаходилося декілька людей, у тому числі і Ланьо.

Журналіст: ви зайшли без зброї?

Р.С.: Так, без зброї. Ніхто всередину спорткомплексу не заходив, мої люди залишилися на дорозі, біля машин. Ми сіли за стіл, поки перезнайомилися, поки то. Я почав ставити питання, яка мета нашого візиту туди, чому є проблеми з «Правим сектором», але відповідей я толком не отримав. Не встиг, бо на вулиці вже почулися постріли. Тобто, переговори мирні, як то кажуть, були зірвані. По рації я отримав повідомлення вже про втрати, як у своєму підрозділі, так і зі сторони людей Ланя. Я вирішив припинити переговори. Ми з Артуром почали рухатися на вулицю. Коли ми вийшли, то я побачив вже, що якийсь невідомий мені чоловік лежав на землі, в нього з голови текла кров. Потім я побачив розбите скло на наших автомобілях. В той час вже була стрілянина, я толком не міг зрозуміти, що відбувається, бо це все зайняло 2-3 хвилини. В мене стріляв снайпер з даху, то точно, оскільки я компетентний в таких питаннях.

Ми погрузилися в автомобілі, я наказав своїм людям кинути димову завісу, щоб вийти без втрат звідти, оскільки по нам вже вівся вогонь. Ми почали рухатися. Нарвалися на перший блокпост біля стадіону, там була невелика перестрілка, там ми втратили одного чоловіка. Там він і помер. Ми прорвалися через цей блок. Потім рухалися через Чинадійово, я прийняв рішення повертатися на Ужгород. Коли ми їхали на Ужгород, нас переслідувала якась машина. Я не бачив, хто там, оскільки їхав на чолі колони, але з неї теж вівся по нас вогонь. І ми виїхали в Мукачеве.

У Мукачевому одразу на в'їзді на заправці нас чекав блокпост. Там були невідомі люди. Близько 100-200 чоловік. Вели по нам щільний вогонь. Потім він на декілька хвилин припинився. До нас вийшов якийсь чоловік у цивільному, я не знаю, хто він, дав мені телефонну трубку. Я теж наказав людям не стріляти. По другій лінії зі мною говорив пан Шаранич, який мені сказав, що «у вас один вихід: або там лягти і всім померти, або підняти руки вгору». Я сказав, що нам треба час подумати, повернув телефон. Поки йшов до хлопців, вогонь без попередження почав знову вестися. Я ухвалив рішення вивести людей з-під вогню, оскільки в мене, я бачив, вже багато втрат. В мене були поранені, в мене був ще загиблий. Я прийняв рішення рухатися далі, і ми прорвалися і через той блокпост. Звісно, ми використовували нашу власну зброю, яка є у нас в батальйоні на озброєнні. Яка, до речі, постійно знаходиться зі мною, коли я пересуваюся територією Закарпаття і взагалі України. Ми відійшли ближче до лісу в селі Лавки, там наші транспортні засоби були пошкоджені, ми не змогли пересуватися далі. Наш лікар, який був у загоні, надав пораненим медичну допомогу – і ми відступили в ліс.

Потім через деякий час передзвонив мені на телефон мій батько і сказав, що він хоче прийти до нас на переговори. Я погодився, бо переговори треба вести завжди. Ми вирішили владнати те питання ще мирним шляхом. На переговорах з'явився мій батько. Я побачив народного депутата Віктора Балогу і Гелетея (тодішній виконувач обов’язків голови Закарпатського управління СБУ Володимир Гелетей - прим. ред.) на переговорах. Ми висунули свої вимоги, що складаємо зброю за 2 умов: перша – це арешт Ланя, друга – арешт Шаранича. Наші вимоги були відхилені. Одразу ж на місці сказали, що не буде арешту ні того, ні другого. Просто виходьте – і все. Я прийняв рішення не виходити з лісу. Далі я сховав своїх поранених. Де і як, не буду казати. На третій день в мене помер чоловік, і ми його закопали в лісі.

Журналіст: скільки загиблих внаслідок перестрілки саме у «Правого сектора»?

Р.С.: 2 загиблих і 5 поранених.

Журналіст: можете назвати цих людей?

Р.С.: Не можу назвати. Одного ми залишили одразу, бо він помер на місці. Ми залишили його біля транспортних засобів. То мій друг Роман (Руслан Ігнатоля позивний «Пух» - прим. ред.). Другого я називати не буду. Він загинув. Ми його поховали за військовими традиціями у лісі. Бог дасть, повернемося і перепоховаємо. Рідним повідомили, де він, що він і як він.

ПРО ОЗБРОЄНИХ ЛЮДЕЙ БІЛЯ СПОРТКОМПЛЕКСУ «АНТАРЕС»

Р.С.: Я думаю, що це була якась персональна охорона бандформування Михайла Ланя. Бо вони були на території «Антаресу» і в усіх були автомати.

ЯК БУЛА ОРГАНІЗОВАНА ЗУСТРІЧ ІЗ НАРОДНИМ ДЕПУТАТОМ МИХАЙЛОМ ЛАНЬОМ

Р.С.: На нас вийшли, оскільки я командир батальйона. В мене у баті 350 чоловік, я не можу сказати, хто кому передзвонив. Я знаю, що до мене прийшли зі штабу три повідомлення. Я не можу тепер точно сказати, мені треба повернутися в свій штаб і запитати, від кого це з самого початку пішло.

Артур Керімов: Я безпосередньо зконтактувався з Артуром Пашкуляком (помічником народного депутата Михайла Ланя - прим. ред.), але хто йому дав мій контакт, я не володію такою інформацією.

Журналіст: як вам пояснили, з якою метою вас запрошують до Ланя?

А.К.: Вирішити деякі конфлікті ситуації. Я знав, що у нас на Закарпатті напруженість саме з людьми Ланя і ним конкретно. Відповідно, Артур запропонував зустрітися у суботу 11 липня, призначив час, і ми після наради сказали: так, ми прийдемо – вже після конкретної агресії до нашого екіпажу.

Звичайно, ми не були готові до військових дій, бо якби ми були готові, область би горіла по сьогодні. Ми йшли на розмову. Ну і взяли із собою зброю. Те, що ми могли взяти. Мінімум із собою взяли озброєння, БК, і тому подібне.

Журналіст: який мінімум?

А.К.: По одиниці зброї на чоловіка.



ЧОМУ НА ПЕРЕГОВОРИ ПОЇХАЛИ ЗІ ЗБРОЄЮ

Р.С.: Всім відомо, що всі комбати ДУКу оголошені у розшук в «Новоросії». Їм всім винесено смертну кару. Після того по внутрішньому усному наказу було прийнято рішення, що всі комбати їздять з охороною. Я не їжджу менше 15 чоловік по області, якщо у них нема 2-3 РПГ: РПГ-22, РПГ-26, якщо в мене нема в групі одного снайпера, якщо немає 1-2 кулеметів і БК на 5-7 хвилин бою. Тобто, я поїхав лише зі своєю персональною охороною і своїм помічником. Точка. Тобто, не було підготовки, бо тоді б поїхали 350 бійців. І повірте, вони всі озброєні. Якщо я поїхав вести бойові дії там, то там би трава не росла ще нині. То були не бойові дії, то був виключно самозахист і виключно вихід з-під обстрілів.



ХТО ПОЧАВ СТРІЛЯТИ ПЕРШИМ

Журналіст: що сталося на вулиці? Хто перший почав стріляти?

Р.С.: Я не можу вам сказати. У мене на даний момент 3 чоловіки – на лікуванні сховані, 4 – за гратами. Я поки з усіма не поговорю, я точну об'єктивну картину дати не можу. За розповідями хлопців, в нас почали стріляти, перші нас спровокували на стрілянину. Хлопці вже захищалися. За їхніми розповідями, як тільки я зайшов усередину, з усіх боків під'їхали працівники правоохоронних органів, вже працював снайпер і подіставали зброю люди «Блюка». Тобто, стратегічно, люди вже вели бойові дії. В них уже стріляли.

То була операція з того боку повністю спланована. Вони були дуже організовані, наші працівники міліції. Зібрати близько 200 чоловік, включаючи спецназ, важкі кулемети і БРДМ – це неможливо у нашій області. То операція готувалася тиждень.

Журналіст: хто стріляв в охоронця Михайла Ланя?

Р.С.: Теж не можу сказати, поки не переговорю з усіма своїми хлопцями, поки не можу робити якихось висновків. Але я знаю своїх хлопців. І вам скажу так. Всі вони по два роки провели у бойових діях, всі вони перепоранені по тисячу разів, всі вони після госпіталів. Але всі вони – розвідка, всі вони холоднокровні і не такі запальні, зайвий раз стріляти ніхто ні в кого не буде.

ПРО ПЕРЕХОВУВАННЯ У ЛІСІ

Я не буду передавати стратегічну інформацію, скільки зі мною у лісі було людей. Але з того часу я перебував у лісі близько 12 днів. Місцеві мешканці допомагали, приносили їжу, місцеві допомагали нам приховувати поранених. Місцеві навіть нам пропонували вийти і сховатись. Я вирішив того не робити, оскільки не хотів наражати на небезпеку мирне населення. Мене за 12 днів 2 рази обстріляв БТР, і один – гелікоптер, я наражався на невідомі мені військові формування.

Журналіст: вас було поранено?

Р.С.: Так, мене було легко поранено у стегно. Практично всі вийшли звідти поранені. Хтось вийшов звідти з подряпинами, хтось – з осколками. Цілого не вийшло ні одного. Ми у відповідь бій не давали, ми просто уходили від вогню. Тому, я так зрозумів, в пресі то не висвітлюється. Стріляли тільки в нас. І тому на 12 день я прийняв рішення виходити з лісу.

ПРО ХЛОПЧИКА-ЗАРУЧНИКА ІЗ СЕЛА БОБОВИЩІ

Р.С.: За ці 12 днів я шість разів виходив в села, де мені давали чистий одяг, де консультували, що відбувається, прості невідомі люди. Інциденту з хлопчиком ніякого я не знаю, я про нього почув лише тоді, коли взагалі вийшов з лісу. Якщо я особисто дізнався би, що такий інцидент був серед моїх бійців, то труп того бійця я би передав правоохоронним органам. Отак я вам скажу. Без погроз.

ПРО ПЕРЕГОВОРИ ЗА УЧАСТІ ЯРОША, ГЕЛЕТЕЯ І БАЛОГИ

Р.С.: Мій батько – військовослужбовець, він на пенсії, такого масштабу переговори вести він сугубо із любві до сина міг. Щоб мирно врегулювати ті питання, міг піти на будь-які жертви. Міг піти до будь-кого, щоб пішов на переговори. Я допускаю, що мій батько дійсно міг піти і попросити народного депутата Віктора Балогу на переговори прийти. І я щиро вдячний йому, що він взагалі прийшов. І приходив на зустріч Дмитро Ярош, наш провідник, то він мені як другий батько. Беззаперечна в мене довіра до нього. І коли я переговорив із своїм провідником, як то кажуть, коли переговорив з двома своїми батьками, я готовий був іти у бій далі.

ЧОМУ ЗАПРОСИЛИ ДО ПЕРЕГОВОРІВ САМЕ ВІКТОРА БАЛОГУ

Р.С.: Він один із найвпливовіших людей взагалі на Закарпатті. По-друге, батько міг його попросити, бо у Шаранича є якийсь давній конфлікт із Балогою, про який я не знаю. І, може, то спонукало мого батька піти і попросити. Його недоторканість вплинула на те, що в нас не стріляли під час переговорів. Особисто я з Віктором Івановичем взагалі не говорив, я його бачив, він стояв. Я говорив на переговорах взагалі не з ним. Я умови виставляв взагалі начальнику СБУ Гелетею.



ПРО ЗВ'ЯЗОК ВІКТОРА БАЛОГИ І ЗАКАРПАТСЬКОГО «ПРАВОГО СЕКТОРА»

У силовиків діло йти і воювати. Все. Мене не цікавить, звідки в мене форма з'являється. Я знаю, що наш політичний керівник її купить. Мені далі нецікаво, фінансував чи не фінансував. Особисто я знав, що Балога допомагав під час Майдану. Але мені то нецікаво.

Журналіст: за однією з версій, які озвучують, начебто, Віктор Балога хотів полякати Михайла Ланя за допомогою «Правого сектора» саме по питанню контрабанди, саме тому ви опинилися 11 липня біля спорткомплексу...

Р.С.: Яке відношення силовики мають до контрабанди? І, взагалі, до якихось фінансів? Я не знаю. Ви подивіться на нас і самі дайте відповідь. Якщо ми помираємо добровільно, без всяких заробітних плат на Донбасі, то що ще нас може цікавити? Для чого ми тоді їздимо на Донбас, якщо нас цікавить контрабанда на Закарпатті?

ПРО КОНФЛІКТ ІЗ КЕРІВНИКОМ ЗАКАРПАТСЬКОЇ МІЛІЦІЇ ШАРАНИЧЕМ

Р.С.: У 2014-2015 роках проходив дуже щільний процес люстрації. Пан Шаранич під час злочинного режиму Януковича був начальником внутрішньої безпеки міліції Львівської області. Він по всім законам революції Майдана, по всім вимогам, він не мав права займати ту позицію. Звичайно, ми намагалися його «люструвати». На що його Віктор Медведчук прикрив. Незрозуміло, чому Аваков його лишив. І у нас із ним дуже часті конфлікти були. Дуже часті. Він постійно провокував ситуацію. Пан Шаранич постійно проводив незаконну оперативно-розшукову діяльність проти нас. То все цілий рік йшло і от у що вилилось.

ПРО ШЛЯХ ІЗ ЛІСУ ДО ЗОНИ АТО

Р.С.: Оскільки я дізнався, що після того один із помічників Ланя став помічником Москаля, а Шаранича, навпаки, підвищили і перевели до Києва.. Я не знаю достовірність цієї інформації. Я порадився з хлопцями і вирішив пересуватися туди, де я можу гідно, як чоловік, померти, на Донбас – у боротьбі проти російського агресора та окупанта.

Журналіст: в зону АТО?

Р.С.: Так, в зону АТО.

Журналіст: як вам вдалося там опинитися?

Р.С.: Ну ми розвідка. А як нам вдалося 25 разів заходити в місто Донецьк у центр і фотографуватися там? Некомпетентність силових структур в черговий раз доведена.

Журналіст: на виїзді, на блокпостах вас не зупиняли? Ви не були у списках підозрюваних?

Р.С.: Був. Фотографії у розшуку. Я дивився в обличчя працівнику міліції і посміхався, і проїжджав далі.

Журналіст: чи ви погрожували їм зброєю?

Р.С.: Ні, та ви що. Я був взагалі у цивільній формі одягу. Всі шукають, 6 тисяч працівників міліції кинуті, президент оголосив нас терористами, а як я тут опинився? Так і опинився. Народ України мені допоміг. За що я дуже вдячний.

Журналіст: як допоміг?

Р.С.: Я не можу вам того сказати, вибачте. Може, мені ще треба буде повертатися до Закарпатської області до своїх дітей, тому вибачте. А то, що я не злочинець, я доводжу тут. Я не ховаюся у підвалі, мене тот же народ України міг переправити в Канаду, але я не в Канаді. Мене могла забрати діаспора в Ірландію без всяких питань. І повірте, наша підготовка дозволяє перейти не один кордон у світі, але я, тим не менше, вирішив йти на Донбас.

Нещодавно ми брати участь у боях під Білокам'янкою і Старогнатівкою. 12-денний похід у нас був. Так тепер чекаємо прориву. Купа завдань. Маємо одного померлого – із цієї групи, яка була в Мукачевому. Це друг «Бізон». Не буду говорити ще про одного. Він у комі лежить.



ПРО ЗБРОЮ, ЗАДІЯНУ У ПЕРЕСТРІЛЦІ

Журналіст: ви з собою вивозили зброю?

Р.С.: Ні-ні. Свою зброю з батальйону я не маю права вивозити з місця дислокації.

Журналіст: щодо кулемету, який ми бачили на оперативному відео, він ваш?

Р.С.: Так, моїх хлопців.

Журналіст: він залишився на Закарпатті?

Р.С.: Звичайно, на Закарпатті, щоб зберігати мир і спокій. Практично вся зброю ДУКу є трофейною, вона належала колись сепаратистам. На даний момент – мертвим сепаратистам. Звичайно, я її видавати не хочу, не збираюся і не буду. Бо вона здобута в бою. А це військовий закон.

ПРО ЗАГРОЗУ ДЛЯ РІДНИХ

Р.С.: Через посередників, через підпілля, в мене є зв'язок з близькими. Були спроби правоохоронних органів і представників криміналітету...люди не дали, не допустили, щоб їм заподіяли якусь шкоду.

Журналіст: були спроби?

Р.С.: Були випадки практично до близьких практично всіх членів групи. Були вдома, займалися свавіллям.

Журналіст: а тепер ваші близькі у безпеці?

Р.С.: Ні. Вони не в безпеці. Вони всі переховуються.

ПРО МИНУЛІ КРИМІНАЛЬНІ СПРАВИ

Р.С.: У в'язницях я не сидів, однозначно. З приводу різних незрозумілих судимостей, я толком не знаю, бо я останні декілька років взагалі перебуваю в такій ситуації, що мене вдома практично нема. Я не можу вам точно сказати, що я крав, я міг забрати ікони в незрозумілої людини і передати до монастирю. Я такі варіанти допускаю, але про них відмовляюся говорити.

З приводу викрадення людини, то я міг викрасти або прокурора, або митника, або хабарника. Допускаю, таке могло бути, але я про це теж не буду говорити або підтверджувати. Катування працівників міліції могло бути. Допускаю.

http://www.hromadske.tv/politics/mukach ... ersiyu-st/
ПРО ПІДОЗРУ У СТВОРЕННІ ЗЛОЧИННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ТЕРОРИСТИЧНОМУ АКТІ

Р.С.: Що стосується тієї підозри, то держава, якщо вона мене назвала, мене, члена «Тризубу», патріота, націоналіста – терористом, то я вам так скажу. Тоді вона отримала терориста. От і все.

/Кіра Толстякова

Аватар користувача
Moder # 7モ7 #
Страшний Модератор
Страшний Модератор
Повідомлень: 1893
З нами з: 24.7.07 17:14
Стать: чол
Звідки: отовсюди

Re: Правий Сектор

Повідомлення Moder # 7モ7 # » 3.9.15 20:57

У Костянстянтинівці відбулося судове засідання у справі патріота, поета, публіциста, бійця батальйону «Кіровоград», жителя м. Костянтинівка Олександра Ткача, якого обвинувачують у вимаганні великої суми грошей ( 200 тис. грн. ) у начальника Костянтинівської служби єдиного замовника Гонтаренка Сергія.

Зображення

1 листопада 2014 року з позиції були вивезені бійці Ткач, Вегера і Поліщук. Їх доправили в Краматорськ, де тримали у підвалі одного з приміщень. Полонені бійці піддавалися жахливим тортурам, після чого їх доправили до Краматорського суду, де обрали їм запобіжний захід - утримання під вартою в Артемівському СІЗО. Хлопців змусили відмовитися від адвокатів, пригрозивши, що у разі незгоди їх знову кинуть до підвалу.
Враховуючи, що «захід» по затриманню проведено таємно, без будь-яких доказів, навіть без повідомлення родичів, з порушенням норм кримінально-процесуального кодексу України - оскільки вивозити повинні були у м. Костянтинівку - за місцем здійснення передбачуваного злочину і всі слідчі дії повинні були проводитися саме в Костянтинівці, всі рішення по даній справі мали прийматися Костянтинівським, а не Краматорським судом, - йдуть «Донбаські стандарти».
На сьогоднішньому засіданні були присутні представники «Правого Сектора» Донецька, які приїхали підтримати Ткача та домогтися справедливого розгляду справи. До сьогоднішнього дня у Олександра не було адвоката, в присутності представників «ПС» Донецька було подано клопотання про призначення адвоката, яке суд ухвалив ( раніше подібні клопотання були відхилені ). Олександр у залі суду заявив, що прокурор був присутній під час викрадення та тортур. Після незадоволеного клопотання про відсторонення прокурора, представники «Правого Сектора» Донецька вигукували «Ганьба!», «Зрадники!», після чого їх «попрохали» покинути залу суду.
Олександр Ткач потребує термінової операції , яку через позбавлення волі не можна зробити. Виходить, що патріота України судять «ДНРівські» судді ( які із зали суду відпускали сепаратистів ) на українськії території з порушенням українських законів?
Представники «Правого Сектора» Донецька заявили, що незважаючи ні на що будуть відвідувати всі судові засідання до того моменту, поки патріот України Олександр Ткач не буде на свободі!

https://www.facebook.com/psdonetsk?fref=photo
Зображення

veloOFFline
* * * *
Повідомлень: 599
З нами з: 11.12.03 13:15
Стать: чол
Звідки: Kiev

Re: Правий Сектор

Повідомлення veloOFFline » 5.9.15 10:28

phpBB [video]

Аватар користувача
Moder # 7モ7 #
Страшний Модератор
Страшний Модератор
Повідомлень: 1893
З нами з: 24.7.07 17:14
Стать: чол
Звідки: отовсюди

Re: Правий Сектор

Повідомлення Moder # 7モ7 # » 17.9.15 23:34

“Не так страшно сидіти у тюрмі, як сидіти в ній будучи забутим”
http://pszak.info/?p=3615

Зображення

Пишу це, як каторжник з стажем.
Політичні арешти були і будуть. Нейтральних і бидлуватих вини ніколи не торкнуться . Усі інші – в зоні ризику. Звісно прикро що Сиротюк, Тицький, Поліщук, Медведько та інші – в неволі, однак це не привід розводити соплі в цукрі.

Не перетворюйте свою громадянську незгоду з діями режиму, щодо ув’язнених на множину траурних промов та заплаканих дівочих очей. Ця штучна трагічність, аж ніяк не обадьорює політв’язнів у загратованому світі, де не будучи зібраним та твердим як кулак – не виживеш. Не приходьте на суди заради виверження «плачу Ярославни» та на акції протесту заради сентиментальних оповідок про «страждання невинних хлопців».

Для системи кожен, хто є особистістю винен. Винен у небажанні бути стадом. Тож, якщо ти повноцінна
Людина – будь готовим, що Кеннеді повісять саме на тебе.
Не створюйте над поневоленими хлопцями образ жертв; вони не настільки слабкодухі індивіди, аби їх жаліли. Кожен з них Герой, а Героїв завжди оббріхують та поневолюють. Драматургія життя досить незмінна штука. Подібне відбувалося не з одним поколінням небайдужих громадян.

Допомогти сльозами та зітханнями – неможливо. Ними – можна лише примножити мряку в душі в’язня, що ох як неприпустимо у камерному світі тюрми. На зміну трагізму ситуації мають прийти життєствердні настанови та холоднокровна боротьба за звільнення наших пацанів з неволі. Будьте стриманими і якумога довготривалішими, а ніж бурхливо-плачевними та короткометражними на поприщі цієї боротьби.
Емоційність і плачевні екскламації – означник короткострокової реакції на скрутні обставини, натомість холоднокровний прагматизм – може бути двигуном боротьби за в’язнів протягом десятиліть.

І головне : НЕ ТАК СТРАШНО СИДІТИ У ТЮРМІ, ЯК СИДІТИ У НІЙ БУДУЧИ ЗАБУТИМ.

Дмитро Савченко
Зображення

Аватар користувача
Трям
Мауглi
Мауглi
Повідомлень: 24320
З нами з: 19.11.02 17:45
Стать: чол
Звідки: дитина всесвіту

Re: Правий Сектор

Повідомлення Трям » 18.9.15 23:13

Ми організація з чіткою військовою дисципліною”,
– керівник “Правий сектор” Львівщини Артем Луцак

Зображення



“Правий сектор” Львівщини готовий взяти участь у блокуванні адмінкордонів з Кримом, якщо на це буде вказівка центрального керівництва організації. Про це в ексклюзивному коментарі ІБ “Правий” заявив керівник Львівського відділення ПС Артем Луцак. Він додав, що поки що розпоряджень з Києва не надходило.
“Якщо буде така вказівка від керівництва – то, звичайно, ми будемо брати участь. Наразі я прямих вказівок не отримував. Ми не анархічна організація – ми організація з чіткою військовою дисципліною, тому тут не може бути місця якійсь власній ініціативі. Якщо ми отримаємо вказівку з Києва від керівництва – відповідно ми будемо робити все, що треба”, – наголосив він.
Луцак сказав, що знає настрої побратимів – всі підтримують кримських татар у їх мирній акції і готові всіляко допомагати.
“Звичайно – ми на боці кримських татар, що тут ще можна прокоментувати. Ми однозначно підтримуємо кримськотатарський народ. Якщо ми будемо брати участь в акції, то діяти будемо максимально адекватно, як того буде вимагати ситуація”, – додав він.
Нагадуємо, лідери кримськотатарського народу Рефат Чубаров та Мустафа Джемілєв заявили про блокування кримськими татарами адмінкордонів між Кримом та континентальною Україною. В Меджлісі також заявляють, що олігархи використовують Крим для транзиту українських товарів до Росії.
Інформаційне бюро “ПРАВИЙ”
Зображення

Аватар користувача
ВелоДім
SiteAdmin
Повідомлень: 3962
З нами з: 18.9.09 19:25
Стать: чол

Re: Правий Сектор

Повідомлення ВелоДім » 19.9.15 14:54

ВНИМАНИЕ!
ДУК "Правий сектор" нуждается в помощи на границе с Крымом.
- консервы
- продукты
телефон для информации: 099 563 4629

https://www.facebook.com/ps.kherson.ua?fref=nf

Самооборона_Херсон
ІЛЛЯ КІВА ТА ОПГ ПО-НОВОМУ
Після кількагодинного затримання голови осередку Правого Сектора Херсонщини Дмитра Семена в Комсомольському РОВД його відпустили не пред’явивши жодного обвинувачення.


15 вересня, під час старту набору до нової поліції Арсен Аваков розказував про реформу міліції, один із заступників начальника управління МВС в Херсонській області Ілля Ківа повторював за ним про нові критерії та нові підходи в роботі....

І вже сьогодні, 16 вересня, відбувається скандальне затримання Дмитра Семена, під час якого охарактеризувати дії Іллі Ківи та бійців батальйону МВС особливого призначення «Херсон» можна як міліцейський «беспредел». Якому, до речі, не стали на заваді співробітники Комсомольського РОВД, разом з начальником. Під час «затримання та допиту» честь міліції зберіг єдиний лейтенант Одинець (на фото). За що йому дяка. Усі інші? Судіть самі…
Так, Семен, разом з членом Правого Сектору Пилипенком у робочий час прибули до приміщення обласної прокуратури. Сюди вони привезли свідка у справі Василя Гуляєва, який мав підтвердити висунуті раніше Правим Сектором Херсонщини обвинувачення стосовно побиття активістів правоохоронцями під час затримання Гуляєва у Каланчаку. Та як тільки машина Дмитра Семена зупинилась, почався справжній екшен. Дорогу було заблоковано співробітниками ДАІ, а група бійців батальйону «Херсон» на чолі з Ківою, який розмахував пістолетом, поклала двох представників Правого Сектора на підлогу із застосуванням сили.
Spoiler
Show
Затриманих доставили у Комсомольське РОВД для допиту. Що саме цікавило Іллю Ківу – лишилось загадкою і для самого Семена. Та кількагодинне затримання характеризувалось повним обмеженням волі. Йому не дозволяли, ані випити води, ані сходити за потребою. При цьому особисті речі було вилучено без жодних протоколів та процедур, телефон відібрано та у присутності самого Дмитра переглянуто особисту переписку в соцмережах. При цьому ніхто із сім'ї, друзів чи побратимів не знав, де він перебуває. Право на один телефонний дзвінок було повністю знехтувано співробітниками міліції.

Із приїздом громадського діяча Віталія Богданова, адвоката, журналістів провідних телеканалів та активістів Семена та Пилипенка відпускають, телефони віддають, ключі від машини Дмитра теж. Міліція дає офіційні коментарі, що «все добре».
Насправді ж, представники громадськості після розповіді Семена стосовно пережитого заходять всередину Комсомольського РОВД з метою отримати правду. Оскільки затримання супроводжувалось побиттям, а у райвідділі встановлено камери, як у коридорі, так і в кімнаті для допитів, громадяни вимагали подивитись запис. На що чергові представники міліції знизували плечима.

На місце приїздить начальник Комсомольського РОВД Говорун, який так само знизує плечима та повторю теж саме: «Ви написали заяву по факту неправомірних дій міліції, вона буде розглядатися у встановленому Законом порядку прокуратурою». З його слів відеозаписи дійсно є. Активісти на чолі з Дмитром Семеном просять його показати запис, аби підтвердити представникам громадськості, журналістам та громадському діячеві Богданову, що до голови Правого Сектору Херсонщини не застосовувалось насилля. Та начальник Комсьмольського РОВД відмовився це робити, ссилаючись на все теж «розглядатиме прокуратура». Маємо сумніви, що відеозаписи будуть збережені.

Це все не виглядає, а є політичним переслідуванням лідеру Правого Сектора Херсонщини з метою залякування та розправи. Та, вибачте, чим відрізняються бійці батальйону міліції спеціального призначення «Херсон» на чолі з Ківою від ОПГ? І чому у нашій вільній демократичній країні у наглий спосіб порушуються права людини, а хто з представників міліції перевищує повноваження буде місяцями розслідувати прокуратура? Є свідки та докази кришування своїми своїх.

Чи такий наказ зверху – розправитись з Правим Сектором? Подумайте про те, що вседозволеність людей у погонах призводить до формування міліцейської держави по-новому…. Хоча, стривайте, громадський діяч Віталій Богданов пообіцяв дізнатись у Арсена Авакова, чи відомо йому про методи роботи Іллі Ківи, які повністю дискредитують спіробітників міліції. Тоді й взнаємо, що це за «беспредел» по-новому…
Зображення

Аватар користувача
Трям
Мауглi
Мауглi
Повідомлень: 24320
З нами з: 19.11.02 17:45
Стать: чол
Звідки: дитина всесвіту

Re: Правий Сектор

Повідомлення Трям » 20.9.15 14:24

Артилерія Правий Сектор добавил(а) 11 новых фото.
бiльше фото
Копаєм окопи, носим мішки, готуєм позицію. Ледве на один штик лопати вкопались в землю а ж раптом починається обстріл. Всім розрахунком ниряєм в окоп та накриваємось броніками. Кулі, ВОГи, СПГ літають над головами. Лежиш і молишся. Бажання дати здачі зашкалює. Вибираємо слушний момент і в напівприсяди готуємось - виставляємо міномет Чуємо комбата по рації: - Шершні - Чорному. - Шершні на зв'язку. - Готові працювати? - Так! - Запишіть координати. Робота по готовності! - Плюс! - означає що ми прийняли команду. Навелись, підвели приціли, вистріл! - 10 далі, 20 вліво - комбат дає поправку.. - Плюс - Хлопці, досипте п’ятьорочку. Прям по цілі б'єте!. - Плюс-Плюс Одна. Дві. Три. Чотири. П’ять. Міни полетіли. В голові рахуєш секунди й чекаєш, коли буде вибух. 20 секунд - і перший: БУХ! - за ним наступні. Краплі поту стікають з-під каски на лоб, огинають дугу брів й лоскочуть шкіру біля ока. Свербить. Брудними (мазута і порох) руками витираєш… Під броніком мокро, а серце вибиває тривожний ритм. Тиша! Прислухаєшся до всього. - Зараз - каже хтось за спиною - слухай, летить нам… Свист в повітрі, від якого перехоплює дух, обривається. Секундне падіння ворожої міни. Буф-ф-ф! - в полі, за нашими позиціями. Голод, в перемішку з очікуванням чергового вибуху…- дивне відчуття. Рація зашипіла: - Відмінно відпрацювали, точку “загасили” - слова від яких мимоволі з’являється усмішка на обличчі.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Аватар користувача
Moder # 7モ7 #
Страшний Модератор
Страшний Модератор
Повідомлень: 1893
З нами з: 24.7.07 17:14
Стать: чол
Звідки: отовсюди

Re: Правий Сектор

Повідомлення Moder # 7モ7 # » 21.9.15 12:50

Комбат "Правого сектора": Мне пофигу Минские соглашения. Пока домой не вернусь – не успокоюсь


Зображення

Если боец ДУК "Правый сектор" попадает в плен, то шансов вернуться оттуда живым у него практически нет. Однако, комбату Татарину это удалось.

О том, ради чего крымский татарин пошел воевать, почему за его голову террористы назначали выкуп и как ему удалось выбраться из плена, сайту "24" рассказал командир 9-го отдельного батальона спецназначения Добровольческого украинского корпуса "Правый сектор" с псевдо "Татарин".

Говорят, ты – легенда "Правого сектора". Чем заслужил такой статус?

Я сепарам много плохого сделал. Везде, где заходил "Правый сектор" – это было мое подразделение, Татарина. Во всех населенных пунктах, которые от них освобождали, моя группа уже была, вычисляла, где они находятся, что у них и как. На нашей совести сепаров много. Я видел Безлера, видел Беса, видел Моторолу. Но Безлер меня больше всего искал, потому что мы, когда в Пески заходили, я ему разбил несколько минометных точек и снайперов е*нул нех***во. Я у него танк угнал. Т-72.

Танк? Как?

Методом тыка. Я к ним вовнутрь зашел. У меня акцента украинского нет, внешность тоже не украинская. Я ж россиянин, даже не шо-каю. Зашел и угнал танк. Ну, несколько людей еще, кажется, подавил. Пригоняю его на территорию Украины, и знаешь, в чем прикол? Приезжает СБУ и говорит, что забирает этот танк. Я говорю: "Как это вы забираете мой танк?". Говорят, в Киев, для определения того, откуда он вообще взялся. Я говорю: "Ребята, а мы на чем воевать будем?". Они сказали, им по фиг. Я сказал: "Хорошо, этот – забирайте. Но сколько у меня еще танков будет – я вам не скажу!".

За твою голову террористы выкуп назначали?

До сих пор назначают. 150 тысяч евро.

И на момент, когда они тебя разыскивали, ты был у них в плену?

Да. Был в плену. А они меня искали, ищут и будут искать.

Правосек, вышедший из плена живым, как я понимаю, это – редкость?

Очень большая редкость.

Я могу спросить, как ты там оказался?

Я тебе начало этой истории расскажу. Была команда выделить людей от "Правого сектора", которые проведут разведку боем в Иловайске. Но получилось так, что мы не только разведку боем сделали, но и в сам Иловайск зашли. Весь "Правый сектор".

То есть, разведка удалась?

Очень! Мы там хорошо работали. Но когда мы зашли в Иловайск, поступила команда отходить. Я говорю: "Куда отходить, если мы уже тут? Может, не будем отходить?". Валентин Манько (заместитель командира ДУК, - "24"), сказал мне, что так и быть, мы никуда не уходим, остаемся и ждем, когда к нам еще два танчика подойдут. Мы ответили, что это вообще классно и стоим, значит, танчики ждем. Тут нам сообщают, что у ЗСУ нет топлива.

То есть, танчики не дойдут?

Они не то что не дойдут, а вообще никуда не двинутся. Я принимаю решение, что правосеки никудане разворачиваются, а идут вперед. Тоже хорошо отработали, вернулись без потерь, а у них там несколько "двухсотых", несколько "трехсотых" было. Я после этого Хомчуку объяснил, что он нехороший человек. Короче, мужской разговор получился, после которого он заставил своих ВСУ-шников меня задержать. Но тогда "Донбасс", "Азов", "Шахтерск" – все за меня подписались, что, типа, нифига, не отдадим. Это начало истории всей.

Мы решили этих четверых живых обменять на его одного мертвого. У него был шеврон "Правого сектора", я был готов менять

Вот мы сходили в разведку, взяли четверых пленных. Разведчиков, ДНР-овцев. На следующий день им попадается наш побратим. Мы решили этих четверых живых обменять на его одного мертвого. У него был шеврон "Правого сектора", я был готов менять. Но обменом не лично занимался, занимались мои замы. Ну и короче мы поехали менять, нас вели по телефону. Мы с этими пленными. Наша группа быстрого реагирования в количестве 15 человек. Я тебе говорю - у меня такая группа, что мы делали конкретный ветер.

Почему была?

Ну, так я тебе рассказываю. Мы едем-едем. Перед Марьинкой стоит пустой блокпост. Но у меня пятое чутье дергается, я поворачиваюсь – из окна выглядывает большой ДНР-овский флаг. Нас подставили, привели в засаду.

Кто подставил?

Неизвестно. Но это был не первый и не последний раз, когда мою группу слить пытались.

Ну и вот, автобус в засаду попал. Начинается перестрелка. Меня тогда ранило, я себе в мышцу два "Буторфанола тартрата" загнал. Это обезболивающее. Мы потом полтора часа вели бой. Конкретный бой. Нас 15 человек было, из них осталось только трое живых – два родных брата (самый младший, третий, у них погиб) в плен попали. Был такой друг Скиф, с которым мы бой вели. У меня была граната "Ф-1". Последнее, что я помню – у Скифа на пальце осталась чека от гранаты. Ну, ты понимаешь, что такое "Правому сектору" попасть вплен? Нельзя попадать! А я попал. Я очень не хотел в плен.

Мы со Скифом попрощались, как братья. Отрываем гранату, и я слышу – сзади звук какой-то. Оборачиваюсь – там танк. Как я оказался на танке, хотя у меня тело все простреленное было, я не знаю, клянусь. У меня рука была прострелена. Вот последнее помню – я открываю руку с гранатой, Скиф в танк падает, а меня взрывной волной перекидывает на дорогу. Если бы танк не был пустым – меня не было бы в живых. А так – меня перекидывает, и – все. Контузило, я без памяти.

У меня два пальца на кусочках кожи висят и мне рубают руку саблей осетины

Что следующее помнишь?

Проснулся после того, как мне решили оказать "первую медицинскую помощь". То есть руку отрубить. Помню, у меня вот эти два пальца на кусочках кожи висят и мне рубают руку саблей осетины.

Осетины?

Я попал к россиянам, но осетины просто там были. Ну и вот, я прихожу в себя. Мне простой веревкой зашивают руку, которую рубали. Много где еще резали, потом зашивали. Тоже веревкой. Задницу порезали, но там не зашивали уже - а мебельными скобами "булку" скрепляли. Как есть говорю, мне нечего стесняться.

Они знали, что ты из "Правого сектора"?

Знали, но я отказывался. Есть видео, когда меня допрашивают. Они спрашивают – ты кто? Я говорю -"Днепр-1". Правда в интернете видео не нашел, как меня допрашивали в подвале. Меня, короче, расстреливали каждый день поверх головы. В течении пяти суток. На третий день, когда мне сказали, что генералы ВСУ от меня отказались, ну, типа, не знают – кто я такой, я был рад. "Правый сектор" тоже сказал, что меня такого нет.

У них там в "деэнере" я первый раз в жизни увидел 100 тысяч долларов наличными. Это за меня столько давали кавказцы, чтобы меня им отдали. Хотели на мне показательную казнь устроить. Меня вел главный службы безопасности ДНРа "Скиф". москальский офицер, полковник. Он ответил, что он не коммерсант, а воин, и своих пленных он не продает, а только меняет. Короче, сижу у них уже шестой день. От меня отказываются все. Я на пятый день им уже сказал: "Когда расстреливать поведете?". Они меня уже просили: "Ну, скажи, что ты из "Правого сектора". Ну, просто скажи. Ну, пи*дец! Ну, ты же долбанутый!".

Надоел ты им…

Да. Так, а я уже весь перестрелянный. Я когда в Украину вернулся, просто зашел в аптеку спросил названия лекарств – охренел. Они в меня лекарствами вливали 2 тысяч гривен в день. Мне капельницы ежедневно кололи. Рука потому что… А, во – рука! Они мне там пальцы сделали – видишь? Кости вместе в пучок собрали, плоскогубцами и проволокой закрутили, чтобы не распались, кожей сверху прикрыли и зашили. Все, пи*дец. Сделали, короче, нерабочую руку. Мне когда потом в больнице снимок показали – я в шоке был.

Как ты оттуда выбрался?

Обмен. Ко мне подходят, спрашивают: "Знаешь такого Валентина Манька?". А это мой командир, понимаешь? Но я ж не скажу, что он из "Правого сектора", правильно? Поэтому говорю, что это мой брат по маме. Они говорят, что поставили ему невыполнимую задачу – меня поменять на майора Российской Федерации, разведчика, который попался под Мариуполем. Я два дня не сплю, жду: он это выполнит или не выполнит.

Выполнил?

Да. Майор этот был в очень плохом состоянии, но Валя наколол его лекарствами хорошими, чтобы тот в себя пришел. Все. Идет обмен. Приезжаем на первый блокпост – там кричат, что не надо нас никуда обменивать, надо нас прямо тут расстрелять. Я говорю: "О! За**ись! Пошли!". Они на меня смотрят, как на идиота, я отвечаю: "Ну а что? Каждый день расстреливали, хули сейчас не расстрелять? Пошли!". Обнимаю и прямо веду их. Ну, расстреливать. А они меня обездвижить хотели – мочевыводящий катетер засунули, и только горшок подставляли, когда надо было. Это они так не хотели, чтобы я ходил, боялись, что я их е**ну. И при этом они же все это время искали Татарина.

Они не поняли кто ты?

Не поняли. Я признал, что я крымский татарин, но сказал, что меня зовут Марлен и псевдо у меня Марлен. Потому что в Украине такого Марлена нету.

Сепар этот на меня смотрит, а я, весь перемотанный, голый, со шлангом этим, начинаю бежать. Ну, пи*дец, короче

Возвращаемся к рассказу про обмен...

При обмене в бонус ко мне, к этим вот двум братьям, которые выжили, шел еще один ВСУ-шник, подполковник. Его в подарок отдали, просто так. Так вот нас четверых меняют на 12 штук пленных сепаров и одного российского майора. Понимаешь?

Вот 12 штук уже были готовы отдать, майор еще лежал где-то там, ждал обмена. Шофер, который меня вез, был сепар. Тут он слышит, что наши кричат: "Я без Татарина никуда не уйду". Они же у меня все семь дней узнавали, Татарин я или нет. Сепар этот на меня смотрит, а я, весь перемотанный, голый, со шлангом этим, начинаю бежать. Ну, пи*дец, короче. Я бегу, сепар за мной бежит, орет "Стой, Татарин, стой!". Перепрыгиваю через забор, падаю, понимаю, что он меня сейчас застрелит. Он уже ко мне подбегает – вдруг откуда-то звук - пук! – и этот сепар на забор ложится. Я думаю: "Шо за ху*ня?". Поворачиваюсь – а это "секретка" украинская, пацан восемнадцатилетний первый раз на выезд приехал – и сразу застрелил этого. Я потом этому пацану пистолет ТТ сепара же этого застреленного подарил. За то, что комбату Татарину он жизнь спас. Пистолет – бомба! Я о таком до сих пор мечтаю.

Обмен на этом успешно закончился?

Ну да, поменяли. Я потом подошел к этому российскому майору и сказал ему: "Братан, "Скифу" привет передай. Скажи, что он Татарина про*бал". После этого в больницу попал. Но на четвертый день сбежал оттуда.

Вот так вот, до конца не сросшийся?

Ну а что? Мои пацаны воюют, а я отлеживаться буду? Ты что! Как это так? Я просто встал и ушел. В аэропорт поехал.

В общем, я еще безвылазно потом в аэропорту 23 дня просидел. У меня еще в руке аппаратЕлизарова стоял, я сам себе его и снимал. Гипс сам снимал.

Еще такое расскажу. Мы Карловку освобождали, Авдеевку освобождали, Пески освобождали. Я в Донецкой области прямо там у сепаров в гостях ходил, кричал "Слава ДНР!", но в душе оставался правосеком. У меня с одной стороны – москальский шеврон, с другой – сепаровский, и я весь такой красивый ходил у них все выспрашивал. А потом возвращался домой и все в интернет выкладывал. Они все в шоке были.

Я в Донецкой области прямо там у сепаров в гостях ходил, кричал "Слава ДНР!", но в душе оставался правосеком

И они до сих пор тебя не узнают?

Не-а! Меня искали, конечно. Но не нашли.

Но дома у меня еще семья есть. В Крыму.

Я просто домой вернуться хочу. И все

Ты за них не боишься?

Боюсь. К ним приезжают, интересуются. Но я официально разведенный, они ничего не знают.

Я поэтому и воюю. Я везде партизаню. Мне говорят, что - герой, что я легенда. Но я этого всего так не люблю! Я просто домой вернуться хочу. И все.

Ты поэтому пошел в "Правый сектор"?

Ну да. То есть я сначала в ВСУ пошел. Сказал, что умею воевать, знаю, как с оружием обращаться. Мне, знаешь, чего сказали? "Напишите на листочке свои координаты, номер части. Мы с Вами свяжемся". Я им говорю – вы чего? Куда ехать? Мою бабушку депортировали, а в прошлом году меня официально депортировали. Прикинь, 70 лет разницы – а та же фигня.

Потом иду – смотрю на Майдане "Правый сектор". Думаю: отлично, будем воевать! И с первого дня – вжик! Сразу в диверсионную – и пошли дела делать. Причем, с чем пошли делать дела. Я свое оружие с простым ножиком добыл. И вот как теперь получается, что у меня Аваков оружие заберет? Он мне его давал? Я его сам у сепаров забрал. Потому что я хочу вернуться домой.

А где ты воевал до этого? Вот ты говоришь, что в ВСУ сказал, что опыт есть.

Опыт есть. Неважно где.

Я когда первый раз Яроша увидел, сказал ему: "Вот, я такой-то". Он говорит, мол, ну и что, я по поступкам сужу. Я сказал: "Ну и все. Слава Украине! Мне лишь бы вернуться домой, я буду все делать". Ну и вот сейчас – командир отдельного батальона спецназначения.

Мне даже бригады ВСУ своих армейцев на воспитание дают. Потому что те бухают очень, а у меня – дисциплина. Я их под передок кидаю, чтобы окопы копали - перевоспитываю.

А ты себе уже установил какой-то срок, когда домой вернешься?

Пять лет.

До сих пор воюю – там, тут, там, тут. До сих пор деньги за мою голову дают. Я им проблем конкретно приношу. И буду приносить. Я им такие шоу устраиваю! Я туда захожу и только время засекаю – сейчас здесь взорвется, потом – там. Бах – взорвалось вовремя. И прекрасно, Слава Украине!

Прикол был. Стоит блокпост сепарский. Зашифрованный. Мы пустили самолетик-разведчик. Они укрылись. Через тепловизоры мы их увидеть не можем. Получается, что блокпост есть – людей нет. Я что делаю. Запускаю второй самолетик. С колонками. А в колонках – гимн Украины на всю громкость. Запустили два самолетика – один, значит, с камерой, второй – гимн играет. Сепары все на звук повылазили. Понять не могут, откуда гимн. И мы прямо сразу на месте всех посчитали. Вот так и воюем.

Прежде, чем я домой вернусь – надо Донбасс освободить. Сначала это – потом Крым

Мне пофигу эти Минские соглашения. Пока домой не вернусь – я не успокоюсь. Но прежде, чем я домой вернусь – надо Донбасс освободить. Сначала это – потом Крым.

Автор: Евгения Мазур

http://24tv.ua/ru/intervju/kombat__prav ... us/n576675

12964
Зображення

Аватар користувача
ВелоДім
SiteAdmin
Повідомлень: 3962
З нами з: 18.9.09 19:25
Стать: чол

Re: Правий Сектор

Повідомлення ВелоДім » 21.9.15 23:45

phpBB [video]


:mosking: :friends:

Зображення

Вітаю з Днем народження комбата 4-го запасного батальйону ДУК ПС (Івано-Франківська область) друга "Тихенького"! Наснаги в боротьбі, віри в Перемогу і вірних побратимів!

https://www.facebook.com/profile.php?id ... 32&fref=nf
Зображення

Аватар користувача
Kellys Fan
* * * *
Повідомлень: 748
З нами з: 15.11.13 22:21
Стать: чол

Re: Правий Сектор

Повідомлення Kellys Fan » 26.9.15 15:45

phpBB [video]


Напередодні увечері бійці ПС затримали журналістку російського телеканалу, яка вела приховану зйомку українського блокпосту.

Як повідомляє сайт "Правого сектора", увечері 24 вересня на адміністративній межі із тимчасово окупованим Кримом добровольці затримали знімальну групу російського провладного телеканалу НТВ.

Близько 20-ї години бійці ПС помітили жінку, яка потайки намагалася сфотографувати український блокпост та обличчя бійців, які на ньому чергували. Перевірка документів виявила, що жінка є працівницею російського пропагандистського телеканалу НТВ. Її супроводжував водій, який є громадянином України. Затриманих передали українським правоохоронцям.

http://pravyysektor.info/news/news/863/ ... analu.html
Зображення

Аватар користувача
Kellys Fan
* * * *
Повідомлень: 748
З нами з: 15.11.13 22:21
Стать: чол

Re: Правий Сектор

Повідомлення Kellys Fan » 26.9.15 22:39

phpBB [video]


phpBB [video]
Зображення

Аватар користувача
Moder # 7モ7 #
Страшний Модератор
Страшний Модератор
Повідомлень: 1893
З нами з: 24.7.07 17:14
Стать: чол
Звідки: отовсюди

Re: Правий Сектор

Повідомлення Moder # 7モ7 # » 28.9.15 21:19

Родіон Тристан.
Обличчя зі шрамом


Зображення

Зображення

Він допомагав постраждалим на Майдані і добровольцям з АТО як юрист-волонтер, потім сам вирушив на передову.

Родіон Тристан вже не пригадає ім'я бійця, пацієнта відділення травматології Київського військового шпиталю, зустріч з яким змінила його життя. То був мовчазний хлопець з дитячим обличчям і відсутнім поглядом, ампутованою вище ліктя рукою. Його історію пам'ять зберегла в загальних рисах: воювати пішов добровільно, потрапив під обстріл, був тяжко поранений. Отримати статус учасника бойових дій для добровольця - надскладне завдання. Проте Родіон, юрист-волонтер, все ж намагався допомогти хлопцю. Закінчивши розмову він попрощався і попрямував до дверей палати. 18-річний боєць окликнув його.

- Спасибі, мужики, що не залишаєте нас, - тихо промовив він.

Родіон не знав, що сказати у відповідь, на очі наверталися сльози. 23-річному молодому чоловікові стало соромно. Він народився в Донецьку, хоча більшу частину життя прожив у Києві. Тепер його рідне місто захищають вчорашні школярі...

Минув рік. Життя зробило крутий поворот. Родіон Тристан залишив юридичну практику, рідних і друзів. Він вже сам - боєць п'ятого батальйону добровольчого корпусу Правого сектору. Тяжко поранений під Донецьком. Пережив клінічну смерть і майже втратив зір. Відділення офтальмології, в якому він тепер лежить, знаходиться поруч з відділенням травми, куди він часто приходив минулої осені.

Важке рішення

У парку Київського військового шпиталю сиджу ліворуч від нього і бачу лише половину обличчя, яка не постраждала від поранення. З цього ракурсу Родіон виглядає таким, яким був до АТО: симпатичний русявий молодий чоловік з сірими очима.


Він повертає голову у мій бік - ліве око пошкоджене, боковий зір відсутній. Обличчя чоловіка видно повністю. Замість правого ока - протез. Очні м'язи вціліли, тому штучне око рухається синхронно з лівим. Великий шрам пересікає перенісся, дрібніші вкривають сіткою праву частину лиця. Родіон одразу змирився з новим обличчям - поранення отримав у бою, тож нема чого соромитися.

- Якщо шрами прикрашають чоловіків, то я справжня ювелірна лавка, - жартує хлопець .

Дехто з добровольців поверталися додому відразу. Їх ніхто не засуджував. Вони, принаймні, спробували.
В березні Родіон вирушив в учбовий табір. Майбутніх бійців місяць готували до військових дій: вивчали тактику ведення бою, медицину, покращували фізичну форму і психологічну витривалість. Дехто з добровольців вже на цьому етапі зрозумів, що війна зламає. Такі поверталися додому відразу. Цих людей ніхто не засуджував і не кепкував - вони, принаймні, спробували.

Родіон згадує свого інструктора з тактики ведення бою і його голос оживає.

- Він казав нам: хлопці, всі ви апріорі трупи. Тому не метушіться, не бігайте, не бійтесь. Все може скінчитися будь-якої хвилини. Якщо підрозділ їде на позицію і його накриває градом, від нього може залишитись цілий нуль. Прийміть найгірший варіант і вам буде легше.


Навички, отримані під час навчання, не раз виручали хлопця у бою. Вони можуть стати в нагоді і у мирному житті, вважає боєць. Люди, які навчились поводитися зі зброєю і вибуховими речовинами, вміють себе контролювати, вони більш стійкі до непередбачуваних подій.

Найгірший день

Після учбового центру Родіона відправили у п'ятий батальйон добровольчого корпусу Правого сектору. Хлопця вразила згуртованість нових однополчан. В учбовому таборі, як в принципі, в будь-якому колективі, люди дробилися на групки. В батальйоні ж новачка одразу прийняли за свого: терпляче відповідали на чисельні запитання, подарували спальний мішок і наколінники. Родіон з теплом розповідає про товаришів по службі.

«Хлопці, всі ви апріорі трупи. Прийміть найгірший варіант і вам буде легше»
- Один психолог пояснював мені, що армія воює не за абстрактну Батьківщину, а, в першу чергу, один за одного. В екстремальній ситуації люди збиваються у зграю і захищають її. Згоден з цією точкою зору? - запитую.

Родіон таке твердження сприймає, але не повністю.

- Ми і за Батьківщину воювали, і одне за одного тримались. Якщо буде потрібно, я за братом по зброї в будь-яку діру полізу, щоб допомогти, підтримати. Коли хлопці їхали на завдання, а я лишався на позиції, я переживав за них більше, ніж за себе. – тут молодий чоловік на хвилину замовк, погляд став напруженим і зосередженим… - Найтяжчі спогади - коли хтось був поранений, або помирав. Люди взагалі крихкі, швидко ламаються.


Так одного разу біда трапилася з ним. Під час бою біля шахти Бутівка, що поблизу Донецького аеропорту, снайпер влучив у автомат, який Родіон тримав напоготові. Пуля зрикошетила, уламки від кулі і автомату полетіли йому в обличчя.

- Болю не було, просто згасло світло. Перша думка - ну все. А потім - стоп. Я можу думати, значить таки живий, - Родіон витягує з минулого події 17 червня, найгіршого дня у його житті.

Він залишився при тямі, чув, але не міг говорити. Товариші під прицільним вогнем виносили бійця. Не вірили, що може вижити. Скептично були налаштовані і медики лікарні Мечникова, які збирали обличчя Родіона по частинах. Клінічна смерть, тиждень коми, глибока черепно-мозкова травма… Але хлопець таки вижив. В його голові так і залишаються уламки вибухової кулі.

- Я пам'ятаю себе в Мечникова, в реанімації. Мені здалося, що після поранення пройшло два дні, виявилося, що двадцять.

Постійний біль не заважав Родіону залишатись оптимістом. Він знаходив відповіді на свої складні запитання. Зір так довго не відновлюється? Це тому, що була сильна травма обличчя, заспокоював сам себе. Проте вирок медиків був жорстоким і безапеляційним.

- Не хочу тебе засмучувати, але в тебе немає правого ока, - одного разу промовив до нього лікар.


Спочатку не повірив своїм вухам. Потім була депресія. Потім - злість. Родіон зізнається, що він і досі прагне звести рахунки. З ким? З ворогом, який зараз хазяйнує у його рідному місті, і з конкретною людиною – снайпером, який його скалічив.

Оберіг

Затишна світла палата з великими вікнами, стіни прикрашають дитячі саморобки і малюнки. Родіон звертає увагу на один з них, що висить над узголів'ям. Невпевненою дитячою рукою намальована біла пташка, у дзьобі зелена гілка.

- Це малюнок доньки колеги, що служила разом зі мною, - розповідає хлопець. У посилці , яку волонтери передали на передову була також лялька-мотанка. Вона стала моїм оберегом, я носив її у нагрудній кишені під бронежилетом.

Лялька зараз у матері Родіона. У хлопця попереду довгий шлях одужання, тому оберіг ще знадобиться. Його підтримують друзі, одногрупники, волонтери. Щоб допомогти товаришу по зброї, бійці його батальйону продали "щасливу" машину - Мерседес, які вони лагідно називали Ємелькою. Автомобіль – легендарний! - вивозив своїх пасажирів неушкодженими з-під найстрашніших обстрілів. Тепер гроші, вилучені від його продажу, підуть на оплату лікарняних рахунків. Небайдужі люди не залишаються осторонь, проте на підтримку держави Родіон розраховувати не може. Статус не той. Хлопця спіткала така ж біда як і тих добровольців, яким він допомагав рік тому. А гроші на реабілітацію потрібні чималі.

Якби нам дали команду "фас", ця війна б давно скінчилась
Родіон вже пережив десять операцій, скільки їх попереду - невідомо. Його єдине ліве око бачить на 40%. Говорячи про неприємні речі, він, як завжди, ховається за почуття гумору: згадує випадок, який стався з ним у Дніпропетровську.

- Вдалині я побачив кав'ярню, попросив маму прочитати вивіску. Вона відволіклась на читання, а я влетів у стовп. Повернувся до нього і став вибачались, пояснювати, що погано бачу. Думав, що штовхнув перехожого. Праворуч від мене - мертва зона. Через відсутність бокового зору я мушу постійно повертати голову.


Чи шкодує хлопець про те, що з ним сталося? Так. Шкодує, що був поранений. Часто згадує товаришів по службі, що загинули. Однак не шкодує, що пішов воювати. Каже, що готовий повернутись назад, на передову. Думає постійно і про те, що він і його товариші лише пішаки у великій грі.

- Якби нам дали волю, ми б розчистили цю територію за два місяці. Але армію постійно стримують. Як можна відвоювати землю, постійно знаходячись у обороні? Не наступаючи? Якби нам дали команду "фас", ця війна б давно скінчилась. Але цього не відбувається.

Ми підходимо до лікарні, куди рік тому Родіон приходив як волонтер, коли ще допомагав бійцям у тилу.

- Звідси почалась ваша дорога на передову?
- Ні, вона почалась раніше, 30 листопада 2013-го, після розгону «Беркутом» студентів на Майдані. Серед протестувальників була моя одногрупниця, Мирослава Ничай. Вона не постраждала фізично, хлопці відволікли увагу беркутівців і вона встигла добігти до Михайлівського собору.

Саме тоді Родіон вирішив допомагати тим, кого переслідують за переконання. Працював в юридичній службі і в Координаційній раді Майдану. Коли палатки протестувальників зникли з головної площі міста, Родіон перейшов у Центр юридичної допомоги постраждалим активістам та родичам загиблих, який був створений пізніше. Набирало обертів АТО, консультацій юристів потребували добровольці. Так Родіон опинився у військовому шпиталі, спочатку як волонтер, а потім як пацієнт.


- Вважаєш себе героєм? - моє запитання викликає у співрозмовника іронічну посмішку.
- Я - не герой. Просто роблю свою роботу.

Джерело

ФБ
Зображення

Аватар користувача
Moder # 7モ7 #
Страшний Модератор
Страшний Модератор
Повідомлень: 1893
З нами з: 24.7.07 17:14
Стать: чол
Звідки: отовсюди

Re: Правий Сектор

Повідомлення Moder # 7モ7 # » 25.10.15 22:47

phpBB [video]
Зображення


Повернутись до “Будуємо нову країну”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей